Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці

Міжнародна правове регулювання праці - це встановлена міжнародними договорами (актами) система стандартів щодо регулювання праці, яку держави, що приєдналися до відповідного міжнародного договору (ратифікували його), використовують в національному трудовому законодавстві. Суб'єктами міжнародно-правового регулювання праці є 00Н та її спеціалізований орган - Міжнародна Організація Праці (МОП). Суб'єктами міжнародно-правового регулювання праці можуть бути різні об'єднання держав: Рада Європи, Європейський Союз, СНД.

Міжнародна Організація Праці (МОП) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві. Вісім десятиліть дозволяють зробити висновок про те, що засадою цього успіху є прагнення до оновлення у відповідь на зміни, що відбуваються. Народжена у дні швидкоплинної надії, вона пережила роки «великої депресії» та світової війни. МОП була створена 1919 року за задумом промислово розвинутих країн для вирішення їх спільних проблем, але її стрімкий розвиток і творчі підходи залучили до неї за два десяти­ліття після Другої світової війни велику кількість нових членів.

Конвенції Міжнародної організації праці, які ратифіковані Україною:
1. Конвенція МОП №29 про примусову чи обов'язкову працю, 1930 р

2. Конвенція МОП №47 про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень, 1935 р.

3. Конвенція МОП №100 про рівну оплату чоловіків і жінок за рівноцінну працю, 1951 р.

4. Конвенція МОП №52 про щорічні оплачувані відпустки, 1936 р.

5. Конвенція МОП №79 про обмеження нічної праці дітей і підлітків на непромислових роботах, 1946 р.

6. Конвенція МОП №90 про нічну працю підлітків у промисловості (переглянута), 1948р.

7. Конвенція МОП №103 про охорону материнства, 1952 р.

8. Конвенція МОП №95 про охорону заробітної плати, 1949 р.

9. Конвенція МОП №14 про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах, 1921 р.

10. Конвенція МОП №106 про щотижневий відпочинок в торгівлі та установах, 1957 р.

11. Конвенція МОП № 115 про захист трудящих від іонізуючої радіації, 1960 р.

12. Конвенція МОП №138 про мінімальний вік для прийняття на роботу, 1973 р.

13. Конвенція МОП №142 про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів, 1975 р.

14. Конвенція МОП №2 про безробіття, 1919 р.

15. Конвенція МОП №156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками, 1981 р.

16. Конвенція 132 (1970 р., ратифікована в 2001) про оплачувані відпустки.
17. Конвенція 140 (1974 р., ратифікована в 2002) про оплачувані навчальні відпустки

18. Конвенція 81 (1947 р., ратифікована в 2004 р.) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі.
19. Конвенція 150 (1978 р., ратифікована в 2004 р.) про адміністрацію праці.

Дата добавления: 2014-01-07