Різновиди ораторського мовлення

Види ораторського мовлення	Характеристика та особливості	Особливості використання
Інформаційне мовлення	Мовлення з метою дати нове уявлення про будь-що. Воно може бути у формі оповіді, опису, пояснення. Таке мовлення не повинне бути суперечливим, має викликати інтерес, задовольняти потреби слухача. Повідомлення му­сить бути актуальним	«Таке мовлення взагалі обмірковане. Воно побудоване з урахуванням інтересів слухача на доцільному поєднанні елементів нового і старого, конкретного в подробицях і в цілому. Вступ варто підібрати й опрацювати так, щоб він під­вищував увагу, викликав інтерес, розкривав наміри ора­тора. Головна частина повинна бути розвинута відповідно до визначеного пла­ну і з урахуванням тема­тичного завдання, складу аудиторії та обстановки. У висновку ще раз пояснюється поставлена мета, враховується передусім інтерес слухачів, підкреслюється зміст і робиться все можливе, щоб створити в аудиторії належний настрій» (П. Сопер).
Надихаюче мовлення	Мовлення з метою прояснити питання, підкреслити його значення, надихнути слухачів	«Не намагайтеся сісти і при­готувати промову за тридцять хвилин. Не можна її спекти на замовлення, як пиріг. Вона повинна визріти. Виберіть тему на початку тижня, обміркуйте її у вільний час, виношуйте її, не забувайте про неї ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями. Робіть її предметом бесід. Ставте самому собі всілякі питання на дану тему. Записуйте на клаптиках паперу всі думки і приклади, що приходять вам на думку, і продовжу­йте шукати. Ідеї, думки,

Закінчення табл. 2.2

Види ораторського мовлення	Характеристика та особливості	Особливості використання
		приклади будуть приходити до вас у будь-який час — коли ви ніжитесь у ванні, їдете в центр міста, коли ви чекаєте, щоб вам подали обід. Такий був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі оратори, які мали успіх» (Д. Карнегі).
Переконуюче мовлення	Мовлення з метою логічними доказами довести чи спростувати будь-яке положення	«Що б не було обране вами у вступній частині мовлення, які б переконливі плани і методи ви не використовували, якими б не були ваші завершальні висновки, — все варто розвивати відповідно до тієї реакції аудиторії, на яку ви розраховуєте» (П. Сопер).
Закличне до дії	Мовлення з метою заклику до дії. Воно буває прямим, непрямим. Дія може наступити будь-коли чи негайно, але маються на увазі дії самих слухачів, а не відсутніх. Воно повинно містити: фак­тичні дані, будити психічну сприйнятливість, приводити до згоди. Воно повинно змусити слухача від­чути потребу зробити те, про що просить оратор	«Слухачі повинні відгукнутися на заклик відразу, на місці, і від усієї душі. Їх потрібно змусити перейнятися довірою до вас і до того, що ви говорите, довірою безумовною і від до- брої волі. Слухачі повинні зрозуміти вас і сповнитися нетерпінням зробити усе, що ви від них хочете» (П. Сопер)
Розважальне мов­лення	Не містить іншої мети, крім тієї, що полягає в ньому самому. Ціль — просто підтримати увагу й інтерес слухача, але тут мається на увазі цікавість — інтерес як самоціль	Саме по собі має розважити і потішити слухача

Таблиця 2.3

Дата добавления: 2014-01-07