Агресія стосовно людей та тварин

План.

Лекція № 7.

Нормирование физических нагрузок в процессе занятия

(по ЧСС, уд/мин)

Часть занятия	Планируемый эффект	ЧСС, уд/мин	Объем нагрузки, мин
Подготовительная	Разминка суставная	110-120
Разминка аэробная	140-150
Основная	Развитие силовых качеств и гибкости	120-130
Развитие скоростно-силовых качеств, ловкости, выносливости. Обучение приемам игры	130-140
Развитие выносливости	120-130
Заключительная	Восстановление	80-90

При проведении оздоровительных занятий со здоровыми людь­ми зрелого и пожилого возраста верхнюю границу «пульсового коридора» многие авторы предлагают определять по специальным формулам, в которых учитывается возраст занимающихся.

ЧСС = 205-0,5 (в х ЧСС),

ЧСС =210-в,

ЧСС =180-в,

ЧСС = 170 - в,

где в — возраст (число полных лет), ЧСС — оптимальная частота сердечных сокращений при выполнении физических упражнений.

В занятиях оздоровительным бегом (15—20 мин) следует ориентироваться на следующие показатели ЧСС: до 30 лет — 130 — 160 уд/мин, 31-40 лет - 120-150, 41-50 лет - 120-140, 51-60 лет - 120-130 уд/мин.

Контрольные вопросы и задания

1. Как нормируется двигательная активность школьников?

2. Каково влияние двигательной активности на здоровье школьников?

3. Назовите основные методы изучения и оценки двигательной актив­ности.

4. Назовите основные факторы, формирующие привычную двигатель­ную активность школьников.

5. Как нормируются физические нагрузки для лиц зрелого и пожило­го возраста?

ТЕМА: Розлади поведінки та розвиток антисоціальної поведінки (2 год.)

МЕТА: охарактеризувати розлади поведінки, проаналізувати розвиток антисоціальної поведінки, сприяти розвитку навичок роботи студентів з дітьми з розладами поведінки; виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Венар Ч. Кериг П. Психопатология развития детского и подросткового возраста.- М, 2004.

2. Левченко И. Ю. Патопсихология:теория и практика.- М., 2000.

3. Кун Д. Основы психологии. Все тайны поведения человека. – М., 2005.

4. Захаров А. И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка.- СПб., 2000.

5. Осипова А. а. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях.- Р-на-Д., 2005.

6. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы. Под ред. Дубравиной.- Екатеринбург,2000.

7. Харькин В.Н. Гройсман А. Л. Тренинг самооздоровления и самосозидания. – М., 1999.

8. Клиническая психология в социальной работе /Б.Маршинин.- М., 2002.

7.1. Типологія розладів поведінки (РП).

7.2. Етіологія та ґенеза РП.

7.3. Терапія ТР.

РП – повторюваний та стійкий патерн поведінки при якому порушуються основні права інших людей або відповідні даному віку суспільні норми та правила.

Типи проблемної поведінки:

а) агресія стосовно інших;

б) ліквідація чи знищення власності;

в) обман або крадіжки;

г) серйозні порушення правил.

Тяжкість РП має три градації:

1. Легка форма – мала кількість поведінкових проблем, які досягають необхідного рівня для постановки даного діагнозу, а самі проблеми завдають збитків іншим людям.

2. Помірна форма – середня кількість поведінкових проблем та відносна помірність їх серйозності.

3. Тяжка форма – велика кількість поведінкових проблем, які наносять значні ушкодження іншим людям.

Окрім того, розрізняють проблеми поведінки, які з’являються у дитини у віці до 10 років та у підлітковому віці. До 10 років діагностичні ознаки відсутні.

Погана поведінка є складовою частиною нормального розвитку, потрібно чітко розрізняти де є поведінкові проблеми, а де РП. Діагноз РП має ставитися лише у тому випадку, коли така поведінка є симптомом покладеної в її основі дисфункції особистості, а не реакцією на безпосереднє оточення особистості. Окрім того, клініцист при постановці діагнозу має враховувати соціально-економічний контекст, в якому зустрічається проблемна поведінка.

Критерії ДСМ для РП: повторюваний та стійкий патерн поведінки, при якому присутні три або більше симптомів протягом 12 місяців:

· часто чіпляється до інших, загрожує або залякує їх;

· часто ініціює бійки;

· у якості знаряддя насильства використовує предмети здатні спричинити серйозні ушкодження інших;

· здійснював крадіжки з нападом на жертву (наприклад манінг, виривання гаманця, збройний напад, вимагання грошей тощо);

· проявляв фізичну жорстокість стосовно тварин;

· примушував будь-кого до сексуальних стосунків.

Знищення власності:

· навмисне здійснював підпали з наміром здійснення серйозних ушкоджень;

· навмисно пошкоджував чужу власність (способом який відрізнявся від підпалу).

Обман та крадіжки:

· навмисно проникав у дім, дворові будівлі, машини інших людей;

· часті випадки брехні або порушення обіцянки з метою отримання матеріальної вигоди або ухилення від виконання зобов’язань;

· здійснення крадіжки предметів, які не мають значної матеріальної цінності безпосереднього нападу на жертву (наприклад крадіжки у крамницях без злому);

Дата добавления: 2014-01-07