Захист від інфрачервоного випромінювання

Система стандартів з захисту від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання

ГОСТ 12.1.031 -81	ССБТ. Лазери. Методи дозиметрического контроля лазерного излучения.
ГОСТ 12.1.040-83	ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положення.
ГОСТ 12.4.123-83	ССБТ. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования.

Інфрачервоне ви­промінювання (ІЧ) - це частина електромагнітного спектру з довжи­ною хвилі 540 мкм - 760 нм.

Джерела випромінювання (ІЧ) поділяються на природні та штучні.

До природних (ІЧ) випромінювань належить природна інфрачервона радіація Сонця.

Штучними джерелами (ІЧ) ви­промінювання є будь-які нагріті поверхні тіл (печі, ливарні, прокатні стани, авіаційний транспорт, зварювання тощо).

Причому саме темпе­ратура і визначає інтенсивність теплового випромінювання Е ().

Інтенсивність теплового випромінювання можна оцінити за виразом:

, (1)

Де Е - ступінь чорного тіла (матеріалу), що випромінює ІЧ;

С₀ - коефіці­єнт випромінювання абсолютно чорного тіла ();

Т — те­мпература матеріалу тіла, К.

Залежно від довжини хвилі ІЧ випромінювання поділяються на:

w короткохвильові з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 нм;

w довго­хвильові - більше 1,4 нм.

ПРИМІТКА: Саме довжина хвилі значною мірою обумовлює проникну здатність ІЧ -випромінювань.

Ступінь впливу ІЧ -випромінювань залежить від низки чинників:

спектра та інтен­сивності випромінювання;

площі поверхні, яка випромінює ІЧ промені;

розмірів ділянок тіла людини, що опромінюється;

три­валість впливу;

кута падіння ІЧ променів і т.п.

Дата добавления: 2014-01-07