Правові основи діяльності, завдання та функції підрозділів служби ДІМ по роботі з громадськими формуваннями і населенням

Паралельно з впровадженням програми налагодження партнерських стосунків між міліцією та населенням у 2003 р. було започатковано Програму формування позитивного іміджу міліції України на 2003–2007 роки.

Зазначена Програма окреслювала стратегічні напрямки діяльності органів внутрішніх справ, спрямовані на подолання негативних факторів, які підривають авторитет системи МВС України, а також пропонувала концептуальні засади інформаційної політики Міністерства, його органів та підрозділів на місцях з метою формування позитивного суспільно-політичного клімату навколо МВС України, підвищення іміджу працівника міліції.

Реалізація запропонованих підходів повинна була забезпечити:

– витіснення із громадської думки негативних стереотипів щодо системи МВС України, правильне розуміння більшістю членів суспільства завдань органів внутрішніх справ як структури, що забезпечує безпеку не лише політичної, державної і бізнес-еліти суспільства, а й пересічного громадянина;

– закріплення в свідомості громадян образу МВС України як основного гаранта стабільності і правопорядку в державі, захисника всіх її суб’єктів, охоронця законів і правил цього суспільства;

– зміцнення довіри населення до органів внутрішніх справ, зростання правової свідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенні правоохоронних проблем, що сприятиме ефективнішому виконанню міліцією оперативно-службових завдань;

– поліпшення суспільної та міжнародної репутації МВС України як структури, що стоїть на варті демократії та прав людини.

Програма слід розглядати як ідеологічний орієнтир при плануванні оперативно-службової діяльності ОВС, реалізації існуючих програм МВС України, здійсненні інших заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу міліції.

Тематиці удосконалення партнерства у зазначеній програмі присвячено розділ “Міліціонер – друг, порадник і помічник”. Згідно з його положеннями протягом найближчих років передбачалося:

1) забезпечити постійний моніторинг громадської думки щодо служб, органів та підрозділів, діяльність яких викликає найбільше нарікань громадян, та негативних рис, які виявляють працівники міліції під час спілкування з громадянами. Використовувати різні форми цієї роботи – анонімне анкетування, інтерактивне опитування через Інтернет, відеозйомку тощо. Налагодити постійну співпрацю з професійними соціологічними службами. На підставі результатів вивчення громадської думки приймати відповідні управлінські рішення, визначати конкретні заходи з метою усунення виявлених недоліків, оприлюднювати їх через засоби масової інформації;

2) створити систему “телефонів довіри”, “поштових скриньок”, громадських приймалень, через які громадяни зможуть надавати інформацію про всі негативні факти в діяльності міліції, висловлювати пропозиції щодо усунення недоліків та вирішення проблем. Залучати до цієї роботи виключно досвідчених громадських помічників міліції, які у взаємодії з органами внутрішніх справ забезпечать оперативне реагування на звернення громадян, узагальнення відповідних пропозицій з метою поліпшення діяльності міліції. Практикувати обов’язкове оприлюднення результатів реагування міліції на повідомлення та звернення громадян шляхом розміщення відповідних матеріалів у ЗМІ, на інформаційних стендах в місцях масового перебування громадян тощо. Запровадження заохочень (в тому числі матеріальних) за допомогу в удосконаленні діяльності міліції, попередженні та розкритті злочинів;

3) постійно вивчати причини повторних скарг та звернень громадян до міліції та вживати заходів щодо усунення недоліків у цій роботі;

4) створити при структурних підрозділах МВС, ОВС на місцях громадські ради, до яких залучити компетентних, авторитетних фахівців у відповідних сферах з метою з’ясування проблем, недоліків у діяльності міліції та узгодження шляхів їх усунення;

5) змінити критерії ефективності роботи ОВС в напрямку зміщення акцентів на задоволення запитів громадян, надання їм консультаційної та практичної допомоги, захист їх життя, здоров’я та майнових інтересів;

6) змістити акценти в оперативно-службовій діяльності (у тому числі у боротьбі зі злочинністю) з виконання “каральних” функцій на захист прав людини, надання всебічної допомоги потерпілим та іншим законослухняним громадянам, добитися закріплення цієї психологічної установки в свідомості кожного працівника ОВС;

7) зміцнити служби, які здійснюють попереднє вивчення заяв та звернень громадян, з метою поліпшення реагування міліції на “дрібні” злочини та правопорушення;

8) розробити в кожному органі внутрішніх справ та запровадити на регіональному рівні систему захисту особи, житла та власності громадян, соціально-правової допомоги потерпілим від злочину;

9) розробити систему термінового зв’язку населення з міліцією в населених пунктах та на основних автомагістралях;

10) здійснити комплекс заходів щодо виявлення та усунення несприятливих для охорони громадського порядку та безпеки громадян чинників на вулицях, майданах, у парках, вздовж транспортних магістралей, інших місцях масового перебування людей;

11) спільно з місцевими державними адміністраціями узагальнити практику реалізації комплексних планів профілактики правопорушень, прогнозу розвитку криміногенної ситуації на місцях, виявлення та розповсюдження позитивного досвіду цієї роботи та вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

12) мінімізувати вплив підрозділів БОЗ, ДСБЕЗ на життєдіяльність пересічних громадян, суб’єктів малого бізнесу;

13) зміцнити підрозділи, які найбільше контактують з громадянами (адміністративний блок, чергові частини, ДАІ тощо);

14) вжити заходів щодо набуття міліцією ролі всеукраїнського “соціального диспетчера” – структури, яка гарантує допомогу або сприяння у вирішенні будь-яких проблем;

15) створити при службах дізнання центри консультаційної правової допомоги населенню з метою роз’яснення процесуального законодавства тощо;

16) встановити систему громадських рекомендацій кандидатів на службу в міліції (трудових колективів, територіальних громад тощо);

17) відбирати кандидатів на будь-які посади в ОВС з урахуванням їх рівня культури, життєвих цінностей, світоглядних орієнтирів, особливостей характеру тощо;

18) проводити благодійні акції щодо пільгового або безкоштовного надання міліцією платних послуг найбільш соціально вразливим категоріям громадян;

19) зробити більш прозорим процес реформування ОВС, інформуючи громадськість про відповідні плани та досягнуті результати;

20) систематично проводити “круглі столи”, “ток-шоу” на телебаченні за участю підготовлених працівників міліції, а також представників громадськості, журналістів, під час яких обговорювати подальші шляхи розвитку партнерських стосунків з населенням.

Крім цього, у 2005 р. була прийнята Програма з налагодження співробітництва органів внутрішніх справ з населенням, залучення громадян до профілактики правопорушень, боротьби зі злочинністю. Ця програма містила комплекс заходів, спрямованих на покращання співпраці між міліцією та населенням для більш ефективного подолання антисуспільних явищ, усунення причин та умов учинення суспільно небезпечних діянь, забезпечення надійного захисту конституційних прав та свобод громадян

Отже, реалізація зазначених організаційних і правових заходів дозволить, на наш погляд, суттєво покращити стан партнерських стосунків міліції з населенням. Однак варто зауважити, що одними тільки гаслами усі наявні проблеми вирішити не вдасться. Попереду чекає копітка робота, в тому числі й спрямована на злам стереотипів як серед громадян, так і серед працівників міліції.

Також важливе місце серед норм, що регулюють взаємодію у правоохоронній діяльності, посідають нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій. Так, розпорядженнями міського голови м. Львова "Про затвердження додаткових заходів для поліпшення криміногенної ситуації в м. Львові" від 8 грудня 1998 р., "Про затвердження скоординованих заходів щодо посилення боротьби з корупцією та попередження навмисних вбивств у м. Львові" від 31 серпня 1999р., "Про затвердження Тимчасового положення про ради громадських пунктів охорони порядку м. Львова" від 26 січня 2000 р. закріплюються форми взаємодії правоохоронних органів з міською радою м. Львова та її виконавчими органами. Подібні нормативно-правові акти прийняті у багатьох областях та містах України: розпорядження № 637 від 26 листопада 2001 голови Чернігівської обласної державної адміністрації "Про спільну роботу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів і громадськості мм. Чернігова, Ніжина та Куликівського району щодо забезпечення законності та правопорядку на відповідних територіях", розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 606/А-2001 від 2 липня 2001 р. "Про організаційні заходи щодо виконання Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"", розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації № 268 від 14 липня 1999 р. "Про посилення впливу громадських формувань, добровільних народних дружин на стан правопорядку в області".

Норми, що безпосередньо регулюють взаємодію в профілактичній діяльності, спрямованої на усунення причин та умов як злочинів, так і адміністративних деліктів, містяться в п. 3.2. Інструкції про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю, у розпорядженнях міського голови міста Львова: "Про координаційну раду з питань суспільно небезпечних узалежнень та груп ризику громадян при міськвиконкомі" від 19 червня 1997 р., "Про утворення координаційної ради з питань соціального і правового захисту неповнолітніх та запобігання правопорушенням у їх середовищі" від 18 березня 1999 р., "Про стан боротьби з дитячою безпритульністю та підлітковою злочинністю у м. Львові" від 18 червня 1999 р.; Постанові Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 1243-2/2000 від 21 червня 2000 р. "Про додаткові заходи щодо залучення громадських формувань Автономної Республіки Крим до охорони громадського порядку і профілактичної роботі з попередження злочинності" та ін.

Значна кількість норм цієї групи містилися в регіональних та міських програмах профілактики правопорушень. Наприклад, у Програмі боротьби з незаконним обігом і розповсюдженням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у Київській області на 2002-2006 роки від 29 грудня 2001 р.; Програмі подальшого утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку, сприяння діяльності органів прокуратури в Київській області на 2003–2006 роки від 21 березня 2001 р.; Регіональній програмі подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2007–2011 роки (Луганська область); Програмі забезпечення громадської безпеки і профілактики злочинності у Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази органів та підрозділів внутрішніх справ області на 2003–2007 роки № 11 від 17 жовтня 2003 р.; Програмі протидії злочинності і корупції в Харківській області на 2005–2006 роки від 31 травня 2005 р., Комплексній програмі профілактики злочинності в Харківській області на 2006–2010 роки від 23 грудня 2005 р.; Комплексній програмі профілактики злочинності у м. Дніпропетровську на 2006–2010 роки та ін.

Також необхідно зазначити, що взаємодія органів влади та громадськості щодо профілактики адміністративних правопорушень визначається й нормами, які регулюють процедуру розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення. Зокрема, ст. 282 КУпАП вказує на те, що орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Згідно зі ст.21 КУпАП така взаємодія може відбуватися у формі передачі матеріалів про адміністративні правопорушення на розгляд товариських судів, громадських організацій чи трудових колективів. Крім того, взаємодія у профілактиці адміністративних деліктів здійснюється на підставі норм, що передбачають здійснення заходів адміністративного попередження (п. 18, 19, 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію").

Таким чином, існуючі норми, що регулюють взаємодію міліції, органів місцевої влади та громадськості містяться у правових актах різного рівня. При цьому важливе місце серед них посідають регіональні та галузеві програми та плани, що не лише містять перелік заходів, які вимагають узгодження зусиль декількох суб’єктів, зазначають терміни та виконавців, а й джерела та обсяги їх фінансування.

Слід також констатувати, що протягом останніх п’яти років суттєво покращилася якість підготовки програм та планів, що приймаються обласними радами та державними адміністраціями на виконання загальнодержавних програм у сфері профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю і корупцією.

Варто відмітити, що більшість із них не містять окремих розділів щодо взаємодії міліції та органів місцевої влади й громадськості, не визначають відповідальних за її організацію, а також форми контролю за її результатами.

Крім цього, наявні законодавчі та підзаконні акти, хоча і регулюють суспільні відносини у сфері профілактики правопорушень та злочинів, але не містять єдиних підходів щодо термінології, системи суб’єктів цієї діяльності, переліку відповідних форм та методів. Вирішення цієї проблеми можна здійснити, прийнявши Закон «Про профілактику правопорушень в Україні».

Розглянуті у попередньому підрозділі правові акти становлять основу для регулювання діяльності міліції громадської безпеки у сфері взаємодії з органами влади, місцевого самоврядування та громадськістю.

Одночасно слід вказати на існування в її структурі підрозділів, спеціально призначених для роботи з громадськими формуваннями і населенням.

Так, у Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України вказується, що одним завдань ДІМ є взаємодія з громадськими формуваннями та населенням.

Наказом МВС України № 400 від 24 червня 1997 р. з метою подальшої активізації роботи органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями, посилення боротьби зі злочинністю і профілактики правопорушень в структурі служби дільничних інспекторів міліції ГУМВС, УМВС, міськрайвідділів та у складі служби охорони громадського порядку УМВС на транспорті і лінійних відділів створені підрозділи по роботі з населенням та громадськими формуваннями за рахунок перерозподілу наявної штатної чисельності в межах лімітів чисельності апаратів ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Цим наказом також були затверджені типові штати відділу (секторів, відділення, груп) по роботі з населенням та громадськими формуваннями ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінвідділів та типове положення про ці підрозділи.

Наказом МВС України № 133 від 09 лютого 2004 р. визначено основи організації роботи органів внутрішніх справ України щодо забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями по охороні громадського порядку.

Цією інструкцією окреслені завдання, основні напрямки організації роботи органів внутрішніх справ України та громадських формувань з охорони громадського порядку щодо забезпечення правопорядку та боротьби зі злочинністю і адміністративними правопорушеннями згідно з вимогами Конституції України, законів України “Про міліцію”, “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, інших нормативно-правових актів.

У Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС України зазначено, що вона забезпечує в межах своїх повноважень організацію профілактичної роботи з особами, які перебувають на обліках в органах внутрішніх справ, щодо попередження вчинення з їх боку злочинів та інших правопорушень з широким залученням до цієї роботи населення та громадських формувань з охорони громадського порядку, а також виконує функції з формування позитивного іміджу міліції. Крім цього, робота з населенням та громадськими формуваннями на адміністративній дільниці щодо охорони громадського порядку й громадської безпеки віднесена до основних завдань служби, обов’язків дільничного інспектора міліції, а ефективність залучення до роботи з додержання правопорядку населення та громадських формувань – до критеріїв оцінки його роботи. Старші інспектори (інспектори) з роботи з населенням відносяться до особового складу служби дільничних інспекторів міліції. Отже, основне навантаження з роботи з населенням та громадськими формуваннями здійснюється підрозділами міліції громадської безпеки.

Таким чином, в основу правового регулювання діяльності підрозділів МГБ щодо взаємодії з громадськими формуваннями та населенням покладено як законодавчі, так і підзаконні акти, серед яких важливе місце посідають нормативні акти МВС України.

Організація взаємодії з громадськими формуваннями покладається на МВС України, начальників ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, інших областей, УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, начальників місьрайлінорганів.

Заступники начальників ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, (Г)УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, заступники начальників міськрайлінорганів – начальники міліції громадської безпеки безпосередньо забезпечують організацію роботи щодо взаємодії з населенням та громадськими формуваннями.

Організація повсякденної взаємодії ОВС із громадськими формуваннями в ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, а також в міськрайлінорганах покладена на підрозділи охорони громадського порядку та дільничних інспекторів міліції і створені в їх складі відділи, відділення (сектори, групи) взаємодії з громадськими формуваннями або на спеціально виділених для виконання зазначених функцій працівників цих служб.

Організаційно-методичне забезпечення й контроль за роботою ОВС із населенням та громадськими формуваннями здійснюють управління дільничних інспекторів міліції ДПП МВС України, управління (відділи, відділення, сектори) дільничних інспекторів міліції апаратів ГУМВС, УМВС та відділення, сектори (групи) охорони громадського порядку апаратів УМВС на транспорті.

Управління дільничних інспекторів міліції ДПП МВС України, управління (відділи, відділення, сектори) дільничних інспекторів міліції апаратів ГУМВС, УМВС та відділення, сектори (групи) охорони громадського порядку апаратів УМВС на транспорті виконують такі функції:

а) забезпечують контроль за діяльністю підлеглих підрозділів по роботі з населенням та громадськими формуваннями;

б) розробляють методичні рекомендації для ОВС щодо організації роботи громадських формувань, задіяних в охороні громадського порядку, та найбільш ефективного використання їхніх сил і засобів;

в) організовують навчання членів цих формувань формам і методам боротьби з правопорушеннями;

г) надають керівним органам (штабам, координаційним радам, правлінням тощо) громадських формувань постійну методичну допомогу в організації, плануванні й обліку їх роботи, у впровадженні в діяльність громадських формувань найбільш ефективних форм і методів боротьби з правопорушеннями;

д) вивчають, узагальнюють, розповсюджують передовий досвід взаємодії з населенням та громадськими формуваннями шляхом проведення практичного навчання особового складу органів внутрішніх справ у системі початкової та подальшої службової підготовки, на учбових заняттях, семінарах, нарадах;

е) надають допомогу громадським формуванням з питань висвітлення їх діяльності в засобах масової інформації;

є) вносять пропозиції про заохочення членів громадських формувань, які сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків з охорони громадського порядку та профілактики правопорушень;

ж) надають пропозиції про заохочення працівників, що творчо застосовують передові форми й методи роботи, виявляють активність у здійсненні взаємодії з населенням та громадськими формуваннями, а також домагаються найбільш високих результатів на цій ділянці роботи;

з) забезпечують у встановленому порядку взаємодію з органами державної влади, а також підрозділами МВС, ГУМВС, УМВС, громадськими об’єднаннями з питань забезпечення охорони громадського порядку;

и) вносять у встановленому порядку до відповідних органів і організацій пропозиції про усунення причин і умов, що сприяють правопорушенням;

і) готують необхідні матеріали для розгляду їх на колегіях (оперативних нарадах) МВС, ГУМВС, УМВС, методичні рекомендації й пропозиції щодо вдосконалення діяльності підрозділів по роботі з населенням та громадськими формуваннями;

ї) здійснюють інспектування, проведення контрольних перевірок, комплексні й інші виїзди у міськрайліноргани для вивчення стану роботи з населенням та громадськими формуваннями, а також надання їм методичної і практичної допомоги щодо цього напрямку діяльності;

к) вивчають, узагальнюють і впроваджують у практичну діяльність міськрайлінорганів передовий вітчизняний й зарубіжний досвід роботи громадських формувань з попередження та профілактики правопорушень;

л) проводять службові перевірки за фактами порушення дисципліни і законності працівниками підрозділів взаємодії з громадськими формуваннями;

м) здійснюють заходи з поліпшення добору, розстановки, виховання й підвищення професійної майстерності працівників взаємодії з громадськими формуваннями;

н) ведуть у встановленому порядку справи за напрямками діяльності підрозділів взаємодії з громадськими формуваннями.

На начальників міськрайлінорганів та їх заступників покладається:

а) участь у проведенні установчих зборів з питань створення громадських формувань з охорони громадського порядку;

б) узгодження положень (статутів) громадських формувань та затвердження списків членів цих формувань;

в) організація проведення занять на базі ОВС згідно з розробленою тематикою та видача довідок встановленого зразка членам громадських формувань про проходження ними курсів правової та спеціальної підготовки;

г) здійснення контролю за організацією роботи на громадських пунктах охорони порядку;

д) надання окремих доручень членам громадських формувань в сільській місцевості;

е) участь у заходах щодо припинення діяльності громадських формувань в разі порушення ними вимог чинного законодавства;

На начальників відділів (відділень, секторів) дільничних інспекторів міліції міськрайорганів, начальників відділів (відділень, секторів, груп) охорони громадського порядку на транспорті у питаннях взаємодії з цими формуваннями покладається:

а) зміцнення зв’язків ОВС із населенням, громадськими формуваннями, надання громадянам необхідної правової допомоги та проведення роз’яснювальної роботи серед них для профілактики правопорушень і посилення боротьби зі злочинністю;

б) організаційне забезпечення участі працівників ОВС у здійсненні заходів щодо підвищення рівня правової свідомості населення, вироблення у громадян поваги до законів України, спрямування дій органів та підрозділів внутрішніх справ на поглиблення контактів з населенням, зростання довіри людей до них та зміцнення їх авторитету;

в) встановлення тісних зв’язків з місцевими засобами масової інформації, використання їх можливостей у висвітленні діяльності ОВС щодо боротьби зі злочинністю, профілактики правопорушень, роботи населення та громадських формувань у цьому напрямку;

г) надання допомоги засобам масової інформації в підготовці відеосюжетів, репортажів, тематичних передач та випусків про діяльність ОВС;

д) реагування на критичні виступи у пресі, на телебаченні та радіо про роботу ОВС;

е) взаємодія з іншими зацікавленими службами ОВС, насамперед із підрозділами громадських зв’язків, службами дільничних інспекторів, міліції карного розшуку, охорони громадського порядку, а також з органами житлово-комунального господарства, організаціями, підприємствами, незалежно від форм власності, громадськими формуваннями, трудовими колективами щодо профілактики правопорушень та попередження злочинів серед населення;

є) участь у проведенні роз’яснювальної роботи серед населення щодо дій ОВС, у першу чергу, під час виникнення конфліктних і екстремальних ситуацій, що ускладнюють громадський порядок та негативно впливають на безпеку громадян;

ж) інформування населення, у тому числі через місцеві засоби масової інформації, про стан боротьби зі злочинністю та правопорушеннями в місті, районі, про заходи, що вживаються ОВС щодо зміцнення правопорядку й розкриття тяжких резонансних злочинів;

з) організація навчання активу громадськості, членів громадських формувань формам і методам попередження правопорушень, здійснення профілактичної роботи; організаційне забезпечення проведення інструктажів членів громадських формувань перед виходами їх на охорону правопорядку, здійснення заходів з профілактики правопорушень;

и) надання допомоги в підборі кандидатур керівників громадських формувань;

і) вивчення та розповсюдження позитивного досвіду роботи кращих громадських формувань щодо боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень.

ї) взаємодія з населенням з метою встановлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, та інформування про них керівництва ОВС для здійснення заходів щодо їх усунення;

к) взаємодія з підрозділами громадських зв’язків та іншими зацікавленими службами з питань організації на підвідомчій території регулярного вивчення громадської думки, проблем діяльності ОВС у трудових колективах, серед населення, узагальнення їх та внесення відповідних пропозицій і рекомендацій щодо вироблення заходів зі зміцнення довіри населення до міліції, підтримки її діяльності;

л) надання практичної та методичної допомоги працівникам ОВС у підготовці матеріалів для виступів у трудових колективах, громадських організаціях перед населенням, узагальнення критичних зауважень та побажань, висловлених під час зустрічей, забезпечення зворотного зв’язку, залучення сил і можливостей громадськості для надання допомоги органам міліції в боротьбі зі злочинністю, підтриманні громадського порядку, широке роз’яснення законів, підвищення престижу професії працівника міліції;

м) узагальнення та проведення аналізу форм і методів роботи органів та підрозділів внутрішніх справ з населенням, розроблення рекомендацій і внесення пропозицій щодо вдосконалення цієї діяльності;

н) планування та проведення серед населення, у трудових колективах лекцій, доповідей, бесід, що сприяють підвищенню рівня правового і морального виховання громадян; сприяння забезпеченню громадських формувань необхідними посібниками і документацією з питань їх взаємодії з ОВС при виконанні функцій щодо боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень;

о) надання допомоги в підготовці та проведенні сходів громадян і ділових зустрічей дільничних інспекторів міліції з головами сільських і селищних Рад, активом населених пунктів, а також у здійсненні дільничними інспекторами міліції подвірних та поквартирних обходів населення, врученні громадянам візитних карток, у зміцненні їх взаємодії з громадськими формуваннями й населенням, своєчасному виявленні на підвідомчій території осіб, які допускають правопорушення, та проведенні спільно з громадськістю профілактичної роботи;

п) залучення громадськості разом з іншими зацікавленими службами до проведення заходів щодо попередження конкретних видів злочинів, у першу чергу тих, які набули резонансу серед населення (крадіжки автотранспорту, хуліганські прояви тощо), а також боротьби з пияцтвом та наркоманією;

р) підготовка пропозицій до органів виконавчої влади та місцевого і регіонального самоврядування щодо активізації роботи громадських формувань, які здійснюють правоохоронні функції;

с) участь у проведенні установчих зборів зі створення громадських формувань з охорони громадського порядку;

т) здійснення перевірки кандидатів у члени громадських формувань з охорони громадського порядку;

у) розроблення тематики проведення занять із членами громадських формувань з метою проходження ними відповідної правової та спеціальної підготовки;

ф) проведення занять із членами цих формувань згідно з розробленою тематикою та оформлення й видача довідок про проходження відповідної підготовки;

х) підбір найбільш підготовлених працівників ОВС для проведення занять із членами громадських формувань та надання їм необхідної методичної допомоги;

ц) надання громадським формуванням допомоги в забезпеченні їх методичною та юридичною літературою;

ч) надання допомоги членам громадських формувань у веденні документації (журналу проведення інструктажів, журналу виходу на службу та окремих доручень керівника ОВС у сільській місцевості, планів тощо);

ш) проведення інструктажів із членами громадських формувань, які беруть участь в охороні громадського порядку;

щ) інформування членів громадських формувань про стан оперативної обстановки, що склалася в даному регіоні.

Категорично заборонено використання працівників, які відповідають за організацію роботи щодо взаємодії з громадськими формуваннями не за прямим призначенням.

Безпосередньо завдання щодо організації роботи з населенням та громадськими формуваннями покладається на відповідних працівників підрозділів МГБ.

При виконанні покладених на них функцій вони взаємодіють з державними органами влади, громадськими формуваннями, трудовими колективами, населенням, засобами масової інформації. Вони будують свою роботу в контакті з іншими службами та підрозділами органів внутрішніх справ.

Головними принципами діяльності підрозділів ДІМ по роботі з населенням є суворе дотримання законності, широка гласність громадської думки в своїй роботі.

Завданням ДІМ є:

1) зміцнення зв’язків органів внутрішніх справ з населенням, громадськими формуваннями;

2) надання громадянам необхідної правової допомоги та проведення роз’яснювальної роботи з ними для профілактики правопорушень і посилення боротьби зі злочинністю.

Також відповідні підрозділи УМВС:

– організаційно забезпечують участь працівників ОВС у здійсненні заходів щодо підвищення рівня правової свідомості населення, вироблення в громадян поваги до законів України, спрямування дій органів та підрозділів внутрішніх справ на поглиблення контактів з населенням, зміцнення довіри людей до них та авторитету;

– встановлюють тісні зв’язки з місцевими засобами масової інформації, використовують їхні можливості у висвітленні діяльності внутрішніх справ щодо боротьби зі злочинністю, профілактики правопорушень, а також роботи населення, громадських формувань у цьому напрямку. Працівники зазначених підрозділів міськрайлінорганів надають допомогу засобам масової інформації у підготовці відеосюжетів, репортажів, тематичних передач та випусків про діяльність органів внутрішніх справ; контролюють реагування на критичні виступи у пресі, на телебаченні та радіо про роботу органів внутрішніх справ;

– у вирішенні питань щодо організації серед населення роботи з профілактики правопорушень та попередження злочинів взаємодіють з іншими зацікавленими службами органів внутрішніх справ, насамперед з центрами зв’язків з громадськістю, службами ДІМ, карного розшуку, охорони громадського порядку, а також з органами житлово-комунального господарства, організаціями, підприємствами, незалежно від форм власності, громадськими формуваннями, трудовими колективами.

– беруть участь у проведенні роз’яснювальної роботи серед населення щодо дій органів внутрішніх справ, у першу чергу при виникненні конфліктних і екстремальних ситуацій, що ускладнюють громадський порядок та негативно впливають на безпеку громадян;

–інформують населення, у тому числі через місцеві засоби масової інформації, населення про стан боротьби зі злочинністю та правопорушеннями в місті, районі, заходи, що вживаються ОВС щодо зміцнення правопорядку, розкриття тяжких резонансних злочинів;

– беруть участь в організації навчання активу громадськості, членів громадських формувань формам і методам попередження правопорушень, у здійсненні профілактичної роботи. Організаційно забезпечують проведення інструктажів членів громадських формувань перед виходами їх на охорону правопорядку, здійснення заходів з профілактики правопорушень. Надають допомогу в підборі кандидатур керівників громадських формувань. Вивчають і розповсюджують позитивний досвід роботи кращих громадських формувань з боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень;

– при взаємодії з населенням виявляють причини правопорушень та умови, що сприяють їх виникненню, доповідають про них керівництву органів внутрішніх справ для здіснення заходів щодо їх усунення;

– у взаємодії з центром громадських зв’язків та іншими зацікавленими службами організовують на підвідомчій території регулярне вивчення громадської думки стосовно проблем діяльності органів внутрішніх справ у трудових колективах, серед населення, узагальнюють результати, вносять відповідні пропозиції та рекомендації щодо вироблення заходів зі зміцнення довіри населення до міліції, підтримки її діяльності;

– надають практичну та методичну допомогу працівникам органів внутрішніх справ у підготовці матеріалів для виступів у трудових колективах, громадських організаціях та перед населенням, узагальнюють критичні зауваження та побажання, висловлені під час зустрічей, забезпечують також зворотній зв’язок. Домагаються залучення сил і можливостей громадськості для надання допомоги органам міліції у боротьбі зі злочинністю, підтримання громадського порядку, широкого роз’яснення законів, підвищення престижу професії працівника міліції;

– узагальнюють та аналізують форми і методи роботи органів і підрозділів внутрішніх справ з населенням, розробляють рекомендації та вносять пропозиції щодо вдосконалення цієї діяльності;

– планують роботу зацікавлених служб і підрозділів органів внутрішніх справ серед населення та у трудових колективах. Організовують проведення серед населення, у трудових колективах лекцій, доповідей, бесід, сприяють широкому висвітленню засобами багатотиражної преси, внутрішньозаводського, місцевого радіомовлення питань, пов’язаних із підвищенням рівня правового і морального виховання громадян. Сприяють забезпеченню громадських формувань необхідними посібниками щодо їх взаємодії з органами внутрішніх справ, виконання функцій із боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень;

– надають допомогу в підготовці та проведенні сходів громадян та ділових зустрічей дільничних інспекторів міліції з головами сільських та селищних рад, активом населених пунктів, а також у здійсненні дільничними інспекторами міліції подвірних та поквартирних обходів населення, врученні громадянам візитних карток, у зміцненні їх взаємодії з громадськими формуваннями і населенням, своєчасному виявленні на підвідомчій дільниці осіб, які вчиняють правопорушення, проведенні спільно з громадськістю профілактичної роботи;

– здійснюють разом із іншими зацікавленими службами залучення громадськості до проведення заходів щодо попередження конкретних видів злочинів, у першу чергу тих, які набули резонансу серед населення (крадіжки, викрадення автотранспорту, хуліганські прояви тощо), а також боротьби з пияцтвом, наркоманією;

– готують для внесення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування пропозиції щодо активізації роботи громадських формувань, які здійснюють правоохоронні функції.

Крім того, підрозділи по роботі з населенням ГУМВС, УМВС, УМВСТ забезпечують щомісячний аналіз роботи підпорядкованих підрозділів на місцях, надають їм необхідну практичну та методичну допомогу у залученні населення та громадських формувань до роботи з боротьби зі злочинністю і профілактики правопорушень, вивчають та узагальнюють позитивні форми цієї діяльності, вносять пропозиції щодо її вдосконалення, організують навчання працівників підрозділів із залученням інших зацікавлених служб.

Дата добавления: 2014-01-07