Економіка інтелектуальної власності

Етапи бажані до виконання при укладанні ліцензійної угоди

Порядок укладання ліцензійних угод

Термін дії ліцензійної угоди

При визначенні терміну дії слід враховувати:

Ø Умови конкурентних пропозицій;

Ø Умови платежів;

Ø Можливий термін морального старіння розробок, що передаються;

Ø Термін часу, за який ліцензіар зобов’язується надати технічну документацію, спеціальне обладнання, запуск обладнання і т.д.;

Ø Наявність чи відсутність патентної охорони;

Ø Умови передачі удосконалень;

Ø Час необхідний на освоєнні ліцензійної продукції і т.д.

Міжнародна практика засвідчує, що термін ліцензійних угод не перевищує 10 років.

Як правило технологія та обладнання після закінчення угоди лишається ліцензіату.

Відповідно до українського законодавства угода починає діяти після її підписання сторонами. Передбачається також можливість реєстрації договору у державній службі інтелектуальної власності(Державне підприємство Українське Агентство з Авторських і Суміжних прав).

1. Підписання протоколу про наміри.

2. Підписання договору про конфіденційність.

3. Підготовка альтернативних пропозицій.

4. Розробка детального проекту договору (кінцевого варіанту) та його підписання.

Прийоми, що застосовуються для визначення вартості прав на ОІВ поділяють на 3 групи:

· Підходи

· Методи

· Методики

Підходи дають принципи визначення вартості.

Методи визначають процедуру розрахунку вартості.

Методики розглядають застосування того чи іншого методі стосовно конкретних об’єктів інтелектуальної власності та конкретних цілей розрахунку.

На сьогодні визначають три загальних підходи до оцінки прав на ОІВ:

ü Витратний

ü Порівняльний(ринковий)

ü Дохідний(прибутковий)

Витратний підхід, або підхід на основі активів базується на припущенні, що вартість ОІВ дорівнює вартості витрат на його створення та доведення до робочого стану. Це варіант влаштовує покупця і не влаштовує продавця оскільки він не отримує прибуток.

Порівняльний(ринковий) підхід використовує прийом порівняння продажів. Суть полягає в тому, що об’єкт оцінюється виходячи з порівняння з аналогічними об’єктами за призначенням, якістю, корисністю та ін., які були продані за останній час на відповідному ринку. Рахується що цей підхід дає справедливу ціну, тобто ціну, за яку покупець погодиться придбати товар, а продавець його продати.

Дохідний(прибутковий) підхід припускає, що ніхто не буде вкладати свій капітал у купівлю того чи іншого ОІВ, або його розробку, якщо можна отримати прибуток іншим способом. Крім того результат за використання ОІВ розглядається як функція прибутку отриманого у майбутньому.

Дата добавления: 2014-01-07