Клас Справжні амеби (Lobozea)

Медична протозоологія. Найпростіші.

Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні (Protozoa) нараховує 30 тисяч видів, з них 3,5 тис. Видів паразитують у людині, тваринах і є збудниками паразитарних хвороб.

До найпростіших відносять організми, які перебувають на клітинному рівні організації. Отже клітина найпростіших є самостійною особиною, яка виконує всі функції цілісного організму. Більшість з них мають мікроскопічні розміри в межах від 3 до 15 мкм, типову будову: поверхневий апарат і протоплазму. Протоплазма тіла найпростіших утворює одну клітину, тому їх називають одноклітинними.

Вміст клітини найпростіших поділяють на 2 шари: зовнішній – ектодерма – однорідний та внутрішній – ендоплазма. У клітині містяться органоїди: ЕПС, апарат Гольджі, лізосоми, мітохондрії, рибосоми, ядро і специфічні органели: травні (виконують функцію травлення), скоротливі вакуолі (функцію дихання,виділення), органоїди руху (війки, джгутики, псевдоподії). Для простіших характерні складні цикли розвитку. Процес поділу клітини є основою двох форм розмноження: статевого і нестатевого. При нестатевому відбувається мітоз, шизогонія, ендогонія – внутрішньоклітинне пупкування. При статевому – утворюються гамети, які зливаються попарно і утворюють зиготу. За несприятливих умов найпростіші здатні утворювати цисти: вони округлюються, вкриваються щільною оболонкою, стають нерухомими, припиняють живитись і переходять у стан спокою. Цисти можуть витримувати несприятливу температуру, вплив шкідливих речовин, зберігаючи життєздатність. Саме в інцистованому стані найпростіші найбільш поширюються. При попаданні цист у сприятливі умови відбувається їх перетворення на вегетативну форму, в якій відновлюються процеси життєдіяльності.

5. Тип Саркоджгутикові. Саркомастигофори (Sarcomastigofora)

Амеба дизентерійна ( Entamoeba histalytica) – збудник амебної дизентерії.

Географічне поширення.: зустрічається повсюдно, частіше у країнах з тропічним і субтропічним кліматом (Індія, Північна Африка та Америка).

Морфологія: паразит існує у трьох формах.

Тканинна (велика) вегетативна форма. Розміри 20-40 мкм, дуже рухома. Цитоплазма чітко розділена на дрібнозернисту ендоплазму і склоподібну ектоплазму. Ядра в живої амеби не видно, живиться еритроцитами. Виділяє протеолітичні ферменти, патогенна.

Просвітна (дрібна) вегетативна форма. Розміри 15-20 мкм. Рух більш слабкий, поділ на екто- й ендоплазму відбувається тільки при утворенні псевдоніжок. Живиться часточками їжі.

Циста. Нерухома, 8-15 мкм, безбарвна, покрита товстою оболонкою. Зріла циста містить 4 ядра.

Життєвий цикл. Паразитує тільки в людини. В організм людини потрапляє перорально (через) рот на стадії цисти. Інвазійна форма – циста. У шлунково-кишковому тракті оболонка чотири ядерної цисти розчиняється і з неї виходять чотири дрібні вегетативні форми. Це основна форма існування амеби, яка живиться бактеріями, не завдає шкоди людині, здатна інцистуватись та виводитися разом з фекаліями назовні. За несприятливих умов (переохолодження, перегрівання, недоїдання, перевтоми людини тощо) просвітна форма перетворюється у тканинну форму. Локалізується амеба у просвіті товстої кишки, переважно у сліпої і сигмоподібної.

Патогенна дія. Ферменти, які виділяє амеба, розчиняють тканинні білки, руйнується епітелій слизової оболонки кишки, виникають кровоточиві виразки різного розміру, кров’яні проноси. Перфорація виразки призводить до перитоніту. Діагностується захворювання тестуванням фекалії на вміст вегетативних форм і цист.

Амеба кишкова (Entamoeba coli) – непатогенна форма. Широко розповсюджений паразит. Локалізується у товстої кишці здорових людей. Морфологічні особливості. Амеба кишкова морфологічно подібна до амеби дизентерійної. Утворює велику вегетативну форму (20-40 мкм) і восьмі ядерні цисти. Живиться бактеріями. Цисти з випорожненням хазяїна виділяються у навколишнє середовище.

Амеба ротова (Entamoeba gingivales) зустрічається у каріозних зубах, у білому зубному нальоті. Живиться бактеріями і лейкоцитами. Патогенна дія не доведена, але під дією мутагенних чинників здатна перетворюватись на паразитичні форми і викликати важкі запальні процеси, розлади у центральної нервової системі (менінгоенцефаліти).

Дата добавления: 2014-01-07