Деградаційні процеси на зрошуваних землях

В

процесі зрошення відбуваються зміни умов функціонування всіх складових природного середовища, в тому числі відбу­ваються зміни у спрямованості та швидкості ґрунтових про­цесів. Результати цих змін залежать від якості та обсягів подачі на поля зрошення поливних вод, кліматичних і гідрогеологічних умов регіонів розвитку зрошення, вихідних властивостей ґрунтів, техніки і технології зрошення, загальної культури землеробства і тому можуть мати як пози­тивний (поліпшення вологозабезпечення, бездефіцитний і позитивний баланс гумус, макро- та мікроелементів, підвищення родючості), так і негативний характер. До числа найбільш поширених негативний явищ (антропогенно спровокованих), що зумовлюють деградаційні процеси у зрошувальних грунтах можна віднести наступні:

1) Підняття рівня підґрунтових вод різного хімізму та пов'язаний з цим розвиток процесів підтоплення та вторинного іригаційно­го гігроморфізму. За відомостями Гідрогеолого-меліоративної служби Держводгоспу України 13-15 % площі зрошувальних земель знаходяться в гігроморфних і субгідроморфних умовах, 15-16 % - в автоморфних і субавтоморфних;

2) Активізація галохімічних процесів в локальному та глобальному рів­нях, метаморфізація сольового складу ґрунтів у напрямку підвищен­ня вмісту та активності розчинного натрію. За даними Держводгоспу України площа первинно та вторинно засолених зрошувальних зе­мель (за вмістом токсичних солей у верхньому метровому шарі) ко­ливається в межах 7-Ю % загальної плс щі зрошення;

3) Найбільш поширеним деградаційним процесом на зрошуваль-нчх землях є осолонцювання зрошувальних ґрунтів. Цей процес залежить від якості поливних вод (мінералізація та відношення кальцію до натрію), вихідних властивостей ґрунтів, які визна­чають їхню протисольову буферність (вміст карбонатів кальцію, активність іонів кальцію) та глибини і мінералізації підґрунто­вих вод. Зрошення призводить до підвищення вмісту увібраного натрію з 0,6-1,0 до 1,5-2,0 % від суми обмінних іонів при ви­користанні прісних поливних вод і до 3-Ю % при використанні мінералізованих поливних вод;

4) Трансформація мінеральної складової ґрунтів спостерігається при використанні прісних вод терміном понад 15-20 років, а міне­ралізованих - понад 5-10 років. Зміни проявляються у зменшенні (на 10-30 %) смектитової фази, що має здатність до набухання, та появі мінералів гідрослюдисто-монтморилонітового типу, збіль­шенні (у 1,5-3,0 рази) вмісту аморфного кремнезему, що свідчить про підвищення гідроморфізації колоїдів і може спричинити по­гіршення агрофізичних властивостей зрошувальних ґрунтів, це­ментування мікроагрегатів та посилення злитості [7];

5) Мікробіологічні зміни, які призводять до прискорення мінера­лізації органічних речовин, трансформації сполук азоту, а при зрошенні мінералізованими водами - до розвитку специфічних мікроорганізмів, токсикозу;

6) Забруднення земель важкими металами носить як локальний, так і регіональний характер і визначається вмістом їхньої рухо­мої форми у грунтах та залежить від рівня природного вмісту ВМ у ґрунті та їх надходженнями з атмосферними опадами і зрошувальною водою. У регіонах з високим рівнем вмісту ВМ (Донбас) і локальним забрудненням (приміські зони, поблизу великих авто- та залізничних магістралей) концентрація їхніх рухомих форм в орному шарі перевищує фоновий рівень у 2-15 разів, а категорія забруднення змінюється від припустимої до помірно небезпечної. Аналіз рослин (зернових, кормових, овочевих) показав, що вміст металів у них значно коливається і залежить як від забруднення ґрунтів, зрошувальних вод, так і від фізіологічних особливостей культур і властивостей ВМ. У несприятливих умовах зернові, кормові та овочеві культури на­копичували свинець, кадмій, кобальт в 1,3-3,5 рази вище макси­мально допустимих рівнів [1, 3-5]. Перехід на ринкові умови господарювання не тільки не зменшує роль зрошення, а навпаки перетворює його з допоміжного в обов'яз­кове, а для багатьох сільськогосподарських культур у вирішальний елемент технології інтенсивного їх вирощування. Зрошувані ґрунти є специфічними антропогенно-природними системами, а зрошення спричиняє зміни напрямку та інтенсивності еволюції ґрунтового по­криву, які можуть мати оборотний, частково оборотний і необоротний характер. Саме від швидкості і напрямку антропогенної еволюції зро­шувальних ґрунтів залежить їхня здатність повною мірою виконувати біосферні та соціальні функції.

Дата добавления: 2014-01-07