Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Промислові технології і технологічні процеси

Класифікація технологічних процесів та їх основні види.

Виробничі та технологічні процеси, типи виробництв.

Промислові технології, їх види. Інформаційні технології.

Тема 2. Промислові технології і технологічні процеси

Технології за своєю функцією в системах технологій діляться на інформаційні та промислові. Промислові за цією ж ознакою діляться на чотири види: видобувні технології, технології збагачення, технології переробки, технології обробки і призначені для переробки матеріальних ресурсів на певний продукт.

Інформаційні технології – це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передачі, обробки, збагачення та доведення до користовуча інформації про стан об’єкта, процесу чи явища з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Технологія змінює якість чи первинний стан матеріалу. За аналогією з процесом переробки матеріальних ресурсів, який визначається сукупністю засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форм сировини чи матеріалу, процес переробки інформації також можна визначити як технологію (рис. 2.1).

 

 

Принципова відмінність інформаційних технологій від промислових полягає в тому, що вона крім рутинних операцій містить елементи творчого характеру, які не піддаються регламентації та формалізації. Метою будь-якої інформаційної технології є виробництво інформації для наступного анналізу і прийняття на його основі певного рішення.

Інформаційна технологія виникла на землі разом з виробництвом кілька мільонів років тому і у своєму розвитку пройшла кілька етапів. До другої половини ХІХ ст. панувала „ручна” інформаційна технологія. Вся обробка інформації виконувалася вручную за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг. Зв’язок здійснювався шляхом пересилання пакетів, листів тощо.

Винахід друкарської машинки, телефону, диктофону, модернізація системи поштового зв’язку доли змогу суттєво удосконалити як окремі операції, так і весь технологічний процес обробки інформації, підвищити продуктивність управління праці. Така „механізація” інформаційної технології стала базою формування діючих організаційних структур в економіці, системах технологій та інших галузях.

На зміну „механічній” інформаційній технології у 4- - 50-х роках ХХ ст. прийшла „електрична” технологія, заснована на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів. Різко підвищилася якість, кількість і швидкість обробки документів та інших видів інформації.

З появою і широким розвитком ЕОМ та периферійної техніки настала ера комп’ютерної інформаційної технології, яка названа “новою” (сучасною, безпаперовою) інформаційною технологією.

Основу нової інформаційної технології (НІТ) становить комп’ютерна техніка, програмне забезпечення, розвинені комунікації. Комп’ютери допомагають людині підвищити пролуктивність праці завдяки збільшенню обсягів індивідуального виконання робіт.

Вивчення, систематизація, аналіз, модернізація, ефективна взаємодія промислових технологій та їх заміна в перспективі більш досконалими неможливі без широкого використання інформаційних технологій.

Видобувними технологіями називається сукупність усіх дій людей і засобів виробництва, які потрібні для видобування корисних копалин із надр на поверхню землі.

У добувній промисловості основними методами видобутку сировини є відкритий (кар’єрний), підземний (шахтний), свердловинний спосіб.

Технології збагачення використовують для одержання сировини з можливо більшим вмістом корисних елементів. Збагачення корисних копалин дає змогу підвищити ефективність виробництва.

У промисловості використовують попередню підготовку сировини і збагачення корисних копалин.

Фракції сировини, збагачені одним з корисних компонентів, називають концентратами.

Методи збагачення сировини залежать від агрегатного стану вихідних корисних копалин і властивостей корисних компонентів. Методи збагачення мінеральної сировини в твердому стані поділяються на механічні, фізико-хімічні і хімічні. Ці методи грунтуються на різниці компонентів сировини за такими властивостями: густина, розмір і форма зерен, міцність, електропровідність, розчинність, змочуваність, магнітна проникність та ін.

Одним з основних видів механічного збагачення є електромагнітна сепарація. Цей метод застосовують, коли сировина складається з магнітних матеріалів (тих, що притягуються до полюсів магніту) і немагнітних (тих, що не притягуються до магніту). Таким чином, наприклад, відділяють магнітний і хромистий залізняки (магнітні матеріали) від пустої породи (немагнітної частини сировини).

До механічних методів збагачення належить також гравітаційне розділення (сухе та мокре), яке грунтується на різниці швидкостей осідання частинок в рідині або газі (залежно від густини частинок).

До фізико-хімічних способів збагачення належить флотаційний метод (від англ. – flotation). Він грунтується на різній змочуваності компонентів сировини. При цьому гідрофобні речовини (які погано змочуються) спливають на поверхню рідини, збираючи на своїй поверхні велику кількість бульбашок повітря. Пуста порода тоне, а частинки корисних копалин спливають.

Хімічні способи збагачення грунтуються на різній розчинності частин сировини в розчиннику, різній здатності елементів сировини вступати в хімічні реакції, на випалюванні мінералів.

Технології переробки призначені для подальшої переробки збагаченої сировини з метою одержання матеріалів, необхідних для всіх галузей промисловості: металів, пластмас, хімічних матеріалів, будівельних матеріалів та ін.

Найбільш вагомою в групі технологій переробки є металургія – галузь промисловості, яка займається виробництвом металів і сплавів з руд та іншої сировини.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
П’ятий ТУ (1980 – т. ч.) | Виробничі та технологічні процеси, типи виробництв
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 4683; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.