Біосфера – особлива оболонка Землі. Основи вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу

Лекція 3

2.19, 2.23. В. Вернадський писав, що “Біосферу можна розглядати як простір над земною корою, зайнятий “трансформаторами”, що перетворюють космічне випромінювання на корисну земну енергію – електричну, механічну, хімічну, термічну та інші”.

2.20. Сукупність усіх живих організмів на планеті, біомаса яких становить мізерну частку біосфери (~ 0,001 %) В. Вернадський назвав “живою речовиною”.

Планету населяє приблизно 500 тис. видів рослин і 1,5 млн. видів тварин.

Якщо зрівняти поверхню землі і рівномірно розподілити на ній існуючі рослини, тварини і мікроорганізми, то вони утворять шар завтовшки всього 2 см.

Жива речовина – невід’ємна складова біосфери, що об’єднує всі її компоненти в єдине ціле, є її функцією, і одночасно “однією з наймогутніших геохімічних сил на нашій планеті”. (В. Вернадський)

Жива речовина розміщена на планеті дуже нерівномірно, що пов’язано з різними умовами існування. Біомаса – кількісна оцінка живої речовини.

2.21. Біомаса – виражена в одиницях маси чи енергії живої речовини тих чи інших організмів (популяцій, видів, окремих живих організмів, угруповань у цілому), яка припадає на одиницю площі чи об’єму.

2.22. Слово “ноосфера” (грец. ноос – розум) вперше у 1927 р. запропонував французький філософ і математик Е. Леруа, який разом із своїм колегою – геологом, палеонтологом і теологом П. Тейяром де Шарденом дуже схвально і палко сприйняли й підтримали ноосферні ідеї В. Вернадського, а саме:

· людство – це велика геологічна сила;

· ця сила є розум і воля людини як істоти соціально організованої;

· рівень антропогенних змін довкілля на планеті став настільки попутним, що почав впливати на біохімічний метаболізм (перетворення);

· людство могутнішає і дедалі більше відділяється від інших компонентів біосфери, намагаючись ними керувати.

2.24. За В. Вернадським ноосфера.

“Вокруг искры первых рефлектирующих сознаний стал разгораться огонь… В конечном итоге пламя охватило всю планету. Только одно истолкование, только одно название в состоянии выразить этот великий феномен – ноосфера … Она действительно новый покров, “мыслящий пласт”, который, зародившись в конце третичного периода, разворачивается с тех пор над миром растений и животных – вне биосферы и над ней”.

Приклади наших робіт (р. П. Буг – малі ГЕС, інж.-біот. упорядкування ВЗ (ПЗС) на р. Тарган)

Отже, ноосфера – це утопія або реальна стратегія виживання? Праці Вернадського дозволяють більш обґрунтовано відповісти на це питання, оскільки в них зазначено ряд конкретних умов необхідних для становлення та існування ноосфері. Перерахуємо ці умови:

1. заселення людиною усієї планети;

2. різке переобладнання засобів зв'язку та обміну між країнами;

3. посилення зв’язків, у тому числі політичних, між всіма країнами Землі;

4. початок переважання геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що відбуваються в біосфері;

5. розширення границь біосфери та вихід в космос;

6. відкриття нових джерел енергії;

7. рівність людей усіх рас і релігій;

8. збільшення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої та внутрішньої політики;

9. свобода наукової думки та наукового пошуку від тиску релігійних, філософських і політичних будов і створення у державному устрою умов, сприятливих для свободної наукової думки;

10. обґрунтована система народної освіти та підйом рівня життя людей. Створення реальної можливості не допускати голоду, злиднів і значно послабити хвороби;

11. розумне перетворення первинної природи Землі з метою створення її здатності задовольнити усі матеріальні, естетичні та духовні потреби чисельно зростаючого населення;

12. виключення війн з життя суспільства.

Дата добавления: 2014-01-07