Основні засоби лікувальної фізичної культури

Ред.]Визначення ефективності ЛФК

Ред.]Форми ЛФК

Існує безліч форм лікувальної фізичної культури: ранкова гігієнічна гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття фізичними вправами, лікувальна дозована ходьба, дозовані сходження (терренкур), масові форми оздоровчої фізичної культури, дозовані плавання, веслування, спортивні вправи та ігри, гідрокінезитерапія і ін.

Методи дослідження ефективності ЛФК залежать від характеру захворювання, оперативного втручання, травми. Загальновизнаним правилом є визначення фізіологічної кривої навантаження у процесі занять ЛФК. Розрізняють такі види контролю: експрес-контроль, поточний і етапний контроль. Експрес-контроль застосовують для оцінки ефективності одного заняття (терміновий ефект). Для цього вивчають безпосередню реакцію хворого на фізичне навантаження. Проводяться лікарсько-педагогічні спостереження, визначається ЧСС, дихання і артеріальний тиск до, під час і після заняття. Отримані дані дають змогу побудувати фізіологічну криву навантаження, що при вірно спланованому занятті поступово підвищується у вступній частині, досягає свого максимуму в середині основної і знижується у заключній частині заняття. Під час експрес-контролю рекомендується використовувати радіотелеметричні методи дослідження (телеелектрокардіограф, електрокардіосиг-налізатор та ін.), що мають особливо велике значення при серцево-судинній патології. Поточний контроль проводять протягом всього періоду лікування не менше ніж раз на 7-10 днів, а також при зміні рухового режиму. Він дає можливість своєчасно вносити корективи у методику занять, програму фізичної реабілітації. Використовують клінічні дані, результати функціональних проб, показники інструментальних методів дослідження, антропометрії. Етапний контроль проводять для оцінки курсу лікування загалом (кумулятивний ефект), для чого перед початком занять ЛФК і при виході з лікарні Ці вправи переважно використовуються у реабілітації спортсменів.

[ред.]

http://dcp.at.ua/index/lfk_likuvalna_fizkultura/0-61

Засоби ЛФК
Руховий режим	Ігри	Фізичні вправи	Природні фактори середовища
Гімнастичні
Загальнорозвиваючі	Дихальні	Спеціальні
За анатомічною ознакою	Динамічні	Для жувальних м'язів
За ознакою активності	Для мімічних м'язів
Щодо використання гімнастичних предметів і снарядів: · без предметів і снарядів; · з предметами і снарядами.	На координацію рухів
По режиму роботи м'язових груп: · ізотонічний; · ізометричний; · розслаблення м'язів.	Статичні	Для мови
Корекція становищем
Спеціальні	Механотерапія

Спеціальні вправи поділяють за анатомічною ознакою - для мімічних і жувальних м'язів; за способом виконання - активні, активно-пасивні і пасивні, механотерапія.

· Активні вправи хворий виконує сам шляхом напруги м'язів і за рахунок рухливості суглобів щелепи.

· Активно-пасивні вправи пацієнт виконує зі сторонньою допомогою (наприклад, методист, захоплюючи нижню щелепу рукою за підборіддя або зубний ряд, допомагає пацієнтові виконувати вправи для нижньої щелепи).

· Пасивні вправи - лікувальний і косметичний масаж.

· Механотерапія - вправи з допомогою механічної тяги з використанням щипців, амортизаторів, спеціальних приладів, спрямованих на поліпшення еластичності м'язів, збільшення обсягу рухів щелепи.

Спеціальні гімнастичні вправи

Спеціальні вправи для жувальних м'язів:

· відкривання і закривання рота, і.п. - Зімкнуті щелепи;

· відкривання і закривання рота, і.п. - Різцевого змикання зубів;

· висування нижньої щелепи вперед;

· бічні руху щелеп;

· відкривання рота з одночасним висуванням нижньої щелепи вперед;

· висування нижньої щелепи вперед з одночасними рухами в сторони;

· кругові рухи нижньої щелепи з включенням мімічних м'язів.

Спеціальні вправи для мімічних м'язів:

· збирання губ в трубочку;

· відтягування верхньої губи вниз;

· піднімання нижньої губи вгору (дістати верхню губу);

· максимальне зміщення ротової щілини (поперемінно вправо і вліво);

· круговий рух губ;

· пріщуріваніе очей з підняттям м'язів виличної області вгору;

· попеременное пріщуріваніе лівого (правого) ока;

· з підняттям м'язів виличної області;

· зморщування лоба і підняття брів з подальшим їх опусканням.

Спеціальні вправи на координацію рухів:

· відкривання рота з одночасним закидання голови, рухом рук у різних напрямках, вправами для нижніх кінцівок і хребта, дихальними вправами та ін;

· рух нижньої щелепи вперед і назад з одночасним рухом голови вперед і назад;

· рух нижньою щелепою поперемінно вправо і вліво з одночасним поворотом голови в ту ж сторону;

· діставання підборіддям черзі правого і лівого плеча, грудей;

· розведення рук в сторони, відхиливши голову назад, відкривши рот, потім схрещування рук перед грудьми, опустивши голову, закривши рот.

Спеціальні фізичні вправи для тренування м'язів м'якого піднебіння, верхньої губи і язика

Вправи для м'язів м'якого неба

· Полоскання горла теплою водою (вимовляти звук «гр-гр-гр», голова закинута).

· Вдих через рот з вимовою звуку «хр-хр-хр» - вібрація неба (ніздрі притиснуті).

· Ковтання води (20-30 маленьких ковтків).

· Повільний, глибокий, переривчастий вдих через ліву (права притиснута, рот закритий), а потім через праву ніздрю. 5

· Довільне піднімання і опускання м'якого піднебіння (виконувати перед дзеркалом 10-15 разів).

· Надування гумової іграшки (ніздрі не притискати, вважати число видихів).

· Довільне покашлювання при відкритому рте (виконувати перед дзеркалом, спостерігаючи за рухом неба).

· Пальцевий масаж твердого та м'якого піднебіння (погладжування в напрямі спереду назад).

· Проголошення звуку «а-а-а» на короткому видиху.

· Проголошення звуків «і-о», «е-о» на вдиху.

Вправи для м'язів верхньої губи

· Відтягування кутів рота догори і в сторони (активне і за допомогою пальців).

· Випинання губи (постаратися дістати до перегородки носа під час енергійного носового вдиху).

· Надування повітря під верхню губу.

· Масаж мовою кругового м'яза рота.

· Надути щоки і, натискаючи на них пальцями, повільно випускати повітря через щільно стиснуті губи.

· Стиснути губами кінчик язика і малювати в повітрі букви або різні фігури (кола, квадрати і т.д.)

· Скласти губи трубочкою і вимовляти звук «фу».

· Стискати ритмічно тонку пластинку, розташовану між губами, протягом 20-30 сек.

· Лінійку утримувати губами в горизонтальному положенні, поступово збільшувати вантаж, розташований на протилежному кінці лінійки.

· Скласти напружено губи трубочкою і повільно розтягувати пальцями кути рота.

· Струменем повітря намагатися здути клаптик тонкого паперу, що лежить на долоні; поступово збільшувати відстань і змінювати напрямок струменя повітря.

· Вимовляти звуки: «п, б, м, в, ф».

Вправи для м'язів мови

· Висунути язик і облизати губи при напіввідкритому і відкритому рте.

· Підняти кінчик язика до верхніх різцям і провести їм по твердому і частково м'якому небу.

· Висунути язик, додавши йому форму трубочки, лопатки, максимально повернути його вправо, вліво, вгору і вниз. 4

· Сильний акцент кінчиком язика в піднебінні поверхні верхніх різців при скороченій жувальної мускулатури. 5

· Швидке згинання та розгинання мови (впиратися в передній відділ твердого неба) з одночасним його висовування.

· Круговий рух язиком по внутрішній і зовнішній сторонах зубних рядів (справа наліво і зліва направо). 7

· Клацання мовою.

· Проголошення звуків: «т-к», «рт-тр», «д-д-д».

· Впиратися кінчиком язика в щоки.

· Провести повільний рух кінчиком язика по верхньому ряду зубів (порахувати число зубів).

· Спробувати дістати язиком кінчик носа.

· Ковтати слину або маленькі глотки води. Кінчик мови притиснутий до переднього ділянці твердого неба.

При контрактурах скронево-нижньощелепного суглоба в комплексі лікувальних заходів застосовують механотерапію з використанням спеціальних апаратів, розроблених для стоматологічної клініки.

Дата добавления: 2014-01-07