Міжнародні розрахунки. Структура міжнародних фінансів

КК – 9.4.

Структура міжнародних фінансів.

КК – 9.3.

КК – 9.2.

Суб’єктиміжнародних фінансів. КК – 9.1.

У сфері міжнародних фінансів виділяються дві категорії суб’єктів.

Перша – національні суб’єкти: держава, підприємства,

громадяни.

Друга – наднаціональні суб’єкти: міжнародні організації і міжнародні фінансові інститути.

У зв’язку з цим, з точки зору міжнародних фінансових потоків, дану сферу можна розподілити на дві частини:

- міжнародні фінансові відносини, суб’єктами яких є юридичні, фізичні особи і уряди держав;

- міжнародні фінанси, суб’єктами яких є міжнародні організації і міжнародні фінансові інститути.

Об’єктами міжнародних фінансових операцій є:

- товари;

- послуги;

- доходи;

- трансферти;

- капітал.

Сутність міжнародних фінансів реалізується через їх функції. На сьогодні можна констатувати, що міжнародні фінанси виконують три функції:

- перерозподільну;

- контрольну;

- регулюючо-координуючу.

Перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу є об’єктивною закономірністю, тому що на одному полюсі виникають тимчасово вільні кошти, а на іншому – попит на них.

Контрольна функція міжнародних фінансів полягає у тому, що вони здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів обмінно розподільних відносин.

Такий контроль передбачає: валютний, митний, податковий, адміністративний, інституційний контроль. ( Контроль за дотриманням валютного, митного, податкового законодавства, контроль певних інститутів – СОТ, ЄС, ООН, МВФ.

Регулюючо-координуюча функція полягає у прийнятті узгоджених рішень, розробленні поточної та стратегічної фінансової політики. Увага до цієї функції посилюється у зв’язку з фінансовою кризою (2008-2009 роки).

Міжнародні фінанси можна класифікувати за функціональними ознаками і розглядати їх як сукупність наступних елементів: міжнародна валютна система, міжнародні валютні операції, міжнародні розрахунки, міжнародні фінансові інститути.

Міжнародна валютна система -це сукупність економічних, організаційних і правових відносин з приводу функціонування і розвитку валюти.

Існує у трьох формах: національна, міжнародна, світова.

Міжнародні валютні операції в узькому розумінні розглядаються як вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти.

Найпоширенішими формами валютних операцій на міжбанківському валютному ринку є операції “спот”, “форвард”, “своп”.

Операція ”спот” – це купівля продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом зафіксованим в угоді.

Форвардні валютні операції – це контракти з обміну валют, які відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату. Строк до одного року.

Операція ”своп” – це валютні операції, за якої поєднуються форвардні умови та умови “ спот ”.

Основними формами міжнародних розрахунків виступають інкасо та акредитив.

Інкасо – платежі проти документів. Банк імпортера перераховує кошти на рахунок експортера після передачі імпортеру отриманих від банку експортера документів, передбачених контрактом.

Акредитивна форма передбачає відкриття акредитиву в банку імпортера.

Дуже важливим у міжнародних відносинах є встановлення курсу валют.

Валюта – грошова одиниця держави.

Валютний курс – ціна грошової одиниці певної країни у валюті інших країн.

Дата добавления: 2014-01-07