Основні риси сучасного корпоративного управління

Місце та основні риси корпоративного сектора в світових соціально-економічних системах

Вплив акціонерних товариств на соціально-економічний розвиток обумовлений виконанням наступних функцій:

1. Економічна функція. Значна частка у виробництві ВВП належить акціонерним товариствам. Всі світові масштабні економічні здобутки отримані внаслідок розвитку акціонерних товариств.

2. Інвестиційна функція акціонерного капіталу (добровільність набуття власності на корпоративні права і висока їх ліквідність). Інвесторами виступають передусім домогосподарства і окремі невеликі підприємства. Інколи – великі компанії. Для розвинутих країн характерною є значна кількість інституціональних інвесторів: інвестиційні та пенсійні фонди, банки, інвестиційні компанії, довірчі товариства та ін.

3. Становлять форму демократизації економічної поведінки людей. Можливість для кожного громадянина брати участь в акціонерному капіталі різних корпорацій, і не тільки однієї галузі чи навіть країни. Споживачі отримують надійну продукцію та послуги з високою якістю і прийнятними цінами. Окрім того, вони мають точну рекламу і надійне післяпродажне обслуговування. Вони мають різні методи впливу на корпорації: від ринкових, коли очікування споживачів не справджуються і відбувається відплив покупців, а корпорація зазнає збитків, що змушує її змінювати свою поведінку, до методів адміністративного впливу – судових і директивних.

У корпораціях на більш прийнятний рівень виходять відносини між фірмою та її працівниками. Вони виходять за межі чесної оплати праці і стосуються інших аспектів, таких як просування по службі, підвищення освітнього рівня, обладнання робочих місць з урахуванням безпеки праці, участь у прибутках корпорації, участь в управлінні тощо.

4. Акціонерні товариства впливають на середовище в регіональному плані. Вони здійснюють безпосередньо економічну функцію, випускаючи продукцію і надаючи населенню робочі місця. Також зараз корпорації звертають увагу на регіональні проблеми їх функціонування, стан та заходи з охорони навколишнього середовища, стан охорони здоров’я.

Переважного поширення в світі набули дві управлінські системи корпоративного регулювання, які характеризують основні підходи до проблеми повноважень і відповідно – прийняття рішень та реалізації прав власності.

Інсайдерська система (континентальна Європа, Японія):

- власність зосереджена в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна;

- управління здійснюється цими юридичними чи фізичними особами і менеджмент перебуває під їх прямим впливом;

- базується на діяльності інституціональних інвесторів, які здійснюють внутрішній контроль за діяльністю корпорації. (Інсайдер – виконавчий директор – людина, яка працює в корпорації, або тісно пов’язана з управлінням корпорацією особа, яка одночасно є акціонером й працівником підприємства. Інсайдерами можуть бути менеджери, які є акціонерами підприємства);

- зовнішній контроль (наглядові ради, ринки цінних паперів) є дещо допоміжним.

Аутсайдерська система ( англо-американська система; США, Велика Британія):

- акціонерна власність. Відсутність значних, домінуючих над іншими, інвесторів. Акціонерний капітал розпорошений;

- вплив на прийняття рішень значною мірою залежить від менеджерів;

- застосування різних форм перехоплення контролю за корпорацією, що обумовлено тим, що дрібному акціонеру значно простіше прийняти рішення про продаж належних йому акцій, ніж великому, для якого продаж його пакета означає зміну стратегічних планів;

- базуються на регулюванні через не виконавчих директорів (незалежних директорів, які не мають інтересів в компанії) і через ринок цінних паперів. (Аутсайдери – особи, які виконують відносно підприємства тільки роль акціонерів). Аутсайдери можуть бути представлені юридичним та фізичними особами (не працівниками підприємства), а також державою;

- британські та американські ринки цінних паперів відрізняються високою ефективністю та ліквідністю, що робить продаж пакетів дрібними інвесторами швидкою та технічно легко здійсненою справою. Злиття, поглинання та викупи компаній досить поширені на таких фондових ринках.

Узагальнення підходів щодо керованості рухом акціонерного капіталу дає можливість виділити три моделі корпоративного управління.

Дата добавления: 2014-01-07