Система банківського нагляду в Україні

Додаток Б

Табл.3 Стрічкові конвеєри для відкритих гірничих робіт

Конвейєр	Продуктивність м^3/год, (т/год)	Тип стрічки	Ширина стрічки, мм	Швидкість руху стрічки, м/с	Макс. довжина, м
КЛЗ-500ПМА(З)	(500)	гумовотканинна		2,26
КЛЗ-500М (З)	(500)	гумовотканинна		2,26
КЛЗ-800 (З)	(800)	Гумовотканинна		2,58
КЛЗ-250 (З)		Гумовотканинна		3,56
КЛЗ-500 (З)		гумовотканинна		3,56
КЛЗ-800(З)		гумовотканинна		3,56
КЛП-(П)	(2800)	Гумовотканинна		3,15
КЛО-500 (О)		Гумовотканинна		3,56
КЛО-800 (О)		Гумовотканинна		3,56
О-37716 (О)	(6750)	Гумовотканинна		4,35
КЛМ-500 (М)		гумовотканинна		3,56
КЛМ-800 (М)		Гумовотканинна		3,56
С-160160 (М)		Гумовотросова		2,50
С-200200 (М)		Гумовотросова		2,50

Необхідність контролю за діяльністю комерційних банків зумовлена тим, що в умовах ринку йде жорстка конкурентна боротьба між банками, а це змушує їх дедалі підвищувати ризикованість своїх операцій, щоб задовольнити клієнта і отримати прибуток. Підвищення ризикованості банківських операцій робить діяльність банків дедалі небезпечною і може призвести до загрози банкрутства. Роль банківського нагляду не зводиться тільки до контролю чи накладення санкцій, а полягає в сприянні керівництву банку щодо визначення та вирішення існуючих проблем.

Банківський нагляд – це система контролю та активних впорядкованих дій НБУ, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими кредитно-фінансовими установами в процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Зокрема, підручник за авторством В. Міщенко банківський нагляд визначає як "моніторинг процесів, що мають місце у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме: створення нових банків та їх установ, діяльності банків, реорганізації та ліквідації банків".

О. Любунь основною метою банківського нагляду вважається своєчасне реагування на порушення та негативні тенденції у діяльності комерційних банків з метою їх нормалізації, укріплення фінансового стану, підтримки стабільності та надійності як кожного банку зокрема, так і банківської системи у цілому.

Основні етапи становлення банківського нагляду в Україні

1992 р. — в Національному банку України організовано Головне управління з контролю за банківською діяльністю; розпочато роботу над створенням нормативної бази для нагляду за комерційними банками.

1994 р. — затверджене "Положення про службу банківського нагляду Національного банку України"; визначено статус, функції та завдання служби банківського нагляду Національного банку України.

1995 р. — створено Департамент банківського нагляду; розпочато розбудову інфраструктури банківського нагляду.

1996 р. — створено Комісію з питань нагляду та регулювання діяльності банків і затверджено відповідне положення, яким визначено її завдання, права та регламент роботи.

1999 р. — створено Департамент пруденційного нагляду; відбулися структурні зміни в підрозділах банківського нагляду.

2000 р. — створено Генеральний департамент банківського нагляду, до якого входили Департамент реєстрації та ліцензування банків, Департамент інспектування та моніторингу банків, Департамент реорганізації та ліквідації банків; сформовано нову структуру банківського нагляду відповідно до принципів Базельського комітету; розроблено основні напрями реформування банківського нагляду.

2006 р. — створено Дирекцію з банківського регулювання та нагляду, якій були підпорядковані Департамент методології банківського регулювання та нагляду, Департамент реєстрації та ліцензування банків, Департамент банківського регулювання та нагляду, Департамент припинення діяльності банків, Департамент з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму; визначено повноваження Національного банку України з питань фінансового моніторингу діяльності банків.

2008 р. — реформовано структуру банківського нагляду Національного банку України; Департамент банківського регулювання та нагляду поділено на два департаменти: Департамент інспектування банків та Департамент безвиїзного банківського нагляду; регіональні відділи банківського нагляду перепідпорядковано від територіальних управлінь до Дирекції з банківського регулювання та нагляду центрального апарату Національного банку України.

2010 р. — сформовано нову структуру Служби банківського нагляду в системі Національного банку України; створено Департамент кризового менеджменту та контролю операцій на відкритому ринку; визначено пруденційні інструменти банківського регулювання та нагляду в період фінансової кризи.

Сучасна структура системи банківського нагляду Національного банку України передбачає вирішення таких завдань, як визначення стратегії і пріоритетних напрямів розвитку нагляду, розроблення методологічної і нормативної бази банківського регулювання та нагляду, забезпечення безперервного процесу нагляду, починаючи з реєстрації та ліцензування банків, проведення оперативного моніторингу, інспектування, прийняття адекватних заходів щодо стабілізації діяльності банків, робота з проблемними банками і

прийняття рішень про їх подальшу діяльність, а також ліквідація банків.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Базельський Комітет сформулював двадцять п'ять основних принципів ефективного банківського нагляду. Вони визначають критерії, за якими можна оцінити ефективність банківського нагляду і повинні застосовуватись наглядовими органами у своїй роботі. Принципи стосуються таких питань (табл. 6.1).

Таблиця 6.1.

Дата добавления: 2014-01-07