Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці

Читайте также:
  1. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  2. Аналіз загально-виробничих витрат.
  3. Аналіз показників використання виробничих запасів і оцінка динаміки матеріаломісткості продукції.
  4. Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.
  5. Ароматичні ВВ ( Арени ). Визначення і класифікація
  6. Аудиторські процедури та їх класифікація
  7. Баланс виробничих потужностей
  8. Будова, класифікація та властивості білків.
  9. Будова, принцип дії і класифікація
  10. Будова, принцип дії і класифікація
  11. Бюджетна класифікація
  12. В свою чергу, товари з цих груп також класифікують за різними характеристиками.



Пожежовибухонебезпечність виробництв характеризується сукуп­ністю умов, здатних спричинити і розвинути пожежу або вибух певних масштабів.

Пожежна небезпека виробничих будівель залежить від кількос­ті та здатності до горіння речовин і матеріалів, що в них знаходяться або використовуються, а також від пожежної небезпеки технологіч­них процесів й особливостей конструкції самої будівлі (приміщення). Технологічний процес визначає ймовірність виникнення і розміри по­жежі або вибуху. Конструкції будівель зумовлюють межі поширення пожежі та її наслідки.

За вибухонебезпекою та пожежною небезпекою приміщенні та будів­лі згідно з НАПБ Б.03.002-2007 взамінОНТП 24-86 поділяються на п'ять катего­рій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що мо­жуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спа­лахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні переви­щує 5 кПа;

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волок­на, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідни у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пило- повітряні або пароповітряні суміші у разі спалахування яких розвиваєть­ся розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що переви­щує 5 кПа;

Категорія В - (пожежонебезпечна). Горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках1 площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжаре­ному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується ви­діленням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо;

Категорія Д. Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше10 м2 кожна не перевищує180 МДж/м2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В. До цієї ж категорії дозволяється зарахову­вати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащу­вання, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладнання (за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельні електропроводки в обладнанні, окремі предмети меблі на місцях.



Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогнестійкості будівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання ви­никненню вибухів і пожеж па виробничих процесах.

Найбільш небезпечні щодо вибухів і пожеж види виробництв необ­хідно розміщувати в одноповерхових будівлях, а в багатоповерхових — на верхньому поверсі у зовнішніх стін.

Окрім вибухопожежної класифікації приміщень існують вибухонебез­печні і пожежонебезпечні зони в приміщеннях. Вибухонебезпечна зона - це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.

Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок".

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють ви­бухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20,21,22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 — простір, у якому вибухоне­безпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного облад­нання.

Вибухонебезпечна зона класу 1 — простір, у якому вибухонебезпеч­не середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуа­ції, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з пові­трям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 2 — простір, у якому вибухонебезпеч­не середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно ви­никає, то рідко і триває недовго.

Вибухонебезпечна зона класу 20 — простір, у якому під час нор­мальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної кон­центрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пи­лові шари непередбаченої або надмірної товщини.

Вибухонебезпечна зона класу 21 — простір, у якому під час нор­мальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концен­трації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 — простір, у якому вибухонебез­печний пил у завислому стані може з'являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворюва­ти вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Класифікація пожежонебезпечних зон викопується відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

Пожежонебезпечна зона — це обмежений простір всередині або поза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормально­му технологічному процесі, так і в разі його порушення. Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.

Клас П-І — зони приміщень, в яких зберігаються (використовують­ся) горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.

Клас П-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення горючого пилу або волокон з нижньою концентраційною межею межу поширення полум'я понад 65 г/м3 до об'єму повітря.

Клас П-ІІа — зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини. Горючий пил і волокна відсутні.

Клас П-ІІІ — зовнішні установи та ззовні розташовані зони, де збе­рігаються або використовуються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, а також тверді горючі речовини.

Згідно п 4.2.7. Правил пожежної безпеки в Україні для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій по­винна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної не­безпеки, а також класи зон, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщень та із зовні, при цьому па полі вказівного знака зверху позначена категорія пожеж­ної небезпеки згідно з НАПБ Б.03.002-2007, а під нею - клас зони.

 





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1979; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.144.21.195
Генерация страницы за: 0.006 сек.