Принципи української пунктуації

ПУНКТУАЦІЯ

Лекція 6

Спеціальні терміни

Трансферт (трансфер) - має такі значення: переказ грошей з однієї фінансової установи в іншу або з однієї країни в іншу; перерахування; письмовий пере­каз, наказ банку своєму кореспонденту видати певну суму гро­шей вказаній у трансферті особі; перенесення суми з одного ра­хунку на інший; переказ грошей з однієї фінансової установи в іншу; переказ іноземної валюти або золота з однієї країни в іншу; передача прав володіння іменними акціями, що переходять за пе­редатним надписом від одного акціонера до іншого, що реєструється у спеціальній книзі акціонерного товариства.

Трансфертні операції - це операції щодо переводу грошо­вих коштів.

Трансакція - банківська операція, переказ грошових коштів (у тому числі за кордон) для яких-небудь цілей.

Роялті - частина доходів від ренти та інших сум, отрима­них за використання авторських прав, патентів та інших видів інтелектуальної власності, що не обкладається податком на тери­торії однієї з двох держав, що уклали угоду.

Рестрикція - обмеження державою і банками розмірів кредиту з метою уникнення відпливу золотого запасу за кордон, крах банку і т. п.; обмеження монополіями (картелями) вироб­ництва, продажу та експорту товарів з метою штучного підви­щення цін і отримання надприбутків.

Кредитна лінія - згода банку (що надається фірмі-позичальнику) здійснювати надання позик у майбутньому в розмірах, які не перевищують обумовлені раніше межі, без проведення спеціальних переговорів.

Облікова ставка - ставка відсотка, який банки вилучають за позиками, що надаються депозитними установами.

1. Принципи української пунктуації.

2. Авторські розділові знаки.

3. Система розділових знаків та їх основні функції.

4. Пунктуаційний аналіз тексту. Складні випадки вживання розділових знаків.

Література.

1. Стоян Л.М. Українська мова: Посібник з орфографії та пунктуації. – 3-тє вид., випр.. і допов. – К.: Наукова думка, 2005. – 112 с.

2. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. Мови НАН України. – К.: Наукова думка, 2007. – 288 с.

3. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Академія, 2004. – 408 с.

Пунктуація (лат. pinctuatio, punktum – крапка) – система правил про вживання на письмі розділових знаків; розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.

Розділові знаки входять до графічної системи української мови, забезпечуючи потреби писемного спілкування. Це умовно прийняті знаки для членування писемної мови, які допомагають читачеві осягнути зміст написаного. Розділові знаки вказують на смислові, логічні відношення частин тексту й одночасно на граматичне членування.

Текст без розділових знаків не може бути сприйнятий всіма однаково:

Сонце освітлювало вс е: в ікно, килим на підлозі, ліжко.

Сонце освітлювало вс е вік но, килим на підлозі, ліжко.

Українська пунктуація базується на трьох принципах, поєднання яких забезпечує гнучкість сучасної пунктуації, її здатність писемно позначати стилістичні відтінки висловлення.

ü Структурний (синтаксичний) – граматичний, логіко-структурний, власне синтаксичний; сприяє виробленню твердих, загальноприйнятих правил уживання розділових знаків. За цим принципом ставляться т.з. граматичні розділові знаки: крапка, кома, тире, двокрапка. Вони обумовлені будовою речення, а тому обов’язкові, не можуть бути авторськими.

ü Смисловий – логічний; неоднакове використання розділового знака – крапка, знак оклику, знак питання, крапки – видозмінює зміст речення.

І я рушаю в пут ь – но ву стрічать весну.

І я рушаю в путь нов у – с трічать весну.

Гнат мовчит ь. Гнат мовчит ь? Гнат мовчит ь! Гнат мовчит ь…

ü Інтонаційний – вибір певного розділового знака чи комбінації кількох розділових знаків зорієнтовує на певне почуттєво-емоційне забарвлення написаного.

Яка цензура викреслить наро д? Яка цензура викреслить наро д ?!

Поєднання принципів розстановки розділових знаків свідчить про розвиток сучасної української пунктуації, її гнучкість, що дає змогу передавати найтонші відтінки змісту та структурне різноманіття.

2. Авторські розділові знаки

У науковій традиції цей термін іноді розуміють неоднаково. Один з найбільш розповсюджених поглядів належить В.П. Григор’єву, який вважає, що авторська (поетична) пунктуація – це «свідомі відхилення від нормативної пунктуації та її особливе використання в художніх текстах».

Н.С. Валгіна під авторською пунктуацією, по-перше, розуміє «усі розділові знаки, що стоять в авторських рукописах, тобто в буквальному розумінні поставлені автором», по-друге, «знаки, що не піддаються поясненню з точки зору діючих правил, тобто нерегламентована пунктуація».

У вузькому розумінні слова авторські розділові знаки – це факультативні знаки факультативної пунктограми, що визначається тільки творчим задумом автора. Такі знаки, як правило, не регламентовані пунктуаційною системою в цілому, бо зрозуміти авторський задум можливо лише відштовхуючись від загальноприйнятих функцій знаку, проте «індивідуальність авторських знаків не порушує пунктуаційну систему мови, не заперечує традиційних значень знаків, а лише посилює їх значимість або розширює межі їх використання».

Дата добавления: 2014-01-07