Сучасні способи запису та відтворення звуку

IPad

iPad (вимовляється «айпе́д», хоча частіше назву неправильно вимовляють як «айпа́д») — серія планшетних комп'ютерів від Apple Inc. Заявлені як проміжний варіант між ноутбуками MacBook і портативними медіаплеєрами iPod Touch, здатний виконувати певні операції, пов'язані з переглядом відео, прослуховуванням аудіозаписів, читанням електронних книг, а також використанням можливостей Інтернету краще за обидва вищевказані пристрої. iPad використовує ту ж саму операційну систему, що й iPhone та iPod Touch. Керування здійснюється пальцями через сенсорний дисплей Multi-touch, що не схоже на попередні планшетні комп'ютери, які використовували перо. Для перегляду інтернету використовується Wi-Fi або 3G. USB кабель синхронізує iPad з комп'ютером через програму iTunes, так само як і iPhone.

iPad був презентований 27 січня 2010 року на прес-конференції Apple у Сан-Франциско. Спочатку iPad продавався в США, потім в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії. В Австрії, Бельгії, Гонконзі, Ірландії, Люксембурзі, Мексиці, Нідерландах, Новій Зеландії та Сингапурі

Планшетні ПК подібні до ноутбуків, але включають сенсорний, тобто, чутливий до натискування екран і не містять механічної клавіатури. Введення тексту і керування здійснюється через екран, часто змінений спеціально для легко управління пальцями. Деякі моделі можуть розпізнавати рукописний текст, написаний на екрані.

Більшість шасі не розкладаються, як у ноутбуків, а екран знаходиться на зовнішній верхній поверхні. Є також гібридні моделі, корпус яких можуть якимось чином розкриватися (наприклад повзунка), забезпечуючи доступу до внутрішньої клавіатури.

За обчислювальною потужністю планшетні комп'ютери поступаються стаціонарним і портативним комп'ютерам. Тривала робота без зовнішнього джерела живлення вимагає використання енергозберігаючих компонентів, що веде до зменшення швидкодії.

Такий різновид персональних комп'ютерів, як планшетний ПК з'явився у продажу після презентації 7 листопада 2002 апаратного і програмного забезпечення платформи для Microsoft Tablet PC, розроблених Microsoft. До цього часу, цей тип пристрою, використовувався на вузьких ринках: виробництві, в галузі медицини та державних установах. Сьогодні планшетний ПК широко використовується у всіх сфера людської діяльності.

Головна особливість цієї сім'ї ПК є те, що обладнання сумісне з IBM PC комп'ютерами та встановлених на них операційними системами, що використовується на стаціонарних ПК і ноутбуках, як:

1. Сім'я з Microsoft Windows NT (Windows XP Tablet PC Edition, Windows 7, Windows 8);

2. Apple Mac OS X;

3. Linux (повна робоча версія цієї ОС).

Встановлена Операційна Система дає користувачеві можливість використовувати необмежене багатство програмного забезпечення настільного комп'ютера.

Більшість планшетних комп'ютерів працюють з операційною системою Microsoft Windows NT (Windows XP Tablet PC Edition, Windows 7). Але є й планшетні ПК, що працює на Apple Mac OS X^[1] (наприклад Axiotron Modbook (англ.)) і різних версіях Linux – ОС Android.

Можна ввести текст з екрану за допомогою вбудованої програми розпізнавання рукописного тексту, віртуальної клавіатури, розпізнавання мовлення або фізичної клавіатури.

Конструктивно, планшетні комп'ютери поділяються на:

· «чисті планшетники» – це пристрої без повної клавіатури;

· планшетні ноутбуки – так звані «конвертовані» (англ. convertible) або трансформери, із-за його здатності перетворюватися: пристрій може виглядати як ноутбук, екрані може бути повернуто навколо осі на 180 ° і покласти на клавіатурі;

· планшетні нетбуки – аналогічні ноутбукам нетбуки трансформатори з екраном, що повертається. Крім того, вони включають новий двоекранний портативний мультитач нетбук від Asus.

· Slate PC – це компактна версія Планшетного ПК з розміром екрану 7-11 см, покликаних конкурувати з Інтернет-планшетом. Має деякі відмінності в інтерфейсі, тому що вона призначена для керування пальцями, використовуючи сенсорний екран і віртуальну клавіатуру, для введення тексту, а використовуючи пристрій bluetooth можливе підключення зовнішньої фізичної клавіатури.

UMPC – це компактна версія планшетного ПК з діагоналлю екрана 4-7 см, розроблена для заміни PDA. Має деякі конструктивні відмінності, а також деякі відмінності в інтерфейсі, оскільки вона була розроблена спеціально для керування пальцями.

Звукові технічні засоби навчання – це такі засоби, які складаються з двох частин. Перша – це носії інформації. Друга – це апаратура, за допомогою якої записується і відтворюється звукова інформація.

Носіями звукової інформації є пластиковий диск (платівка), магнітна стрічка, відеомагнітна стрічка, оптичний диск, кіноплівка, флеш-пам’ять.

Апаратура, за допомогою якої записується і відтворюється звукова інформація: грамофони, патефони, програвачі, електрофони, магнітофони, радіоприймачі, відеомагнітофони, відеопрогравачі, телевізори, звукоперетворюючі пристрої кіноустановок, лазерні фонопрогравачі.

Звукова інформація – це така інформація, яка розрахована на сприймання органами слуху.

Звуковий запис – це фіксування звукових коливань (механічних коливань середовища) на носії звукової інформації.

Відтворення звукового запису – це відтворення звукових коливань, записаних на носії звукової інформації.

Стирання звукового запису – це вилучення звукових коливань, які нанесені на носій звукової інформації.

Існує п’ять способів запису і відтворення звуку: електромеханічний, оптичний, магнітний, лазерний і електричний. Всі вони є електричними. Між ними є багато спільного. У зв’язку з цим всі способи запису звуку можна об’єднати в одну схему, а способи відтворення звуку в другу схему.

Звук від його джерела надходить на мікрофон, в якому енергія звукових коливань перетворюється на енергію електричних коливань звукової частоти. Ці коливання дуже слабкі і їх потрібно підсилити. Для цього використовується підсилювач. У зв’язку з цим електричні коливання з мікрофона надходять до підсилювача і підсилюються. Далі, в залежності від виду запису, в записуючому пристрої підсилені електричні коливання перетворюються в механічну, оптичну, магнітну, лазерну енергію, яка “пише” звук, тобто залишає “слід” на грамплатівці, кінострічці, магнітній стрічці, компакт-дискові, флеш-пам’ті.

При відтворенні звуку відбуваються процеси, зворотні до тих, які відбувалися при запису звуку.

Звукові коливання, які зафіксовані на носіях, надходять до відповідних звуковідтворюючих пристроїв, де перетворюються в електричні коливання звукової частоти. Звідти надходять на підсилювач, де підсилюються і, надійшовши до гучномовця, перетворюються у звукові коливання.

Звукові технічні засоби навчання досить поширені. Існують десятки різних видів, зокрема:

1. Комплекти грамплатівок, об’єднані в фонохрестоматію з різних шкільних дисциплін.

2. Магнітні записи програмних художніх, літературних і музичних творів, казок та оповідань для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

6. Програми для лінгафонних кабінетів з іноземної мови.

7. Записи з радіо спеціальних навчальних і виховних передач для учнів: документальні; драматичні; фрагменти радіоспектаклів; радіокомпозиції; літературні твори; радіоінсценівки; радіолекції; радіоекскурсії; опери, оперети, симфонії, народні пісні, тематичні добірки.

Така велика концентрація інформації, доступність і простота її відтворення дає змогу значно збагатити, поглибити, урізноманітнити форми і методи навчання, сприяти вихованню в учнів інтересу до предметів, потреби самостійного читання, здатності мислити словесно-художніми образами.

Готуючись до занять з використанням звукової інформації, потрібно пам’ятати, що сприймання її учнями має певні риси:

1. “Ілюзія участі кожного учня”.

2. Інтимність звертання неначе до кожного учня.

3. Співпереживання, вживання в передачу.

4. Емоційна та інтелектуальна єдність.

5. Пробудження фантазії – створення в мозку зорового ряду, що відповідає слову.

Під час використання звукової інформації вчитель повинен уважно слідкувати за сприйманням її учнями і при відсутності належної активності вживати відповідних заходів.

ІІІ. Телебачення – це передача зображень на відстань. Днем народження телебачення вважається 9 травня 1907 року. Винахідниками телебачення є три російських вчених і винахідники: Розінг Б.Л., Столетов О.Г., Попов О.С. Вперше телевізійне мовлення в нашій країні розпочалося в 1931 році.

Минуло більше 100 років з часу винаходу телебачення, а нині воно стало частиною нашого життя. Завдяки телебаченню ми маємо можливість оперативно спостерігати за подіями, які відбуваються в будь-якій точці земної кулі, в космічному просторі, на Місяці та планетах Сонячної системи, під землею і під водою, за процесами, які відбуваються в мікро- і макросвіті.

Телебачення стало одним з основних джерел політичної, економічної, соціальної, культурної, наукової, технічної і освітньої інформації. В багатьох випадках воно випереджує друковані засоби масової інформації і в якійсь мірі замінює їх.

І, нарешті, телебачення міцно увійшло в загальноосвітню школу. Через систему телебачення учні отримують достовірну об’єктивну інформацію, яка сприяє поліпшенню навчально-виховного процесу.

Дата добавления: 2014-01-07