DVD камери

MINIDV

ЦИФРОВА ВІДЕОКАМЕРА

Цифровою відеокамера називається так насамперед за способом запису даних на носій: магнітну стрічку, miniDVD диск, жорсткий диск і/або флеш-карту. Перші цифрові відеокамери практично нічим не відрізнялися від аналогових – просто відео стискувалося в DV формат і записувалося на стрічку вже в цифровому виді, вся камерна частина використовувалася звичайна аналогова. Це дозволило убити відразу зграю зайців, оскільки запис в цифрі на стрічку виключав шуми стрічки, цифровий формат дозволяв позбавитися від складних і дорогих плат аналогового захоплення відео. Сам собою формат DV був розрахований на низьку кваліфікацію користувача і не вимагав від нього яких-небудь особливих знань про формат, швидкості потоку і тому подібне.

Формат відеокамер Якось так повелося історично, що формат відеокамери визначався насамперед носієм відео, на що відбувалося знімання камерою. І справді, недосвідченому споживачеві простіше зрозуміти різницю у форматах якщо і носії відео у різних форматів різні. Епоха цифрових відеокамер для любителів почалася з двох форматів – miniDV і Digital 8 Digital 8 Власний формат Sony, у результаті так і не підтриманий іншими виробниками. Камери цього формату записували відео на звичайні касети Hi8, тому в 1999 році, коли ці камери з'явилися на ринку, вони були хорошою альтернативою досить дорогим у той час miniDV камерам. Окрім цього, частину тодішніх моделей відеокамер Digital 8 уміли відразу переганяти в цифру старі Hi8 аналогові записи – достатньо було просто вставити Hi8 касету в камеру Digital 8 і з DV виходу можна було скидати на комп'ютер оцифроване відео.

Наймасовіший і популярніший формат цифрових відеокамер, отримав свою назву від "батьків", професійних камер DV формату. Професійні камери DV використовували DV касету (її розмір 125х78х14,6 мм), тому зменшений варіант такої касети і дав назву найбільш успішному формату любительських відеокамер – miniDV. Розмір miniDV касети всього в половину сірникової коробки (65х47х12 мм). Формат miniDV касети виявився на рідкість вдалим, тому вони використовуються і зараз у низці камер HDV формату, про які мова піде нижчим. Касета miniDV допускає запис потоку відео з швидкістю до 25 Мбіт/сек і в перерахунку на зрозумілі цифри може зберігати годину відео або, іншими словами, 12 Гбайт.

MINIDV камери найбільш зручні і з погляду подальшого монтажу відео на комп'ютері. DV формат, в якому зберігається відео, не вимагає могутнього комп'ютера як для любительського редагування, так і для проглядання відео. Оскільки в DV форматі використовується по кадрове стиснення, то і редагування відео можливе в нім з точністю до кадру без будь-яких проблем.

Відносно новий формат. Ідея DVD камер досить проста – відео, що знімається, відразу записується на miniDVD диск (8 см в діаметрі) і зняте відео можна потім подивитися на DVD плейєрі або комп'ютері. Ідея хороша, звичайно, але "диявол криється в деталях". По-перше, miniDVD болванки дозволяють записати на одній стороні не більше 20 хвилин в пристойній якості. З підтримкою запису на двошарові miniDVD цей час збільшиться до 35 хвилин, але все одно буде майже в два рази менше, ніж на miniDV касету. По-друге, такі болванки не те що на кожному розі, не в кожному місті можна купити. По-третє, ціна miniDVD дисків істотно більша масових "великих" болванок DVD. По-четверте, операція "відзняв і тут же переглянув" насправді не така швидка, як у відомому рекламному ролику. До речі кажучи, операція фіналізації диска в DVD камерах є їх досить слабке місце, оскільки часто під час цього процесу трапляються збої і інформацію з диска можна врятувати, тільки володіючи деякими навичками роботи з DVD на комп'ютері.

Матриця CCD (Charged Coupled Device) або, як її ще називають, ПЗС (перетворювач світло-сигнал) є прямокутною матрицею зі світлочутливих елементів.

Мабуть, це той параметр, при одному погляді на який ще два-три роки тому відразу ставав зрозумілим клас відеокамери.

Кількість пікселів у ПЗС (CCD)

Дискусії про оцінювання важливості цього параметра серед любителів вічні. У професіоналів це питання не викликає ніяких дискусій, оскільки в професійних камерах кількість пікселів вже багато років не міняється і мінятися для SD телебачення не буде, оскільки професіоналам досить важко, точніше неможливо, довести необхідність збільшення кількості пікселів, на те вони і професіонали. Реальність же така: кількість пікселів, необхідних саме для фіксації відеозображення залежить ТІЛЬКИ від системи телебачення і складає для PAL ~ 415 000, для NTSC ~350 000. Для HDV відеокамер правильна кількість пікселів залежить від підтримуваного камерою дозволу і, зрозуміло, в рази вище, ніж для SD відеокамер

Електронний стабілізатор працює за дуже простою схемою – за рахунок надмірного розміру ПЗС матриці зображення при трясінні все одно залишається в межах матриці і фіксується в необхідний момент. Принцип дії електронного стабілізатора добре видно з рис.

остоїнства електронного стабілізатора – невисока вартість і легкість виготовлення. Недоліки – "залипання" зображення, надмірність матриці, а також артефакти, що помітні і заважають при монтажі фільму. Одним з найістотніших недоліків електронного стабілізатора є надмірність матриці, що приводить до зменшення площі кожного пікселя матриці і падінні через це чутливості камери.

Принцип дії оптичного стабілізатора абсолютно інший – за допомогою рухомих елементів оптичної системи камери зображення утримується строго на ПЗС матриці.

Достоїнства оптичного стабілізатора – висока якість стабілізації за рахунок більшої кількості відліків для аналізу, менша кількість пікселів в матриці, немає "залипання" зображення, великі можливі значення експозиції. Дуже важливою перевагою оптичного стабілізатора є висока чутливість відеокамери, оснащеної таким стабілізатором і, внаслідок цього, краща якість зйомки при зниженому освітленні. Недоліки – висока вартість і більше енергоспоживання.

Чутливість і розмір матриці безпосередньо зв'язані між собою. Чим більше розмір матриці, тим більша площа пікселя і тим вища чутливість. Розмір матриці вимірюється в долях дюйма і чим менше число в знаменнику дробу, що позначає розмір матриці, тим розмір більший. Типові розміри матриць | любительських камер зараз – від 1/6 до 1/2.8. Але треба розуміти, що сучасні відеокамери з, здавалося б, великою матрицею (наприклад, у Canon MVX4i – 1/2.8), мають також і величезну кількість пікселів (у MVX4i – 4 мільйони) плюс електронний стабілізатор. Тому такі матриці мають меншу чутливість, ніж камери з матрицею в 1/4, але з оптичним стабілізатором і 400 000 пікселів.

Запитання до лекції:

1. Графопроектор та його використання.

2. З яких джерел можна подати інформацію на мультимедійний проектор?

3. Можливості документ-камери.

4. Апаратні засоби для читання електронних книг.

5. Які Ви знаєте сучасні способи запису та відтворення звуку?

6. Як використати телевізор, відеомагнітофон, цифровий фотоапарат, відеокамера, DVD на уроках з Вашого предмету?

7. Як створити навчальні матеріали за допомогою багатофункціонального планшетного лазерного чи струменевого пристрою?

Дата добавления: 2014-01-07