План та організаційна структура лекції

Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця.

Контрольні запитання і навчальні завдання

1. На яких засадах будується теорія очікувань?

2. Сформулюйте основні ідеї теорії справедливості.

3. Чи поділяєте ви основні ідеї теорії справедливості? Викладіть власний погляд на взаємозв’язок справедливості і мотиваційних настанов персоналу.

4. Як ви ставитесь до концепції партисипативного (спільного) управління? Назвіть її найсуттєвіші положення.

5. У чому полягає особливість моделі Портера–Лоулера? Які її сильні та слабкі сторони ви бачите?

18. Ваша оцінка повноти використання потенціалу сучасних теорій мотивації в практиці менеджменту персоналу. Що цьому заважає (сприяє)?

1 Adams J. S. Toword an Understanding of Equity // Journal of Abnormal and Social Psycholoqy. — 1963. — November.

1 Див.: Мерснер Д. ИБМ: управление в самой преуспевающей корпорации мира. — М.: Прогресс, 1991; Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лучших компаний / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1986.

1.Переконати студентів у практичному значенні даної теми.

2. Сформувати у студентів розуміння необхідності надбань знань із теми, що вивчається.

3.Поглибити розуміння важливості вказаної теми для приготування якісних лікарських засобів для ін’єкцій незалежно від фізико-хімічних властивостей речовин.

4.Показати відповідальність фармацевта, як фахівця у збереженні здоров’я та лікування хворих.

4.Міждисциплінарна інтеграція.

4.Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна	Знати	Уміти
Попередні: · Фізика · Неорганічна та органічна хімії · Фізична та колоїдна хімії Спеціальні: · Латинська мова · Фармакологія · Фармацевтична хімія · Організація економіки фармації · Мікробіологія.	.	.

№ з/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методич-ного забезпечення.	Розподіл часу.
1.     2.   3.	Підготовчий етап: Визначення актуальності теми, навчальних цілей та мотивація. Основний етап: Викладання лекції за планом: 1. Заключний етап: 1.Резюме лекції та загальні висновки. 2.Відповіді на можливі запитання. 3.Завдання для самопідготовки студентів.	Тематична лекція з елементами проблемності.   Навчальна література 1. Наказ МОЗ України № 812 від 17.10.2012р. «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках» 2. Державна Фармакопея України 1 вид. дод.1 3. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. – Технологія ліків – Х.: вид –во НфаУ «Золоті сторінки»,2002 р. 4. Ажгіхін І.С.- Технологія ліків – М.: Медицина, 1980. 5. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологи лекарственных форм». – К. «Вища школа, 1987р.	10хв. 5%   65 -70 хв 75 – 80%     10 хв.

6. Зміст лекційного матеріалу.

Ø Ізотонічні розчини – це розчини, які мають осмотичний тиск, який дорівнює осмотичному тиску рідин організму (крові, плазми, лімфи, слізної рідини та ін..), тобто 7,4 атмосфери.

Плазма, лімфа, слізна та спинномозкова рідина мають постійний осмотичний тиск, але при введенні до організму ін’єкційного розчину осмотичний тиск рідин змінюється. Концентрація та осмотичний тиск рідин організму підтримуються на постійному рівні дією так званими осморегуляторами.

При введенні розчину із високим осмотичним тиском (гіпертонічний розчин) в результаті різниці осмотичних тисків всередині клітини або еритроцитів та плазмою, що їх оточує, починається рух води із еритроциту до вирівнювання осмотичних тисків. Еритроцити при цьому, втрачаючи частину води, втрачають свою форму – проходить плазмоліз.

Гіпертонічні розчини в медичній практиці використовуються для зняття набряків. Гіпертонічні розчини натрію хлориду в концентраціях 3; 5 та 10% застосовують зовнішньо для відтоку гною при лікуванні гнійних ран. Гіпертонічні розчин також здійснюють протимікробну дію.

Якщо до організму вводиться розчин із низьким осмотичним тиском (гіпотонічний розчин), рідина при цьому буде проникати всередину клітини або еритроцита. Еритроцити починають набухати та при великих різницях в осмотичних тисках всередині та із-зовні клітини оболонка не витримує тиску та розривається – проходить гемоліз.

Клітина чи еритроцит при цьому гинуть та перетворюються в чужорідне тіло, яке може викликати закупорку життєво важливих капілярів чи судин, результатом чого може стати параліч окремих органів або смерть. Тому такі розчини вводяться в невеликих кількостях. Доцільно замість гіпотонічних розчинів прописувати ізотонічні.

Ізотонічна концентрація прописаної лікарської речовини не завжди вказується в рецепті.

Наприклад:

Rp.: Solutionis Glucosi isotonicae 200 ml

Sterilisa!

Da. Signa. Для внутрішньовенних вливань.

Дата добавления: 2014-01-07