Інформаційно-пошукова робота підрозділу КР

Система економічної розвідки підприємства може отримувати дані з різних джерел, як державних, так і приватних.

Багато хто вважає, що вся корисна інформація розвідувального характеру здобувається тільки з секретних джерел, насправді це зовсім не так. За оцінкою адмірала Захаріаса (заст. начальника розвідки ВМС США) під час 2 світової війни 95% інформації розвідка ВМС США черпала з відкритих джерел, 4% - з напівофіційних і лише 1% - з секретних. Це досить справедливо і для підрозділів економічної розвідки господарюючих суб'єктів. Наприклад, зміні податкової політики в 1990 році передувала велика кількість статей в різних економічних, політичних і суспільних виданнях.

Отже, основна увага повинна концентруватися на організованому вивченні офіційних джерел інформації.

На етапі виявлення можливих джерел інформації необхідно провести ретельний аналіз інформаційних зв'язків співробітників підприємства і його керівництва в органах влади і управління, правоохоронних органах, банківських кругах і засобах масової інформації. Аналіз проводиться з метою обліку цих зв'язків і оцінки реальних можливостей їх ефективного використання на користь підприємства. Обов'язкова участь керівництва підприємства в системі економічної розвідки обумовлена ще і тим, що в деяких випадках тільки управлінці високого рівня можуть мати доступ на конкуруючі підприємства, державні установи й інші організації з можливістю легального отримання корисної для підприємства інформації. Американський досвід говорить, що керівники вищого рангу 70-80% свого робочого часу проводять в зовнішніх організаціях. Що вони там роблять? Відповідь дуже проста: саме там вони працюють з інформацією. Детально ознайомившись з наявними інформаційними можливостями, керівництво підприємства і підрозділ економічної розвідки спільно повинні визначити, хто конкретно з працівників повинен підтримувати контакти з тією або іншою посадовою особою, журналістом і тому подібне.

До вирішення інформаційних завдань в обов'язковому порядку повинні притягуватися не тільки штатні співробітники підрозділу економічної розвідки, але співробітники інших функціональних підрозділів підприємства. При цьому в обов'язковому порядку повинні враховуватися здібності і бажання співробітника підприємства взяти участь в вирішенні "спеціальної маркетингової задачі". За відсутності у співробітника бажання співробітничати з підрозділом економічної розвідки, можливе його використання "в темну", тобто у вигляді зашифрованого досліду або у формі письмового звіту про виконану роботу. У разі згоди співробітника підприємства виконувати завдання підрозділу економічної розвідки, йому повинне бути надане усіляке консультаційне й інформаційне сприяння.

Необхідно відзначити, що письмові звіти співробітників підприємства про отримані ними відомості мають важливе значення не тільки при їх поточному використанні. Хорошим правилом на майбутнє має стати обов'язкове перенесення всіх інформаційних документів з паперових носіїв на електронні і зберігання їх в інтегрованому банку даних.

Велике значення має використання в системі економічної розвідки філій, торгових представництв і сервісних центрів підприємства, які можуть зробити вагомий "внесок" для вирішення різних інформаційних завдань. Якщо звернутися до зарубіжного досвіду, то західні компанії активно використовують свої філії в різних країнах для збору політичної й економічної інформації про країну дислокації.

Як приклад можна розглянути корпорацію "Міцуї", де відкрито пропагується теза "Інформація - джерело життєвої сили компанії". Співробітники цієї фірми, що працюють в 200 філіях, представництвах і відділеннях корпорації в різних країнах світу по космічному зв'язку посилають її в головний офіс приблизно по 80 тисяч повідомлень в рік. Збір різноманітної корисної інформації є невід'ємною складовою частиною службових обов'язків кожного співробітника корпорації. Виходячи з досвіду української практики, слід зазначити і такий факт, що іноді отримати необхідну інформацію про конкурента або партнера через його філіальну мережу значно легше, ніж при "лобовій" атаці його головної контори.

З метою ефективнішого використання друкованих і електронних видань, що поступають на підприємство, необхідно провести їх облік. Вся преса в обов'язковому порядку повинна бути переглянута відповідальною за це особою і згідно розробленого класифікатора відповідним чином сортуватися, оброблятися і зберігатися, у тому числі і ЗМІ, що поступають в електронному вигляді.

У зв'язку з тим, що керівництво підприємства, як правило, зацікавлене в різній інформації (загальнополітичній, економічній, банківській, технологічній, довідковій, кримінальній і тому подібне), об'єктивно виникає необхідність встановлення підрозділом економічної розвідки ділових контактів із спеціалізованими фірмами. Основним профілем яких є збір, накопичення й аналіз інформації по тому або іншому напряму, що представляє інтерес. Питання фінансування зовнішньої інформаційної структури вирішується залежно від обсягу і характеру завдань, які передбачається на неї покласти.

Розглянемо конкретну ситуацію, коли проведення заходів розвідувального характеру дозволяє значно мінімізувати підприємницькі ризики.

На підприємство Д виходить фірма N з пропозицією розмістити акції підприємства на фондових ринках США на суму 25 млн. доларів. Сума оплати за надання даної послуги - 450 000 доларів США, з умовою - 50% передоплати. На питання ж про того, хто конкретно проводитиме дослідження американського ринку і розміщуватиме акції, керівництво фірми N відповідає ухильно. Для отримання необхідної попередньої інформації перед підрозділом економічної розвідки підприємства ставиться завдання щодо перевірки спроможності пропозицій потенційного партнера. Використовуючи раніше напрацьовані інформаційні зв'язки, були отримані відомості про реєстрацію, засновницькі документи фірми N і її попередньої господарської діяльності. Витрати на отримання інформації склали близько 200 доларів США. Для отримання інформації про американського партнера фірми N підрозділ економічної розвідки підприємства звернувся із запитом в корпорацію "Ден енд Бредстріт". Після закінчення двох тижнів була отримана детальна відповідь. Оплата послуг корпорації за поданням інформації склала близько 250 доларів США. Підсумком виконаним службою безпеки інформаційної роботи стала детальна довідка керівництву підприємства. У даному документі було проаналізовано отримані дані і надана рекомендація про відмову від подальшої співпраці:

· по-перше, фірма N була зареєстрована всього за півроку до своєї комерційної пропозиції підприємству Д;

· по-друге, за юридичною адресою фірми N зареєстровано близько 250 різних фірм і організацій (фірма зареєстрована за "купленою" юридичною адресою);

· по-третє, керівництво фірми до цього безславно займалося абсолютно іншим родом діяльності, де зазнало значних збитків;

· по-четверте, операцій, подібно до пропонованої, фірма не проводила;

· по-п'яте, американський партнер фірми N реально існує, але в той же час явної інвестиційної активності не проявляє. Компанія зареєстрована в невеликому містечку, де займає досить скромний офіс. Її штат налічує всього дві люди.

Вивчивши дану інформаційну довідку, керівництво підприємства прийняло рішення про недоцільність подальшої співпраці з фірмою N.

Як і в будь-якій іншій діяльності, ефективність економічної розвідки визначається по схемі "витрати - ефект".

Для розвідувальної діяльності можна назвати три види ефекту:

· прибуток;

· економія засобів;

· запобігання матеріальному і моральному збитку.

Для показаної ситуації ефектом виявилося запобігання втратам в обсязі 450000 доларів у вигляді оплати за послуги фірми N. Витрати на встановлення її надійності склали три тижні і близько 500 доларів США (включаючи рахунки за телефонні переговори і проїзні документи).

Керівництву підприємства було наочно доведено, що підрозділ економічної розвідки при невеликих витратах і високій оперативності досягнув відмінних результатів, запобігши значним фінансовим і моральним втратам підприємства. Тому було ухвалено рішення про преміювання співробітників, що швидко й якісно вирішили поставлену задачу, у розмірі двох місячних окладів.

Дата добавления: 2014-01-07