Внутрішньокорпоративна система управління

Особливості організаційної структури управління в товариствах з обмеженою відповідальністю.

Вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Однією з важливих характерних рис управління в ТОВ порівняно з АТ є те, що тут вимагається одностайність щодо прийняття важливих рішень:

- визначення планів підприємства; - затвердження звітів;

- виключення учаснику з товариства; - внесення змін до статуту.

З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Збори скликаються не рідше двох разів на рік. Учасники товариства, які мають у сукупності не менше як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів (ст. 61 З-ну У «Про господарські товариства»).

Виконавчим органом ТОВ має бути дирекція (колегіальний орган) або директор (одноособовий орган). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, які не є учасниками товариства (ст. 62 З-ну У «Про господарські товариства»).

Контроль за діяльністю дирекції здійснює ревізійна комісія, що створюється загальними зборами учасників з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менш як три особи. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

В акціонерних товариствах крім загальної системи управління, яка базується на положеннях законодавчої бази, в багатьох випадках створюються елементи власної внутрішньої корпоративної системи управління.

Внутрішня система управління являє собою систему заходів і відповідних приписів як законодавчо обов'язкових норм, так і специфічних, які мають форму певних документів (положень). Значна частина корпорацій застосовує ряд розроблених положень, що регламентують ті чи інші напрями управління. Отже, внутрішньокорпоративна структура управління базується на ряді пов'язаних між собою положень, які стосуються тих чи інших відносини учасників і різних сторін господарського життя.

На практиці внутрішньокорпоративна структура управління є традиційною: збори – рада АТ – виконавчий орган. Проте функції та компетенція цих органів визначаються шляхом розробки і затвердження ряду офіційних положень, які мають юридичну силу всередині фірми. Таких положень може бути небагато - до 50, а може бути й більше – до 100. Є корпорації, які користуються лише обов'язковими установчими документами – статутом і установчим договором.

Принципи побудови внутрішньокорпоративної системи управління залежать від таких чинників:

- розмір АТ, масштаби завдань;

- урегульованість відносин власності (ступінь впливу акціонерів-власників на підприємстві);

- фінансово-економічний стан корпорації (у кризовій ситуації формування системи внутрішньо корпоративного управління є не актуальним);

- особливості психологічного стану акціонерів, їх обізнаності зі специфікою діяльності і необхідності побудови під них ефективної управлінської системи.

Внутрішньокорпоративні положення розробляються виконавчими органами корпорації або консультативними органами на замовленням, а затверджуються різними органами управління.

Загальними зборами затверджуються:

- Положення про загальні збори;

- Положення про раду акціонерного товариства;

- Положення про Правління;

- Положення про ревізійну комісію;

- Положення про збільшення (зменшення) статутного фонду;

- Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством і акціонерами;

- Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств та ін.

Рада товариства приймає положення:

- «Про оплату праці членів Правління»;

- «Про цінні папери товариства»;

- «Про інтелектуальну власність у товариства»;

- «Про комерційну таємницю» та ін.

Правління товариства приймає положення:

- «Про внутрішній трудовий розпорядок»;

- «Про персонал»;

- «Про відділи корпорації» та ін.

Всі норми положень мають бути законними та економічно обґрунтованими. Наведені положення не вичерпують усіх відносин акціонерів, посадових осіб, і їх можна розширювати, регламентуючи більший чи менший обсяг функцій менеджменту та інших працівників, стосунки акціонерів з корпорацією.

Дата добавления: 2014-01-07