Приклади фреймів

Представлення стереотипних ситуацій.

Однією з ключових властивостей мови представлення знань є її виразність при описі типових ситуацій.

Емпіричні дослідження показали, що люди:

· при запам'ятовуванні організують знання в структури, відповідні типовим ситуаціям;

· без зусиль знаходять вірну інтерпретацію твердження в рамках існуючого контексту;

· при читанні модифікують структуру знань, підстроюючись під контекст сприйняття.

Сприйняття тексту:

· Якщо читаний текст погано структурований, одні й ті ж речення містять не зв'язані за змістом фрагменти, сприйняття значно ускладнюється, оскільки стає неможливим швидко встановити, до якої структури знання слід віднести ту або іншу фразу.

· В той же час більшість людей без зусиль сприймає добре структурований текст, навіть якщо цей текст містить велику кількість друкарських помилок.

По рзелульаттам ілссеовадній одонго анлігйсокго унвієртісета, не ієемт занчнєія, у кокам пряокде рсапожолени бкуви в солве.

Характеристики фрейму:

§ ім’я – символ, унікальний у даній системі;

§ положення в ієрархічній структурі задається покажчиками на батьківський фрейм і список дочірніх фреймів;

§ інформація щодо фрейму міститься в слотах. Кожен слот є атом чи список, чий перший елемент завжди є ключ (ім’я слота);

§ приєднані процедури - службові програми, як значення слотів. Їх запуск за повідомленнями з інших фреймів (аналоги методів в ООП).

Мова фреймового типу відрізняється від ОО- мови об'єднанням процедурних і декларативних знань та відсутністю спеціального механізму керування виводом. Ознака: універсальність.

Виводи у фреймовій системі виконуються обмінами повідомлень між фреймами. Специфічною функцією у фреймах є демон, що задає процедуру, яка запускається автоматично, коли у слот підставляється якесь значення або коли значення співставляються.

Із створенням теорії фреймів з'явились і мови (FRL, KRL, RLL, FMS, KEE, KRІNE, LOOPS й ін.), що описують формальні процеси у вигляді програм дій, які виконуються для кожного об'єктного миру (фрейму). Програми викликаються з відповідного фрейму, а при спілкуванні між фреймами здійснюється міжфреймовий обмін інформацією чи передача керування.

Оскільки знання у фреймовій системі описуються в процедурній формі, це подання, по-суті, є розширенням звичайних систем процедурного типу. Тому тут складніші (чим в інших моделях) придбання й зміна знань. Використання фреймів припустимо для порівняно невеликих проблем, а з ростом складності проблеми зростають труднощі розуміння опису, опис і керування стають складнішими, чим у традиційних процедурних системах. У фреймовій системі не вирішена проблема виявлення семантичних протиріч.

Дата добавления: 2014-01-07