Суб’єкти правовідносин соціального забезпечення

Соціально-забезпечувальні правовідносини мають простий суб’єктний склад, тобто їх учасниками є дві сторони, котрі мають права та обов’язки. Управомоченою стороною правовідносин є фізичні особи, а зобов’язаною стороною є уповноважені державою органи та установи.

Фізичні особи, як суб’єкти соціально-забезпечувальних відносин:

· громадяни України;

· іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України;

· іноземці та особи без громадянства, як і тимчасово проживають на території України.

Потрібно підкреслити, що ініціатором матеріальних, процедурних чи процесуальних соціально-забезпечувальних відносин є громадяни. Як суб’єкт правовідносин фізична особа характеризується правоздатністю та дієздатністю. Правоздатність означає право особи мати права та обов’язки. Під дієздатністю в праві соціального забезпечення розуміють здатність особи своїми діями набувати прав на окремі види соціального забезпечення, здійснювати права і виконувати обов’язки, а також нести відповідальність за неправомірну поведінку. В праві соціального забезпечення дієздатність характеризується деякими особливостями. Залежно від соціальних ризиків, які визначають зміст дієздатності розрізняють загальних і спеціальних суб’єктів соціально-забезпечувальних відносин.

До загальних суб’єктів відносять тих фізичних осіб, дієздатність яких зумовлена загально-соціальними (вік, втрата працездатності) чи професійними (нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання) соціальними ризиками.

В окремих правовідносинах (забезпечення в разі втрати годувальника) суб’єктом правовідносин може виступати сім’я.

До спеціальних суб’єктів відносять:

· ветеранів війни;

· ветеранів праці;

· військовослужбовців та членів їх сімей та ветерани військової служби;

· жертв нацистських репресій;

· реабілітованих репресованих громадян;

· осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Правовий статус кожного визначається окремим законодавчим актом.

Другою стороною правовідносин з соціального забезпечення є уповноважені державні органи та установи:

· Міністерство праці та соціальної політики;

· обласні та районні управління праці та соціального захисту населення;

· соціальні фонди;

· заклади охорони здоров’я;

· територіальні центри соціального обслуговування;

· медико-соціальна експертна комісія.

Міністерство праці та соціальної політики України– головний орган у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування, трудової міграції, соціально-трудових відносин, трудової міграції.

Безпосередньо роботу із соціального захисту населення виконують спеціально створені для цього обласні та районні управління праці та соціального захисту населення.

Повноваження:

· аналіз ситуації у соціально-трудовій сфері на відповідній території;

· участь у розроблені програм з питань охорони праці;

· забезпечення діяльності комісії з розгляду питань, пов’язаних із наданням статусу учасника війни;

· здійснення державного контролю за додержанням законодавства про охорону праці, соціальний захист населення;

· участь у розслідуванні групових, а також смертельних нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій, організація розслідування, облік та аналіз нещасних випадків невиробничого характеру;

· організація роботи з надання пільг інвалідам, ветеранам війни та праці, забезпечення надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

· забезпечення надання адресної цільової допомоги малозабезпеченим, а також сім’ям з дітьми;

· організація роботи соціальних інспекторів;

· організація матеріально-побутового обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, забезпечення інвалідів транспортними засобами, їх санаторно-курортне лікування;

· створення мережі та організація роботи територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, контроль за якістю та своєчасністю надання соціальних послуг.

Дата добавления: 2014-01-07