Ігоря іванова

ПЕДАГОГІКА СПІВРОБІТНИЦТВА

Сутність педагогічної концепції, розробленої І.П. Івано,

вим, полягала в тому, що тільки спільна праця на радість і ко,

ристь іншим людям створює і зміцнює єдиний колектив вихо,

вателів і вихованців, у якому кожний розкриває й вирощує

краще в собі. Формування особистості відбувається в процесі

спільної роботи вчителів і учнів на користь інших людей за

умови організації певного способу життя колективу, де все

ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. У

процесі колективної творчої діяльності, як зазначає І.П. Іванов,

розвиваються в єдності всі сторони особистості: пізнавально,

світоглядна (знання, погляди, переконання, ідеали), емоційно,

вольова (почуття, прагнення, інтереси, потреби), діяльнісна

(вміння, навички, звички, здібності, риси характеру). Це озна,

чає, що розвиток особистості дитини здійснюється в процесі

включення її в систему продуктивних, творчих видів діяльно,

сті, які постійно розвиваються і збагачуються, розширяючи мо,

жливості взаємозв'язку людини з навколишнім світом.

Одна з головних ідей методики колективного творчого

виховання – формування особистості через єдиний виховний

колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших.

Творчий підхід до процесу виховання забезпечується як гру,

пою засобів дружньої виховної турботи (збудження, переко,

нання, привчання, довіра, схвалення тощо), співдружності

старших і молодших колективів, так і основними виховними

засобами (колективна організаторська діяльність, колективні

творчі справи, творчі ігри, свята).

Колективні творчі справи – це, передусім, вияв життє,

во,практичної громадської турботи про поліпшення спіль,

ного життя, це сукупність певних дій на загальну користь і

радість. Це справа колективна, тому що планується, готуєть,

ся, здійснюється й обговорюється всіма учасниками. Вона –

творча, тому що на кожній стадії її здійснення і учні, і педа,

гоги ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного

завдання. В технології колективного творчого виховання

(КТВ) головне, за висновками І.П. Іванова, – «жити заради

усмішки іншого». Методика КТС – діяльний, творчий і ор,

ганізаційний механізм педагогіки, яку автор назвав «педаго,

гіка загальної турботи».

Слід додати, що в процесі КТД реалізуються різні функ,

ції виховної діяльності: аналітико,прогностична, організатор,

ська, комунікативна та соціалізації. Педагог,новатор пояснює

це положення, маючи на увазі, що вихователі передають гото,

вий суспільний досвід вихованцям, останні оволодівають ним

і створюють новий досвід разом з вихователями. Як наслідок

цього взаємопов'язано здійснюються різні ланки спрямовано,

го виховання: виховання та самовиховання учнів і педагогів,

як особистісне, так і взаємне. Діти й дорослі стають хазяями

власного життя, створюють те, на що здатні. Вони з захоплен,

ням працюють, тому що все це робиться не за вказівкою дорос,

лих, тим більше не з примусу, а самостійно, на основі власної

ініціативи, на користь і радість людям.

СОФІЯ ЛИСЕНКОВА:

Дата добавления: 2014-01-07