Аудіометрія. Звукові методи діагностики

Характеристика слухового відчуття. Фізичні основи слуху. Утворення голосу людини.

ДБ.

Звуковий тиск p також пов'язаний залежністю: p = Zv = J/v = √JZ, де Z − акустичний опір Па·с/м; v − швидкість частинок м/с; J − інтенсивність звуку Вт/м².

Закон Вебера - Фехнера − емпіричний психофізіологічний закон, який полягає в тому, що інтенсивність відчуття пропорційна логарифму інтенсивності стимулу.

Новий подразник, щоб відрізнятися за відчуттями від попереднього, має відрізнятися від вихідного на величину, пропорційну початкового подразника. Так, щоб два предмети сприймалися як різні за вагою, їх вага повинна відрізнятися на 1/30, а не на x грам. На основі цього був сформований «основний психофізичний закон», за яким сила відчуття p пропорційна логарифму інтенсивності подразника S:

p = k ∙log(S/S₀)

де S₀ − граничне значення інтенсивності подразника: якщо S <S₀, подразник зовсім не відчувається.

Закон Вебера - Фехнера можна пояснити тим, що константи швидкості хімічних реакцій, що проходять за рецептірованіі, нелінійно залежать від концентрації хімічних посередників фізичних подразників або власне хімічних подразників.

Слух − здатність органом слуху сприймати звуки; спеціальна функція слухового апарату, порушується звуковими коливаннями навколишнього середовища, наприклад, повітря чи води. Одне з біологічних п'яти почуттів, зване також акустичним сприйняттям.

Здатність розрізняти звукові частоти сильно залежить від конкретної людини: його віку, статі, схильності слуховим хвороб, тренованості.

Деякі тварини можуть чути ультра- та/або інфразвук.

Людина може розрізняти кілька звуків одночасно завдяки тому, що в вушної завитку одночасно може бути декілька стоячих хвиль.

Аудіометрія – в медицині (оториноларингологія) один із методів дослідження гостроти слуху, тобто визначення найменшої сили звуку, при якій він сприймається пацієнтом. В основу методу покладено реєстрацію реакції організму, яка викликана звуковою стимуляцією. На підставі результатів аудіометрії визначається відхилення порогу чутності пацієнта від усередненого порогу чутності нормального слуху.

Методи аудометрії використовують не тільки для визначення відхилення гостроти слуху від норми, але й для діагностування причин порушення слуху, а також для слухопротезування, зокрема для підбору та налаштування слухових апаратів.

Аудіометрія проводиться за допомогою спеціальних приладів − аудіометрів – електроакустичних приладів для вимірювання гостроти слуху.

Документ, який фіксує результати обстеження, називається аудіограма − графічне зображення слухової функції, яке дозволяє оцінити ступінь порушень у слуховому аналізаторі.

Види аудіометрії:

· Тональная аудіометрія. Дослідження дозволяє оцінити поріг чутності (в децибелах) типових частот. Тестування проводиться на типових частотах у діапазоні (125 - 8000 гц).

· Мовленнєва аудіометрія. Проводиться для виявлення якості розпізнавання людської мови на різних рівнях звуку (в децибелах ).

Криві однакової гучності - це лінії, на яких людина відчуває звук різних частот однаково гучними.

Дата добавления: 2014-01-07