Гра як основний засіб активізації дитячої творчості

Гра знайома кожній дитині з раннього віку, тому вона з великим бажанням і задоволенням "підключається" на уроці до запропонованої уявної або дієвої ситуації. Це спрямовує дитячу увагу, робить навчання цікавим. Адже непомітно, нібито ненароком і разом з тим досить ґрунтовно діти молодшого шкільного віку опановують весь необхідний навчальний матеріал.

Ігри та ігрові ситуації не тільки значно активізують життєвий досвід та уяву малюків, але й розвивають асоціативно-образне мислення, формують естетичні почуття, потреби, оцінки, створюють умови для більш повної актуалізації творчого потенціалу кожного учня, адже "саме гра поєднує духовні сили з активністю, необхідною для творчості". Всі ігри в залежності від характеру, місця та форми проведення умовно розподіляють на дві основні групи: творчі ігри (сюжетно-рольові, драматичні, імпровізовані тощо) та ігри за правилами (дидактичні, пізнавальні, спортивні і т.д.)

В умовах шкільних занять з образотворчого мистецтва можуть „ успішно використовуватися як творчі, так і ігри за правилами. Різні казково-ігрові моменти уроку "обігруються" як самим вчителем, так і його своєрідними помічниками-ляльками (гномами, мультиплікаційними тваринками чи персонажами відомих казок: Тюбиком, Незнайком, Олівцем-малювцем, Телесиком, Барвінком та іншими.

Звичайно, довільний вибір ляльок за кількістю, призначенням та художньо-естетичним оформленням має бути водночас і педагогічне виправданим. Краще виготовляти таких ляльок саморобним способом. Вони повинні артистично "виконувати свої ролі" протягом досить довгого часу (чверті, навчального року, кількох років). У такому випадку стає доступною деяка реставрація цих "помічників" учителя.

Починаючи з першого уроку в 1-му класі такі ляльки можуть зробити атмосферу кожного уроку дійсно творчою. Оскільки вперше побачивши їх та почувши дивовижні історії про їхні пригоди, діти з великим ентузіазмом повсякчас легко входитимуть в будь-які ігрові ситуації, сміливо долаючи різні психологічні бар'єри, що пов'язані з незвичними завданнями, оточенням або новими суб'єктами спілкування.

За допомогою ігор з ляльками на. уроці дітлахи природно "залучаються" до різних видів образотворчої діяльності, у них додатково стимулюється уява, фантазія та творчі прояви. Ляльки, як справжні персонажі лялькового театрального дійства, в доброзичливій формі "підтримують" та "оцінюють" результати художньої діяльності учнів на уроці, що особливо надихає дітей на активну творчу роботу.

Відчутно підсилює виховний ефект гри з ляльками в початковій школі й використання інших емоційно-стимулюючих форм, що значною мірою сприяє швидкій організації або переключенню уваги дітей. Наприклад, ляльки разом із вчителем проводять в процесі уроку з молодшими школярами т.зв. фізкультпаузи. Творчо "обіграти" таку здавалося б буденну форму, як фізична розминка, допомагає спільне виголошення під час вправ нескладного віршика-"лічилки":

Щоб не стомлювались очі,

Працювати щоб охоче,

Поверніться, потягніться,

Одне одному всміхніться!

Потренуйте трохи руки

Й знов візьмемось до науки.

Є у всіх у нас турботи,

Гей, малята, до роботи!

Емоційно та продуктивно проходять на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах і колективні ігри, в яких беруть участь декілька груп школярів, що творчо змагаються між собою або створюють колективну творчу роботу ("Разом готуймося до свята", "У світі кольорових казок", "Художники і глядачі", "Змагання кольорових плям", "Знайома картина" та багато інших).

Дійсно, спілкування дітей як у грі, так і в процесі творчої діяльності, особливо колективної, цінне тим, що "яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини", розвивається коло її почуттів, загострюється осмислення тих явищ, яких вона раніше не помічала. Тобто вдосконалюється емоційно-почуттєва сприйнятливість та інтелектуально-пізнавальні можливості особистості.

Великого значення в цьому процесі набуває власне творча праця на уроці, що "можлива лише тоді, коли людина ставиться до роботи з любов'ю, коли вона свідомо бачить у ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця стає для неї основною формою прояву особистості і таланту".

Саме колективна творча праця за умови її оптимальної організації і дає змогу будь-якій дитині максимально реалізувати свої творчі нахили та здібності. Оскільки кожен учень може водночас працювати і самостійно, і в колективі, він відчуватиме як свою індивідуальність, так і вплив групи. І чим більшу зацікавленість викличе в дитини участь у колективній творчості, тим більше перспектив відкривається на шляху до її гармонійного розвитку як у сфері мистецтва, так і в інших видах життєдіяльності.

Колективні форми образотворчості виступають сприятливими умовами для здійснення вільного самовиявлення різних за психологічними типами особливостей (інтровертів, екстравертів тощо), та ще й у найбільш комфортному комунікативному режимі (модифікації так званого аристотелівського "катарсису").

Комунікативна функція мистецтва відома ще з античних часів, та особливо актуальною вона стає сьогодні, коли так званий "комплекс некомунікабельності" особливо стосується дітей різного віку. Колективна творчість може непомітно, відновлюючи емоційну рівновагу в психіці дитини, "лікувати" (явище "арттерапії") таких школярів від замкненості, невпевненості й спонукати їх до самовдосконалення, бо "характер колективних завдань нібито заздалегідь визначає ієрархію ролей і деякою мірою диктує свій попит відносно конкретних якостей людей (ерудицію, кмітливість, терпіння, аналітичне мислення, ризик, уміння доводити)".

У загальній справі, в спільному творчому пошуку потрібні різні особистості, серед яких є й такі, що традиційно всюди залишаються поза увагою. Отже, колективна образотворчість може відчутно допомогти дитині розкрити свої найбільш вагомі індивідуальні риси.

В початкових класах колективні роботи з образотворчого мистецтва особливо ефективні та привабливі, бо завдяки використанню ігрових ситуацій роблять успішною реалізацією завдань з формування емоційно-почуттєвого апарату дітей, їхніх різнопланових пізнавальних та творчих інтересів. До того ж, колективна образотворча діяльність сприяє позбавленню у молодших школярів негативних переживань відносно результатів своєї роботи та пробудженню віри у власні сили.

Бачиться доцільним запропонувати в якості орієнтовних для впровадження в шкільній практиці на уроках образотворчого мистецтва такі колективно-творчі завдання:

для 1-го класу;

- створення колективного панно з теми "Золота осінь" із застосуванням різних живописних технік та художніх матеріалів;

- колективне виготовлення традиційних предметів та прикрас до Новорічно-Різдвяних свят ("дідух", "голубці", "їжачки", "павучки") з соломи та різних* художніх і природних матеріалів;

- створення колективної роботи "Казкова вулиця" із застосуванням об'ємних предметів (творче переосмислення та конструювання різних споруд, моделей транспортних засобів та ін.);

для 2-го Класу:

- створення колективного панно "Квіти України" способом колажу з площинних напівоб'ємних аплікативних зображень відомих квітів, що ростуть в Україні;

- колективне виготовлення Різдвяної зірки", ліхтаря або дзвоників шляхом конструювання з різних художніх матеріалів;

- колективне створення комплексу з об'ємно-просторових форм за темою "На арені цирку" шляхом ліплення та моделювання з пластиліну, глини й інших художніх матеріалів;

для 3-го класу:

- колективне створення композиції з теми "Українське село" (напівоб'ємне просторове зображення сільської вулиці, майдану, подвір'я тощо);

- колективне виготовлення масок та елементів стилізованих костюмів для різдвяної «маланкової» вистави;

- колективне створення декорацій та персонажів до вистави тіньового театру за українською народною казкою "Півень, Кіт та Лисиця";

для 4-го класу:

- колективне створення багатофігурної композиція теми "Народне свято" за колективним вибором конкретної святкової події (зображення групи людей, об'єднаних певною діяльністю; передавання святкового настрою кольором; виконання, техніки колажу для відтворення краси народного одягу);

- колективне виготовлення та художнє оздоблення основних складових вертепу (скрині, двоповерхової сцени, лаштунків та персонажів) з різних художніх та природних матеріалів;

- колективне виготовлення макету архітектурного комплексу "Казкове містечко" за змістом однієї з популярних народних чи літературних-казок.

Перше із запропонованих колективних творчих завдань (для учнів 1 -го класу) можна розглянути детальніше. Так, наприкінці першої чверті, коли учні вже володіють деякими знаннями та навичками в галузі образотворчості, з ними можна провести гру "художники, які прикрашають місто", де вони мають колективно створити декоративне панно "Золота осінь".

Для цього слід заздалегідь приготувати досить великий за форматом (до 2-3 м2) аркуш картону, паперу чи смугу з полотна й, закріпити на класній дошці. Далі провести попереднє обговорення мети, завдання та вибору основних виражальних засобів для втілення творчого задуму. До речі, процес колективної образотворчої діяльності можна структурувати за зразками, що прийняті у професійному мистецтві: "виникнення проблеми; постановка завдання; підготовка до розв'язання; формування задуму; втілення задуму; перевірка та доопрацювання", але лише з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Тобто краще надати учням можливість самостійно визначити певну композицію - майбутнього панно (при цьому доцільно демонструвати мистецькі твори з аналогічної тематики) та послідовність його створення.

Потім діти у творчій обстановці, розкуто, за власною уявою створюють певні елементи до колективної роботи, а найбільш ініціативні та вправні компонують їх на дошці за допомогою різного приладдя та.засобів. Учням дозволяється в будь-який момент уроку підходити до створюваного панно, підклеювати чи домальовувати те, що вони вважають за потрібне. Вчитель тільки спостерігає за творчою діяльністю дітей, лише Деколи коригуючи їхні дії (у плані підтримки найбільш позитивного емоційно-психологічного клімату на уроці).

Першокласникам для виконання подібного творчого завдання цілком вистачає 30-40 хвилин уроку. Як правило, у такій роботі беруть участь всі без винятку учні класного колективу.

У підсумку завдяки ритму колірних "плям", різноманітним силуетним і лінійним зображенням осінніх дерев, кущів, квітів, ставків, тварин та ін. уся площина панно набуває привабливого вигляду завершеної роботи і викликає у дитячих душах асоціативні образи "золотої осені" у природі та різні позитивні емоції. Милуючись своєю колективною роботою, першокласники пишаються собою, один одним, відчуваючи справжню творчу силу і радість колективної творчості.

Як бачимо, існує чимало різноманітних способів активізації образотворчості молодших школярів, але основним все ж лишається завдання, щоб "дитяча творчість мала надавати задоволення не тільки дитині, але й оточуючим, в цьому її найважливіша естетична цінність".

Дата добавления: 2014-01-07