Фінансовий механізм як основа реалізації фінансової політики держави

Фінансовий механізм – це сукупність конкретних фінансових методів та важелів впливу на формування і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення функціонування й розвитку державних структур, суб’єктів господарювання і населення.

До основних елементів фінансового механізму відносяться:

1) фінансові методи;

2) фінансові важелі та інструменти;

3) нормативно-правове, інформаційне та організаційне забезпечення.

1. Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. На практиці широко застосовують такі фінансові методи:

- фінансове планування;

- оперативне управління;

- фінансовий контроль;

- фінансове забезпечення;

- фінансове регулювання.

Фінансове планування являє собою планування процесів формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів. Метою фінансового планування є забезпечення відповідності фінансових ресурсів і потреб у них загалом, а також за видами, спрямуванням, об’єктами територіями.

Оперативне управління фінансами здійснює безпосередньо фінансовий апарат, який включає фінансові органи управління і фінансові інститути. До фінансових органів управління належать Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України, Державну податкова служба України, Рахункову палата України, Пенсійний фонд України, Фонди соціального страхування тощо. До фінансових інститутів відносяться Національний банк України, банки і небанківські кредитні установи, страхові компанії, фондові біржі, інститути спільного інвестування тощо.

Фінансовий контроль – це особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави, що передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів.

Фінансове забезпечення реалізується на основі встановленої системи фінансування: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінансування. Також виділяють бюджетне фінансування та фінансовий ринок. За допомогою цих форм відбувається формування фінансових ресурсів держави.

Фінансове регулювання – метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів. Фінансове регулювання здійснюється через систему норм і нормативів, лімітів та фінансових резервів.

2. Фінансові важелі та інструменти – прийоми дії фінансових методів, конкретні форми розподілу і перерозподілу ВВП.

До фінансових важелів належать: доходи, нагромадження, податки та обов’язкові платежі, неподаткові надходження, міжбюджетні трансферти, витрати, видатки, фінансові резерви, фінансові стимули, фінансові санкції.

Фінансовими інструментами є: ставки податків і обов’язкових платежів, податкові пільги, норми видатків у бюджетних установах, фінансові нормативи, відсотки за користування кредитом, ставки орендної плати, штрафи, пеня, ліміти, ставки заробітної плати, пенсій, стипендій тощо.

Для зацікавлення суб’єктів господарювання в досягненні кращих результатів використовують фінансові стимули:

– заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку і є головним джерелом коштів для матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб та виробничого розвитку;

– бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку економіки (у тому числі дотації підприємствам; використання державного замовлення; бюджетні кредити; фінансування за рахунок державних коштів державних програм тощо);

– спеціальні фінансові пільги (повне або часткове звільнення від сплати податків, застосування диференційованих ставок оподаткування тощо).

Серед фінансових важелів вагоме місце займають також фінансові санкції як особливі форми організації фінансових відносин, що мають посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов’язань.

До фінансових санкцій належать: санкції за порушення податкового законодавства, санкції за нецільове використання бюджетних коштів, зменшення або призупинення бюджетного фінансування, скасування наданих раніше пільг тощо.

Найбільш поширеними видами фінансовий санкцій є штраф і пеня.

Штраф – це міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил. Накладається, як правило, у твердій грошовій сумі.

Пеня застосовується за несвоєчасного виконання грошових зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу.

Для нормального функціонування фінансового механізму необхідним є його відповідне нормативно-правове забезпечення, представлене передусім Конституцією України, численними законами, а також підзаконними нормативно-правовими актами. Закони приймаються Верховною Радою України, є обов’язковими до виконання і мають вишу юридичну силу стосовно інших нормативних актів.

Ефективність функціонування фінансового механізму залежить також від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень, спрямованих на забезпечення економічного розвитку і соціальних потреб громадян. Інформаційне забезпечення складається з різних видів економічної, фінансової та іншої інформації.

До джерел фінансової інформації належать показники, що характеризують макроекономічний розвиток країни, окремих галузей, кон'юнктуру фондового і грошового ринків, повідомлення про фінансову діяльність контрагентів і конкурентів, фінансова звітність суб'єктів господарювання тощо.

Організаційне забезпечення реалізації фінансової політики через фінансовий механізм полягає у створенні відповідної системи фінансових органів та інституцій, визначенні їх функцій і повноважень з метою забезпечення повноти здійснення фінансової політики та досягнення координації дій усіх суб’єктів. Кожен з фінансових органів та інституцій має власну сферу діяльності і несе відповідальність за реалізацію фінансової політики в певному напрямі.

Отже, стан фінансового механізму та ступінь його довершеності залежать від удосконалення господарського механізму в цілому, та окремих його елементів, зокрема.

Дата добавления: 2014-01-07