Українська мова на сучасному етапі

УКРАЇНСЬКА МОВА – НАЦІОНАЛЬНА МОВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

1.Українська мова на сучасному етапі.

2. Походження української мови, її зв’язки з іншими слов’янськими мовами.

3. Українська мова – національна мова українського народу.Діалекти української мови.

4. Українська літературна мова.

5. Стилі сучасної української літературної мови

6. Розвиток професійних навичок юристів

7. Виникнення та історичний розвиток держави і права. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу

а). Держава і право різних суспільно-економічних формацій

б). Перспективи історичного розвитку держави і права.

8. Термінологічний словник професійної лексики

Мовні проблеми є актуальними в будь-якому суспільстві. Особливо гостро вони відчуваються в поліетнічних об’єднаннях, де переплітаються з економічними, соціально-політичними, національними, релігійними інтересами націй, народностей, племен.

ХІХ-ХХ століття-епоха великого пробудження і самоусвідомлення народів. Новітня історія свідчить, що фундаментальні, доленосні проблеми свободи, незалежності, суверенітету, прав людини не можуть бути вирішені без урегулювання мовних проблем. Більше того-саме з боротьби за мову здебільшого починається боротьба народів за свої права.

Поняття "українська мова" означає назву засобу спілкування, об’єкта наукових досліджень, навчальної дисципліни.

Українська мова як засіб спілкування функціонує в Україні — державі, розміщеній у центрі Європи, з населенням близько 40,5 млн. осіб, із яких 85 % назвали українську мову рідною і понад 70 % яких є українцями за національністю. Крім того, українська мова — засіб об'єднання українців, що проживають у багатьох країнах світу.

Учені досліджують українську мову у різних аспектах. Розкривають зв'язки між мовою та історією народу, суспільства, оскільки мова як засіб спілкування між людьми розвивається у тісному і в'язку із суспільством, відображаючи усі ті зміни, що відбуваються у його житті; з'ясовують зв'язки між мовою і мисленням, що існують у безпосередньому контакті: пізнаючи світ, людина передає результати пізнання у мові за допомогою слів, речень. У мові відображено всі надбання народу в процесі його розвитку, завдяки чому сучасники активно використовують досягнення наших предків, а створене в наш час і закріплене у мові залишиться здобутком для нащадків.

Визначають зв'язки між українською мовою та іншими мовами народів світу, насамперед із мовами близькоспорідненими.

Досліджуються різні аспекти мови: діалекти, звукова система, словниковий склад, граматична будова, стилістика. Наслідком досліджень учених є низка фундаментальних праць із українського мовознавства.

Українська словесність як навчальна дисципліна охоплює чітко визначене коло понять, відомостей, уже здобутих мовознавством і літературознавством. Завданням тих, хто вивчає цю дисципліну, є засвоєння відповідних теоретичних відомостей, усталених мовних норм сучасної української літературної мови — від часів І. П. Котляревського і Т. Г. Шевченка до наших днів.

Вивчаючи курс, студенти набувають теоретичних знань, удосконалюють володіння мовними нормами, збагачують словниковий запас, зміцнюють навички мовних розборів, що сприяє піднесенню культури мовлення, допомагає поєднанню знань теоретичного матеріалу з практичним володінням мовою.

2. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ЇЇ ЗВ'ЯЗКИ З ІНШИМИ СЛОВ'ЯНСЬКИМИ МОВАМИ

Українська мова належить до індоєвропейської сім'ї мов, які є найбільш вивченими і найбільш поширеними: цими мовами розмовляє близько 52 % населення земної кулі. У цій сім'ї мов українська мова належить до слов'янської групи і разом з російською та білоруською мовами утворює східнослов'янську підгрупу; до західнослов'янської підгрупи належать польська, чеська, словацька, лужицька, кашубська і полабська (мертва) мови; до південнослов'янської — болгарська, сербохорватська, македонська, словенська й старослов'янська (мертва).

Не слід ототожнювати поняття "мова" і "мовлення". Мова є об'єктивно існуючим засобом спілкування між людьми і виявляється у "сукупності довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок"'.

Мовлення—індивідуальне використання мови окремим мовцем, спілкування людей між собоюзадопомогою мови; мовна діяльність окремого члена суспільства.

Початковим етапом існування української мови — літературної мови, як і загальнонародної розмовної мови, є XIV століття (окремі фонетичні та граматичні риси, які згодом узвичаїлися в українській мові, спостерігаються ще в пам'ятках ХІ-ХІІІ ст.). На той же час припадає й початок російської та білоруської літературних мов.

Зародившись десь на світанні суспільного Слов'янського життя, мова наша витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, перенесла наскоки Москви, і, проте, перегорівши як криця, дійшла до нас чистою, свіжою, музичною, незаплямованою, справді щирослов'янською мовою.

Дата добавления: 2014-01-07