Організація роботи поста технічного обслуговування і діагностування машин

ІV

Формування спеціалізованих ланок з технічного обслуговування і діагностування машин

ІІІ

Безперебійна робота пунктів технічного обслуговування машин залежить від чіткої організації праці. Важливо при цьому правильно визначити потрібну кількість працівників, щоб можна було організувати їхню роботу відповідно до наукової організації праці. Кількість працівників визначають на основі загального обсягу робіт технічного обслуговування і фонду робочого часу працівника.

Загальний обсяг робіт з технічного обслуговування машин обчислюють як суму робіт, які виконують під час проведення номерних технічних обслуговувань, сезонних та після сезонних технічних обслуговувань тракторів та сільськогосподарських машин, усунення несправностей машин, виконання потокових ремонтів нескладних сільськогосподарських машин, а також в разі відсутності служби машинного двору то і роботи з постановки машин на зберігання, технічне обслуговування машин під час зберігання, та зняття машин з зберігання.

При визначенні кількості працівників враховують співвідношення робіт, виконуваних спеціалізованими робітниками ПТО і тимчасово залученими трактористами-машиністами.

Встановлено, що залежно від конкретних умов роботи один працівник ланки може обслуговувати 4 … 6 фізичних тракторів і відповідну кількість сільськогосподарських машин. За кожним робітником спеціалізованої ланки закріплюють певну групу машин, котрі він постійно обслуговує відповідно до профілю своєї роботи.

На основі розрахунків створюють ланки в такому складі:

- Майстер-наладчик і два слюсарі-наладчики при наявності в підрозділі (бригаді) при наявності в бригаді 15 …17 тракторів;

- Майстер-наладчик і три слюсарі-наладчики, якщо в бригаді 20 …25 тракторів;

- Майстер-наладчик і п’ять слюсарів-наладчиків на 30 …35 тракторів.

Для повного навантаження робітників протягом року доцільно передбачити суміщення професій.

Спосіб організації технічного обслуговування характеризується вибором, взаємодії засобів та об'єктів обслуговування. Виділяють централізований, пересувний та комбінований спосіб

При централізованому способі організації технічного обслуговування машини переміщують до засобів (стаціонарних пунктів) технічного обслуговування.

При пересувному — засоби технічного обслуговування (пересувні)переміщуються до об'єктів на місця їх роботи.

При комбінованому (змішаному) — використовують обидва вказані варіанти. Цей спосіб найбільш розповсюджений.

Спосіб технічного обслуговування кожного агрегату вибирають залежно від прямих затрат коштів. Допустимі відстані переїздів тракторів від місця роботи до стаціонарного пункту технічного обслуговування наведено в таблиці 1

Таблиця 1 Допустимі відстані переїздів агрегатів від місць роботи до
стаціонарних пунктів ТО

___________________________________________________ _

Марка трактора	Відстань, км	Марка трактора	Відстань, км
Т-16,Т-25	8,0	ДТ-75,Т-70С,Т-150	6,0
МТЗ-80, ЮМЗ-6	12,0	Т-150к,К-701	20,0

Діагностування, технічне обслуговування і ремонт машин у польових умовах безпосередньо на місцях їх роботи дають змогу зменшити витрату часу на холості переїзди машинно-тракторного агрегатів та зменшити пікові завантаження стаціонарних постів технічного обслуговування в період інтенсивного використання МТП, що значно підвищує економічну ефективність використання техніки.

При цьому ефективність використання робочого часу членів спеціалізованої ланки (бригади) істотно знижується, оскільки до 50% змінного часу може витрачатись на переїзди до місця роботи агрегатів. Це необхідно враховувати як при комплектуванні ланок, так і при плануванні та оцінці їх роботи. Для ефективного використання самих пересувних засобів та продуктивної роботи виїзних ланок важливе значення має розподіл обов'язків між виконавцями, а також їх чіткі та узгоджені дії при розгортанні поста технічного обслуговування у польових умовах.

Місце для розгортання пересувного поста вибирають з урахуванням таких вимог:

• створення мінімальних перешкод для роботи інших машинно-тракторних агрегатів;

• зручність під'їзду до місця роботи;

• мінімальний вплив несприятливих природних факторів на умови праці (сонце, дощ, мокрий грунт і т. п.);

• мінімально можливе забруднення місця виконання робіт та суворе дотримання правил пожежної безпеки.

При необхідності виконання ремонтних і діагностичних робіт безпосередньо на місці поломки слід вжити заходів щодо зменшення негативних наслідків перебування на полі пересувних засобів - утворення колії, вибоїн, розливи паливно-мастильних матеріалів тощо.

У польових умовах пост технічного обслуговування і ремонту машин на базі пересувних засобів організують у такому порядку:

• вибирають місце розгортання з урахуванням наведених вимог;

• встановлюють пересувний агрегат на рівному місці і фіксують його колеса спеціальними упорними башмаками;

встановлюють спеціальні допоміжні опори і натягують тент для захисту виконавців від сонця чи опадів;

• встановлюють при необхідності підіймальну стрілу з лебідкою;

• виймають зі стелажів фургона і розкладають у зручних місцях ящики з необхідними інструментом і приладами;

• забезпечують стійке та безпечне положення машини, що обслуговується, за допомогою упорних башмаків, підставок, підкладок.

При завершенні роботи ланка повинна усунути всі негативні наслідки свого перебування в полі: прибрати використане ганчір'я та папір, зібрати інструмент, зарівняти пошкоджену поверхню ґрунту тощо.

Як показує практика, значна частина часу при ТО машин витрачається на очистку та миття фільтрувальних елементів, виготовлення прокладок, на пошук і доставку запасних частин для усунення несправностей та відказів.

Одним з резервів зменшення простоїв машин при ТО є застосування змінно-комплектного методу забезпечення робіт. Він передбачає завчасну підготовку змінних комплектів у стаціонарних умовах та на пересувних агрегатах ТО. До складу комплектів входять фільтрувальні елементи повітряних, паливних, масляних фільтрів для двигунів, агрегатів трансмісії та гідросистем, а також прокладки, інші деталі, в заміні яких може виникнути необхідність. Аналогічно на пересувних ремонтних майстернях створюють змінні комплекти агрегатів та деталей, що часто виходять з ладу при експлуатації машин.

Кількість комплектів для кожного виду ТО визначають на певний період року, залежно від річних планів та оперативних графіків. Склад змінних комплектів для ТО та змінних комплектів для усунення несправностей визначають із конструктивних особливостей машин, а також на основі аналізу фактичної витрати запасних частин.

Спеціалізована ланка чи майстер-наладчик, виїжджаючи на проведення чергових ТО, повинні мати з собою змінні комплекти для виконання денного завдання. Застосування змінних комплектів дає змогу виключити такі роботи, як очистка і миття фільтрів та усунення пошкоджень механізмів і агрегатів. Процес обслуговування зводиться до заміни окремих елементів та агрегатів, що вийшли з ладу. При цьому скорочуються простої тракторів та комбайнів на планових ТО, покращуються умови праці членів спеціалізованих ланок та якість виконання робіт.

Дата добавления: 2014-01-07