I. Неорганічні сполуки. 2. Галогени і галогеномісткі сполуки

Наказами МОЗ України дозволено застосування таких

анти­септичних і дезінфекційних засобів:

•корзолекс плюс, корзолекс екстра, дисмозон пур (для дезін­фекції і передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення);

•бациллоцид расант (спеціальний препарат для швидкої дезін­фекції у зонах особливої інфекційної небезпеки);

•кутасепт Ф (для перед - та післяопераційної обробки шкіри та швів, антисептичного знезараження шкіри перед ін'єкціями, гігієнічної та хірургічної обробки шкіри рук);

• стерилліум, бактолін базік (для гігієнічної та хірургічної анти­септичної обробки шкіри рук).

2.1. Препарати хлору.
Хлор і його сполуки мають активну протимікробну дію широкого спектра. Хлор у концентрації 0,02 мг/л викликає загибель різних мікробів. У середовищі, що містить органічні речовини, бактерицидна дія хлору знижується, оскільки він частково зв’язується органічними речовинами і активна його концентрація зменшується.

. Сполуки, що містять вільний хлор, мають дезодоруючу властивість. Протимікробна дія сполук хлору знижується за наявності органічних речовин і лугів. У кислому середовищі і при підвищенні температури протимікробна дія підвищується.
Газоподібний хлор використовують для хлорування води.
Хлорне вапно — це суміш кальцію гіпохлориту (Са(СЮ)2) (Calcii hypochlo-ritum), кальцію хлориду (СаС12) (Calcii chloridum) і кальцію гідроксиду (Са(ОН)2) (Calcii hydroxydum). Хлорне вапно було одним з перших антисептиків. Сьогодні його як антисептик не застосовують, оскільки воно подразнює шкіру і слизові оболонки, знебарвлює тканини. Гіпохлорити діють швидко, активно, але короткочасно.
Хлорамін Б містить 25-29 % активного хлору. На відміну від хлорного вапна, віддає хлор повільно. Протимікробна дія його слабша, але триваліша, мало подразнює тканини. Хлорамін має також протимікозну і дезодоруючу активність. Його призначають у розчинах для лікування при інфікованих ранах, для дезінфекції рук, металевих інструментів, зовнішньої дезінфекції.
Хлоргексидину біглюконат має поверхневоактивну речовину, є одним з найактивніших місцевих антисептичних засобів. Для оброблення операційного поля слід розвести 20 % розчин хлоргексидину біглюконату (форма випуску: 20 % водний розчин у склянках по 500 мл), 70 % спиртом етиловим (1: 40). Такий розчин можна використовувати для швидкої стерилізації інструментів. Для дезінфекції ран, опіків використовують 0,05 % розчин; для промивання сечового міхура — 0,02%; для дезінфекції рук — 0,5% спиртовий розчин; для дезінфекції приміщень — 0,1 % водний розчин.

2.2. Препати йоду.
Препарати йоду, які містять вільний (елементарний) йод, і частково органічні сполуки йоду використовують як активні антисептичні засоби. Перші — йодиди застосовують для резорбтивної дії. Радіоактивний йод використовують для діагностики і лікування при захворюваннях щитоподібної залози. Рентгеноконтрастні речовини використовують для діагностики захворювань печінки, нирок, бронхів, матки, судин.
Спектр протимікробної дії препаратів йоду широкий, феноловий коефіцієнт становить 180-230.
Йод має також фунгіцидну дію. Пререзорбтивна дія подразнювальна. Може використовуватись як відволікаючий засіб. Надмірна подразнювальна дія може в окремих випадках викликати ідіосинкразію. Місцева подразнювальна дія і значна токсичність йоду спричинилися до пошуків нових його сполук. Виявилось, що введення йоду в молекули полімерних сполук дає змогу зберегти широкий спектр його протимікробної, фунгіцидної, противірусної дії і нейтралізувати токсичність при введенні в організм вищих тварин і людини. Наприклад, йодинол, сполука йоду з полівініловим спиртом, однаково діє in vivo та in vitro.
Розчин йоду спиртовий — призначають зовнішньо як антисептичний, подразнювальний, відволікаючий засіб при запальних та інших захворюваннях шкіри і слизових оболонок. Як відволікаючий засіб застосовують також при міозиті, не-вральгії.
Розчин Люголя — містить йод, калію йодид, гліцерин. Призначають для змазування слизових оболонок ротової частини глотки.
Иоддицерин — препарат для зовнішнього застосування. До його складу входять: йод, димексид, гліцерин. Иоддицерин має широкий спектр протимікробної дії: активний відносно стафілококів, менінгококів, гонококів, пневмококів, ешеріхій, шигел, клебсіел, протея, неспороутворю-вальних анаеробів, вірусів герпесу і вітряної віспи, хламідій. Швидко проникає крізь мембрани. Иоддицерин можна наносити на шкіру, слизові оболонки ротової й носової порожнини, статевих органів, серозні оболонки (плевру, очеревину), вводити в рани, нориці.
Механізм дії полягає в стабілізації катіону йоду в лікарській формі й активному транспорті у тканини.
Показання: гнійні рани, опіки, обмороження, гнійні процеси м’яких тканин, гангрена, мастит, парапроктит, гайморит, синусит, пародонтит, пульпіт, гінекологічні захворювання.
Побічна дія: алергічні реакції.
Протипоказання: індивідуальна непереносність йоду, вагітність.
Йодоформ практично не розчиняється у воді, погано розчиняється у спирті, добре — в ефірі та хлороформі. Призначають зовнішньо як антисептичний засіб у формі присипок, мазей для лікування у випадках інфікованих ран, виразок.
Йодинол містить йод, калію йодид, полівініловий спирт. Препарат призначають зовнішньо при хронічному тонзиліті, отиті, озені, хронічному періодонтиті, гнійних хірургічних захворюваннях, трофічних і варикозних виразках, термічних і хімічних опіках.
Йодонат — містить йод і калію йодид. Призначають як антисептик для знезаражування шкіри операційного поля, а також як замінник розчину йоду спиртового.
Йодопірон — містить йод, калію йодид і полівінілпіролідон. Призначають для оброблення рук хірурга, операційного поля, а також для лікування при гнійних ранах.
Йодовідон — містить йод і полівінілпіролідон. Діє бактерицидно на кишкову паличку, золотистий стафілокок, протей. Препарат призначають для лікування при опікових та інших ранах.

Дата добавления: 2014-01-07