Види ринків нерухомості

Суттєвою ознакою ринку нерухомості є його сегментація за масштабами охоплення на: зовнішній (світовий), загаль­нонаціональний (де важливе значення мають макроекономічні показники розвитку, економічний і політичний ризик країни, законодавча діяльність держави), регіональний (що визнача­ється рухом інвестиційних коштів, демографічними процеса­ми, кліматичними умовами) і локальний (який залежить від територіального й адміністративного статусу, рівня й харак­теру розвитку галузей економіки, інфраструктури). За природно-фізичними характеристиками ринок неру­хомості розподіляється на ринок природних об'єктів (сільсь­когосподарські землі, землі не сільськогосподарського вико­ристання), а також на ринок штучних об'єктів, що надійно пов'язані з землею та діями людей (споруди, будівлі та інші). За способом здійснення угод розрізняють первинний і вторинний ринки. Під первинним ринком прийнято розу­міти сукупність угод, укладених щодо знову створених та приватизованих об'єктів. Під вторинним ринком розуміють сукупність угод, укладених щодо уже створених об'єктів, які перебувають в експлуатації та пов'язані з перепродажем або з іншими формами переходу об'єктів нерухомості від одного власника до іншого. Первинний і вторинний ринки вплива­ють один на одного. Наприклад, ціни вторинного ринку — це особливий орієнтир, який показує, наскільки рентабельним є нове будівництво при існуючому рівні затрат. Рис. 2.1.

Класифікація ринків нерухомості За видами угод існують: ринок купівлі-продажу, ринок оренди, ринок іпотеки. На ринку купівлі-продажу переда­ється повне право власності. На ринку оренди набір прав об­межений вилученням права розпорядження, тобто передаєть­ся право володіння та користування майном або тільки право користування, при цьому на час оренди ці права власник втрачає. При передаванні в оренду власник при визначенні вартості цієї послуги орієнтується перш за все на окупність початкових інвестицій (витрати на його будівництво або при­дбання), а при продажу — на його дохід. За формою власності розрізняють ринки приватної, дер­жавної і комунальної нерухомості. Такий розподіл має місце, оскільки на ринку нерухомості значний обсяг становить дер­жавне майно, що суттєво впливає на ціни. За функціональним призначенням нерухомості найпо­ширенішими є: ринок житлової нерухомості, ринок комер­ційної нерухомості, ринок виробничої нерухомості, ринок су­спільної нерухомості. До виробничої нерухомості належать будівлі, в яких виконуються різні виробничі процеси, пов'я­зані з видобутком сировини, її обробкою та виробництвом різних видів продукції. Комерційну нерухомість (офіси, тор­говельні, складські, інші будівлі та приміщення) використо­вують з метою отримання прибутку. За видами об'єктів нерухомості розрізняють: ринок зем­лі, ринок будівель і споруд, цілісних майнових комплексів. На ринку нерухомості сформовані та активно діють різно­манітні ринкові структури. Ринок нерухомості як саморегулю­юча система містить такі основні елементи: об'єкти, суб'єк­ти, попит, пропозицію, конкуренцію, менеджмент, маркетинг, інфраструктуру. Об'єктами на ринку нерухомості є нерухомість та майно­ві права на неї.

Дата добавления: 2014-01-07