Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій

План

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Тема: 7 Готовність вчителя початкових класів до організації процесу інтерактивного навчання

ЛЕКЦІЯ

Ім. Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Кафедра _теорії і методики початкової освіти

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Завідувач кафедри

_____________________________
(спеціальне звання)

________ __________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

“___”____________ 200_ року

Навчальний час __2__ годин(и)

Для слухачів (курсантів, студентів) __________________________________ (назва Навчально-наукового інституту, факультету)

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри “___” _____________ 200_ року, протокол № ____.

Івано-Франківськ

1. Поняття готовності до інноваційної діяльності.

2. Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій.

3. Принципи інноваційної діяльності.

1Педагогічні технології: Навч. посібник /О.С.Падалка, А.С. Нісімчук та інш.‑ Київ, „Укр. енциклопедія", 1995.‑ 254с.

2.Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практическое пособие.‑ М.: Гном-Пресс, 1999.‑ 192 с.

3.Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології.‑ Київ.: Вид. Дім „Слово",2004.‑ 616с.

4. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: Социально-философское исследование.‑ Запорожье: Просвіта, 2000.‑ 250 с.

5. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія: Посібник.‑ Харків: Основа, 1995.‑ 105с.

6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. ‑ К., 1997. ‑ 415 с.

7. Смирнов С.А. Педагогика.‑ М., 2001.‑ 246-270с.

8. Старовойт Л.В. Модульна система у професійному навчанні //Рідна школа ‑ 1997.‑ № 5.‑ С.21-23.

9. Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект / За ред. Н.Г. Ничкало.‑ К., 1999.‑ 450с.

10. Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Збірник статей до традиційної IV Всеукраїнської науково-практичної конференції.‑ Миколаїв: МФ НаУКМА, 2002.‑ 336с.

11. Український педагогічний словник.‑ Київ: Либідь, 1997.‑ 376с.

12. Форми навчання в школі: книга для вчителя./ За ред. Ю.І.Мальованого.‑ Київ.:Освіта, 1992.‑ 134с.

13. Хуторской А.В. Современная дидакти­ка.‑ С.-Петербург, 2001.‑ 301с.

14. Чередов И.М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе.‑ М., 1987. – 178с.

15. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.:Партнер,1997. – 208с.

16. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч. посіб. / За ред. І.Зязюна.- К.,2003. – С.157.

Ключові слова: інновація, інноваційна діяльність, готовність до інноваційної діяльності.

Сучасний розвиток України, соціально-економічні перетворення в ній, процеси глобалізації та інформатизації суспільства визначають нові напрями і пріоритети освітньої галузі. В Національній доктрині розвитку освіти в XXI столітті ставляться нові вимоги до професійних і особистісних якостей вчителя, і, зокрема до його готовності щодо застосування нових педагогічних технологій та дотримання принципів гуманістичної освіти: спрямованість на особистісний розвиток і саморозвиток учня, індивідуалізація та диференціація навчання, особистісно-діяльнісний підхід до навчання, тощо [2,3]. Розв`язання цих завдань передбачає спрямованість навчально-виховного процесу у ВНЗ на удосконалення підготовки вчителів початкових класів, рівня володіння кожним з них інноваційними педагогічними технологіями.

Однією з умов успішності педагога як професіонала є готовність до інноваційної діяльності. Успішність підготовки майбутніх вчителів до застосування інноваційних педагогічних технологій передбачає, що студент усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти як на професійному так і на особистісному рівнях. Однак уведення майбутнього педагога в процес застосування інноваційних педагогічних технологій часто відбувається без урахування його теоретичної та особистісної готовності.

Дослідженню даної проблеми приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам як: професійно-педагогічна підготовка учителя (І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, О.М. Пєхота та ін.); характеристика особистості, закономірності її становлення та розвитку, роль навчання у процесі особистісного становлення (О.О. Бодальов, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн та ін.); закономірності, принципи, форми і методи дидактичного процесу (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, І.Ф.Харламов, М.Д. Ярмаченко та ін.); сучасні методичні положення про технології навчання та інноваційні педагогічні технології (В.П. Беспалько, М.В. Кларін, Н.Г. Ничкало, Г.К. Селевко, С.О. Сисоєва, О.М.Пєхота та ін.); проблемам іінформатизації освіти (Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, Є.І. Мащбиць, В.М. Монахов, О.П. Єршов та ін.).

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що у визначенні поняття і компонентів готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій існують різні підходи. Зокрема С. Яшанов [6] розглядає готовність майбутнього вчителя до ефективного використання новітніх технологій як синтез таких структурних компонентів: мотиваційного; операційно-пізнавального; емоційно-вольового; оцінювального. Р.С. Гурін [1] визначає готовність майбутнього вчителя до застосування нових технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості, що виявляється в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам’яті, навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання нових інформаційних технологій та їх засобів; в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи в ході інформатизації процесу навчання.

Проведені дослідження науковців свідчать про те, що структуру готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій складають такі компоненти:

1. Мотиваційний компонент (інтерес до професії вчителя; розуміння необхідності вдосконалення власної професійної діяльності; зацікавленість новими досягненнями в галузі педагогічних технологій, розуміння необхідності впровадження у навчальний процес ІКТ; орієнтація на досягнення високих результатів; бажання та здатність виявити креативність у вирішенні професійних завдань; спрямованість на власний інтелектуальний розвиток, а також розвиток учнів).

2. Змістовний (когнітивний) компонент (інформованість студентів про новітні технології та володіння їх змістом; інформаційна культура; комп’ютерна грамотність; знання методики викладання соціально-педагогічних дисциплін із використанням комп’ютерної техніки; професійно-педагогічні знання, вміння та якості: педагогічний такт, педагогічна вимогливість, товариськість, самовладання).

3. Проектувально-технологічний компонент (аналітичні вміння, знаходження оптимальних технологічних методів застосування в педагогічній практиці; прогностичні вміння – передбачення можливих результатів упровадження інформаційно-комп’ютерних технологій та засобів у викладанні, попереднє оцінювання витрат засобів, праці та часу учасників освітнього процесу; моделювальні вміння – розробка власного електронного освітнього проекту та планування технології його використання при вивченні соціально-педагогічних дисциплін з урахуванням як власних потреб, так і потреб студентів, можливостей (матеріальних зокрема), інтересів, засобів, досвіду і власних якостей особистості).

4. Організаційний компонент (мобілізаційні вміння – вміння привертати увагу учнів, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, формувати потребу в здобутті знань із навчальних дисциплін; інформаційно-дидактичні вміння, що пов’язані з безпосереднім викладанням навчальних дисциплін, вміння та навички пошуку та роботи з інформацією; розвивальні вміння – стимулювання пізнавальної самостійності й творчого мислення у студентів, розвиток їх пізнавальних здібностей за допомогою створення проблемних ситуацій та завдань, що потребують застосування раніше засвоєних знань із педагогічних дисциплін; орієнтаційні вміння – стійкий інтерес майбутніх викладачів-педагогічних дисциплін до навчальної та професійної діяльності, формування наукового світогляду, а також орієнтація на постійне вдосконалення комунікаційних вмінь – користування комунікаційними технологіями (вербальні та перцептивні вміння, педагогічні техніки тощо).

5. Контрольно-оцінний компонент (рефлексія – самооцінювання власної професійної підготовки та діяльності; діагностувальні вміння – перевірка знань, умінь і навичок студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних і традиційних технології; корекційні вміння – використання технологій, що спрямовані на коригування та підвищення освітнього рівня студентів).

Отже, готовність майбутніх вчителів до застосування інноваційних педагогічних технологій – це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки студента.

Однак педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують труднощі підготовки студентів до їх застосування. Вивчення досвіду роботи молодих вчителів, та студентів випускних курсів щодо застосування новітніх інформаційних технологій на уроках у початкових класах допомогло з'ясувати рівень їх підготовки до застосуванням новітніх технологій.

З’ясовано, що труднощі винткають різного типу. А саме:

- труднощі теоретично-практичного характеру, пов”язані з необхідністю поєднання новітніх програм із державними програмами виховання і навчання, співіснування великої кількості педагогічних технологій та намаганням пристосувати до конкретних умов педагогічні технології, елементи змісту навчання й виховання яких, ефективні в інших галузях, або концепції, розроблені в інших історичних умовах, що призводить до втрати суті та змісту інновації.

- труднощі особистісного характеру, пов”язані з низьким рівнем мотиваційної готовності студентів, низькою здатністю до творчості та рефлексії, низькою інноваційною компетентністю.

Отже, основну роль в побудові грамотного суспільства відіграють вищі навчальні заклади. Вища школа впливає на всі сторони навчального процессу, тому в сучасних умовах на перший план виходить завдання щодо формування готовності майбутніх учителів до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності. Враховуючи труднощі та компоненти готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій слід створити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів.

1) З метою формування інформаційних умінь, що визначають теоретичну і практичну готовність майбутнього вчителя-початківця до застосування інноваційних технологій у навчальному процесі необхідно впроваджувати спеціальні лабораторні практикуми, практичні заняття, факультативи безпосередньо у процесі підготовки творчого вчителя-початківця.

2) спрямованість навчально-виховного процесу на формування мотиваційної готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій;

3) розвиток позитивної рефлексії щодо застосування інноваційних педагогічних технологій на практиці;

4) доповнення і розширення змісту курсів психолого-педагогічних дисциплін щодо формування знань, умінь і навичок застосування інноваційних педагогічних технологій у початковій школі.

5) забезпечення практико-орієнтованого підходу професійної підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних педагогічних технологій, який полягає у застосуванні педагогічних форм і методів інтерактивно-рефлексивного спрямування: ділових ігор, тренінгів, ситуативного моделювання, створення казково-пізнавальної реальності, педагогічного консультування, діалогів, полілогів, дискусій;

6) поєднання контролю та самоконтролю за якістю вирішення поставлених завдань, оцінювання викладачем навчальних досягнень студентів і самооцінки ними власних результатів.

Дата добавления: 2014-01-07