Охолодження ЕОМ та систем

Джерела права

Джерела права це зовнішні форми прояву юридичних норм, способи юридичного виразу права. До джерел права відносять: нормативний акт; правовий звичай; судовий чи адміністративний прецедент; нормативний договір. Правовий звичай — санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру. Правовий (судовий чи адміністративний) прецедент — рішення компетентного органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час розв'язання всіх наступних аналогічних судових чи адміністративних справ. Нормативний договір — правила поведінки загального характеру, що встановлені за домовленістю і згодою двох чи більше суб'єктів і забезпечуються державою.

Нормативно-правовий акт — рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний характер, зовнішній вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується державою. Нормативно-правові акти поділяють на закони й підзаконні нормативно-правові акти. Закони — нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні. Крім конституції країни, є ще такі види законів: конституційні; органічні; звичайні. Підзаконні нормативно-правові акти — результат нормотворчої діяльності органів держави (їх посадових уповноважених на те державою громадських об'єднань із установлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.

Розглядають такі види актів залежно від суб'єктів, що їх видали: нормативні акти Президента України; акти Верховного Суду України; акти Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України; акти міністерств, державних комітетів, відомств; нормативні акти державних адміністрацій; нормативні акти органів регіонального та місцевого самоврядування; нормативні акти керівників державних підприєств; інші. Нормативні акти діють у часі, просторі та щодо кола осіб.

Збільшення щільності компановки та швидкості перемикання елементів ЕОМ призводить до суттєвого збільшення питомої потужності розсіювання на одиницю площі поверхні конструкцій їх вузлів.

Так для ланкової апаратури та апаратури на основі дискретних транзисторів питома потужність розсіювання складає

0,03 – 0,5 Вт/см²

Для сучасної мікроелектронної апаратури

0,6 – 6 Вт/см²

Для порівняння. Питома потужність розсіювання на поверхні звичайної електричної плити побутового призначення близько 3 Вт/см². Тому питання створення необхідних теплових режимів роботи електронних елементів і вузлів ЕОМ є надто важливим і потребує цілого комплексу технічних і технологічних рішень.

Дата добавления: 2014-01-07