Матеріали до завдання

План

Матеріали до завдання

Матеріали до завдання

Структура інформаційної промови:

1. Тема і мета.

2. Вступ.

3. Головна частина.

4. Висновок.

Схема самооцінювання інформаційної промови:

1. Тема і мета:

— цікаві?

— доречні?

— актуальні?

2. Вступ:

— чи цікаво?

— чи використаний прийом залучення уваги?

— чи не занадто довго?

3. Головна частина:

— чи продуманий план?

— чи весь матеріал відноситься до справи?

— чи досить прикладів?

— чи конкретний зміст?

— чи досягнуто мети?

4. Висновок:

— ясно?

— чи є узагальнення сказаного?

8. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватися з класом. Підготуйте переконливу чи закличну до дії промову на 5 хвилин (див. рис. 2.5, табл. 2.5). Виберіть тему промови. Уточніть її формулювання. Оцініть аудиторію, для якої призначена Ваша промова. Продумайте систему логічних і психологічних доказів. (Звіт оформити письмово.)

1. Привернути увагу, викликати інтерес.

2. Охарактеризувати предмет мови, викласти основну тезу.

3. Привести аргументи для доказу тези.

4. Зробити висновок. Сформулювати заклик.

Схема оцінювання промови

1. Тема і мета:

— чи підходять вони аудиторії?

2. Вступ:

— цікаво?

— чи викликає бажану реакцію?

3. Головна частина:

— чи цікавий матеріал?

— чи правильні доводи?

— чи достатні аргументи?

— чи доцільні приклади?

4. Висновок:

— ясно?

— чи переконливий заклик до дії?

5. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватись з класом (див. рис. 2.5, табл. 2.2).

9. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватися з класом. Підготуйте привітальну (надихаючу) промову (3—4 хв) (див. рис. 2.5, табл. 2.2).

Виберіть подію, якій буде присвячена Ваша промова (ювілей особи, організації; зустріч делегації; вручення нагороди, відкриття та початок навчального року). Оцініть аудиторію, для якої призначена Ваша промова. Оскільки головне завдання привітальної промови — створити піднесений, святковий настрій, надихнути слухачів, зверніть увагу на емоційність Вашої мови, використовуйте в ній засоби мовної виразності. (Звіт оформити письмово.)

Структура привітальної промови

1. Звертання. Слова вітання.

2. Коротка характеристика події.

3. Успіхи і досягнення, перспективи.

4. Побажання.

Схема оцінювання привітальної промо в и

1. Тема і мета:

— чи відповідають події?

— чи підходять аудиторії?

2. Вступ:

— оригінально?

— чи створює визначений емоційний настрій?

3. Головна частина:

— чи конкретний зміст?

— чи яскраві приклади?

— чи виразні мовленнєві засоби?

— чи досягнута мета?

4. Висновок:

— чи яскраво?

— чи надихнуло слухачів?

10. Дайте свої варіанти (не менше 3-х) кожного з наведених речень, зберігаючи їх основний зміст. (Письмово оформити.)

Зразок: Ваша точка зору суперечлива. Варіанти:

Навряд чи можна погодитися з Вашою точкою зору. Ваша точка зору викликає сумнів. Ваш погляд на обговорюване питання не переконливий.

А. Я намагаюся набути впевненості в собі, спокою і здатності мислити, виступаючи перед аудиторією.

Б. Життя сучасної людини настільки складне, повне напруження, переживань, несподіванок, успіхів і невдач, що все це часто призводить до фізичних і психологічних перевантажень, стресу.

В. Вдале вирішення конфлікту, що виник між співробітниками, може часто стати джерелом підвищення ефективності роботи даного колективу.

Г. Професійно компетентні в процедурах ведення переговорів люди знають, що явні чи приховані погрози можуть ускладнити будь-які переговори або зірвати їх.

Д. Рівень добробуту — ступінь забезпеченості громадян країни товарами, послугами й умовами життя, необхідними для комфортного і безпечного існування.

Е. Дотримання всіма учасниками ринку загальновизнаних правил «чесної гри» вигідне для ділових людей, тому що знижує ризик і полегшує ведення справ.

Є. У XX ст., особливо в другій його половині, у зв’язку з бурхливим розвитком науки і техніки, засобів масової комунікації й інформації зростає інтерес до риторики.

Ж. Це завдання необхідно виконати, щоб одержати знання та гарну оцінку.

З. Успіхи в навчанні є запорукою подальшого працевлаштування та гідного життя.

І. З освіченою людиною приємно мати справу як на роботі, так і на дозвіллі.

Ї. Немає такої країни, що не могла б знайти свого місця на світовому ринку, використовуючи те, чим вона багата й у чому в неї є відносна перевага.

11. Визначте основні випадки вживання «ви» і «ти» у спілкуванні. Приведіть приклади правильного і неправильного використання їх у різних ситуаціях спілкування. Обґрунтуйте власну думку.

А. До незнайомого, малознайомого адресата.

Б. В офіційній обстановці спілкування.

В. При підкреслено ввічливому, стриманому ставленні до адресата.

Г. До рівного і старшого (за віком, положенням) адресата.

Д. До добре знайомого адресата.

Е. У неофіційній обстановці спілкування.

Є. При дружньому, фамільярному, інтимному ставленні до адресата.

Ж. До рівного і молодшого (за віком, положенням) адресата.

12. Ознайомтеся з характеристиками індивідуальних мовленнєвих типів (див. табл. 2.3). На підставі цього виконайте такі завдання:

А. Проаналізуйте себе та вкажіть, до якого типу ви відноситеся? Визначте, що вам необхідно для удосконалювання мовленнєвих здібностей.

Б. Знайдіть приклади в літературі до кожного з наведених типів. Обґрунтуйте свій вибір. Приклади та обґрунтування подайте в письмовому вигляді з обов’язковим посиланням на використані джерела інформації (див. табл. 2.3).

13. Уважно прочитайте ситуації. Наведіть свої варіанти відповідей, використовуючи надану типологію (див. табл. 2.4) (передбачається, що Ви хочете використовувати кожен з п’яти видів відповідей).

♦ Оцінювальна відповідь.

♦ Інтерпретувальна відповідь.

♦ Підтримувальна відповідь.

♦ Зондувальна відповідь.

♦ Відповідь з розумінням.

А. «Іноді я настільки падаю духом, що ледь можу це виносити. От мені 25 років, і я ще ніде не працюю. І справа не в тім, що в мене немає нібито можливостей, просто мені ніколи насправді не хотілося працювати. Усі мої друзі працюють. Я не можу зрозуміти, чому ж я не знайшла роботу до душі. Я що, якась інша?»

Б. «Мене насправді турбує одна з моїх учениць, на ім’я Джейн. Вона ніколи ні до чого в житті не ставилася достатньо серйозно. Вона кидає школу, знаходить роботу, а потім кидає її через тиждень. Я турбуюся, що одного разу вона остаточно зламає собі життя. Я не знаю, що мені треба робити».

14. Згадайте яку-небудь проблему, пов’язану з роботою або навчанням. Наведіть п’ять можливих варіантів відповідей (див. табл. 2.4).

15. З власного досвіду опишіть ситуації навчальної взаємодії, в яких Ви спостерігали різні сигнали невербальної комунікації (див. рис. 2.10) — не менше 5—7 (звіт подати у вигляді таблиці).

Ситуація	Сигнали невербальні	Їх зміст

16. Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, де б використовувалися мовленнєві прийоми, які допомагають викладачеві спілкуватися з аудиторією (див. табл. 2.5) (оформити у вигляді таблиці).

Ситуації	Мовленнєві прийоми

17. Простежте протягом дня за власним умінням слухати (див. рис. 2.7, табл. 2.6). Проаналізуйте отримані результати та розробіть план удосконалення власного вміння слухати (аналітичний звіт оформити письмово).

18. Підберіть у літературі приклади, де мають місце різні типи жестів (див. рис. 2.11) (оформити письмово).

19. Наведіть приклади навчальних ситуацій взаємодії, в яких можна побачити вплив розміщення учасників взаємодії за столом на ефективність спілкування (див. табл. 2.8).

20. Наведіть 10 прикладів невербальних сигналів, які найчастіше зустрічаються в навчальному процесі і зробіть їх можливу інтерпретацію (див. табл. 2.7, 2.10, 2.11). (Звіт у письмовій формі у вигляді таблиці):

Невербальні сигнали	Їх інтерпретація та доцільність

21. Наведіть приклади ситуацій навчальної взаємодії, де мають місце бар’єри слухання (див. рис. 2.6). (Складіть письмовий звіт.)

22. Знайдіть у літературі приклади, які демонструють різні типи слухачів (див. рис. 2.8). (Оформити у письмовій формі.)

23. Які прийоми активного слухання ефективні в наведених ситуаціях (див. рис. 2.9).

А. До Вас прийшла в гості колега, що горить бажанням поділитися своїми емоційними проблемами. Який стиль слухання доречний у цій ситуації?

Б. Ви сіли обговорювати із учнем його шкільні оцінки. Його хвилює ситуація, що склалася, і він хоче порадитися. Який стиль слухання доречний у цій ситуації?

В. На науковій конференції Ви познайомилися з цікавою і потрібною людиною. Щоб підтримувати бесіду з нею з маловідомої для Вас теми і створити сприятливе враження, який прийом активного слухання доцільно використовувати?

Г. Ви проводите нараду у своєму відділі. Вам необхідно обговорити велику кількість питань, що нагромадилися. Який прийом активного слухання необхідно використовувати, щоб обговорення було плідним і група не зайшла в глухий кут, обговорюючи дрібні зауваження і забувши про суть проблеми?

Д. Ваш одногрупник плутано і незрозуміло розповідає Вам про те, що було вчора на семінарі. Який прийом активного слухання найкраще використовувати, щоб усе-таки одержати необхідну інформацію?

Е. Вам подзвонив начальник і попросив Вас виконати складне і трудомістке завдання. Перш ніж покласти трубку, який прийом активного слухання необхідно використовувати, щоб не зробити помилок при виконанні дорученого завдання?

Є. До Вас звернувся студент, у якого великі проблеми з Вашим предметом. Які прийоми активного слухання доцільно використовувати, щоб налагодити з ним контакт і схилити до своєї точки зору?

Ж. На засіданні секції обговорюються питання, що Вам відомі і зрозумілі. Який прийом активного слухання необхідно періодично використовувати, щоб не притупилася Ваша увага і Ви не втратили важливу інформацію?

24. Підготуйте ситуації навчальної взаємодії (3—5), де будуть відображені прийоми ефективного слухання (див. табл. 2.9). (Оформити у вигляді таблиці.)

Ситуація	Прийоми	Наслідки

25. Вправа на систематизацію невербальних сигналів.

Зробіть класифікацію наведених нижче переліків невербальних сигналів за п’ятьма категоріями — поза, міміка, жестикуляція, дистанціювання, інтонація.

Усі сигнали «вкладені» у речення, що дають певне уявлення взагалі про ситуацію чи дають змогу здогадатися про неї. Наприклад: Ви мрійливо посміхнулися. Відповідь: міміка.

А. Він вигукнув: «Хотів би я хоч раз переконатися, що ти виконаєш завдання вчасно».

Б. Вона відступила на крок назад: «Що це ти собі уявив?».

В. Він стояв, притулившись до парти і схрестивши ноги.

Г. Тоді як викладач запевняв, що шукає контактів з молодим поколінням, він неодноразово виставляв руки вперед, немов захищаючись, начебто хотів відсунутися від слухачів.

Д. Учень чекає, переминаючись з ноги на ногу, поки викладач перевіряє його роботу.

Е. Викладач глянув на нього безмовно, але крила його носа тремтіли від ледь стримуваного гніву.

26. Спробуйте класифікувати за п’ятьма категоріями (як це запропоновано у попередньому завданні) такі сигнали. Намагайтеся виконати це в максимально швидкому темпі. При граничних випадках досить однієї категорії, тому що тут відсутній зв’язок з контекстом.

— усмішка;

— топтання на місці;

— боязка розмова;

— легке присідання;

— підведення брів;

— зближення з ким-небудь;

— переривання розмови;

— нахиляння (щоб що-небудь підняти);

— стискання рук;

— перенесення ваги з однієї ноги на іншу;

— відведення погляду;

— проголошення слів голосно і з натиском;

— мовчання;

— піднімання зі стільця;

— сердитий вираз обличчя;

— почухування носа.

27. Придумайте самі чи відшукайте в літературі речення, у яких «закладені» невербальні сигнали, перераховані вище. На кожен сигнал — два речення. (Оформити письмово.)

28. Знайдіть будь-який малюнок, на якому зображена людина. (Можна взяти фотографію із сімейного альбому чи малюнки, у тому числі і з журналів, книг, рекламних проспектів і т. п.) Опишіть словами загальну ситуацію, що Ви бачите на картинці (у термінах сигналів тіла). Проаналізуйте психологічний стан людини, враховуючи її невербальні сигнали.

(Наприклад: Як дивиться людина? Який її емоційний та психологічний стан тощо.)

29. Завдання: заповніть графу «Можливе значення».

Приклад	Сигнал мови тіла	Можливе значення
Один зі співрозмовників доводить іншим, що вони чогось не знають	Слухач: торкання носа. Побічний сигнал: швидкий погляд униз
Людина перепрошує, висловлює свій жаль, що зробила щось неправильно	Схилена голова. Побічний сигнал: міміка жалю
Один зі співрозмовників пояснює іншим складну взаємозалежність	Слухач: потирання перенісся. Побічний сигнал: припинення контакту
Співрозмовник починає плутатися у формулюваннях	Пальці рук утворять дугу чи «купол». Побічний сигнал: припинення візуального контакту
Той, хто веде розмову, повністю налаштувався на свого співрозмовника і говорить те, що цілком відповідає його думкам	Нога закинута за ногу убік співрозмовника. Побічний сигнал: дружня міміка
Співрозмовник не попадає на «хвилю» розуміння і передає негативні вербальні подразники	Нога закинута на ногу убік від співрозмовника. Побічний сигнал: захисна міміка

30. Заповніть таблицю «Правда чи неправда», використовуючи подані нижче ситуації.

Ознаки правдивості	Ознаки нещирості
1. Повернені нагору, розкриті співрозмовникові долоні, пальці. 2. Прикривання (повне чи часткове) ділянки рота долонею, пальцями. 3. Прямий погляд не нижче рівня ока співрозмовника. 4. Нахил корпуса вперед у бік співрозмовника. 5. Дотик пальцями до носа, кутиків уст, щоки. 6. Ховання рук за спиною, у кишенях. 7. Розімкнуті руки, вільні жести. 8. Знімання окулярів при розмові, жестикулювання ними. 9. Скорочення відстані і кута між партнерами (позиція — положення навпроти). 10. Схрещування рук на грудях, на животі, за спиною. 11. Удаване покахикування. 12. Відведення погляду убік (у підлогу — чоловіка; у стелю — жінки). 13. Часта доброзичлива посмішка. 14. Злегка розведені руки і ноги, голова прямо, плечі вільно опущені. 15. Потирання пальцем віка, брови. 16. Натягнута посмішка, стиснуті зуби. 17. Розстебнутий піджак, нога витягнута убік партнера, долоні протягнені вперед. 18. Відтягування, поправляння комірця. 19. Прикладання розкритої долоні в ділянці серця. 20. Відсутність жестів із правої графи. 21. Потирання долонею шиї нижче потилиці. 22. Співрозмовник менш 1/3 часу спілкування дивиться партнерові в очі, часто відводить погляд.

31. Заповніть таблицю «Довіра чи недовіра», використовуючи подані нижче ситуації.

Ознаки довіри	Ознаки недовіри

Ø Рука, що спирається на лікоть, підпирає щоку, але не підборіддя.

Ø Стискання, зчеплення пальців рук.

Ø Нахил уперед до співрозмовника, розімкнуті руки.

Ø Схрещування рук на грудях чи затискування долонь схрещених рук під пахвами.

Ø Одна нога злегка відставлена назад, корпус нахилений трохи вперед, носок взуття вказує на співрозмовника.

Ø Прикривання ділянки рота долонею, пальцями.

Ø Стверджувальні кивки головою.

Ø Дотик пальцем до носа, кутиків губ.

Ø Нахил голови набік.

Ø Потирання чи дотик до вуха, потягування.

Ø Прямий погляд нижче рівня підборіддя.

Ø Почухування бічної поверхні шиї.

Ø Підпирання долонею підборіддя.

Ø Зацікавлений погляд скоса, підняті брови, розширені зіниці, легка посмішка.

Ø Співрозмовник копіює позу партнера.

Ø Закидання ноги на ногу.

Ø Скорочення кута між корпусами партнерів, розворот один до одного.

Ø Великий палець підпирає чи потирає підборіддя, вказівний на щоці спрямований до скроні.

Ø У сидячих поруч схрещені в колінах ноги спрямовані одне на одного.

Ø Притиснуті одна до одної щиколотки ніг.

Ø Схвальна посмішка.

Ø Для жінок: поправляння зачіски, погладжування зап’ясть.

Ø Погляд поверх окулярів.

Ø Збирання неіснуючих ворсинок з одягу.

Ø Несхвальне погойдування головою, нахил голови вниз.

Ø Погляд скоса з нахмуреними бровами й опущеними кутиками губ.

Ø Прикриті повіки, відкинута голова, довгий погляд не моргаючи (погляд зверху).

Ø Надто розкута поза (ноги на столі, на ручці крісла).

Ø Крива усмішка, натягнута посмішка.

Ø Відвернення від співрозмовника, зайняття «стартової позиції» (готовність піти).

Дата добавления: 2014-01-07