Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії

ЛЕКЦІЯ 4. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

ПЛАН

1. Свiтогляднi та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії.

2. Стародавній Вавилон та Ассирійське царство.

3. Модель соціокультурного буття стародавнього Єгипту.

Література:

1. Бадж Е.А.У. Египетская Книга Мертвых: Путешествие души в Царстве Мертвых. – М., 2002.

2. Белова Г.А. Раскопки и открытия в дельте Нила. – СП6: Алетейя, 2002.

3. Белявский В. Вавнлон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.

4. Брантон П. Путешествие в сакральный Египет: пер. с англ. – М.: Сфера, 1997.

5. Бьювэл Р.Г. Секреты пирамид: Созвездие Ориона и фараоны Египта./ Бьювэл Р.Г. Джилберт Э.Г. – М.: Вече, 1996.

6. Веллард Дж. Вавилон: Расцвет и гибель города Чудес / Дж. Веллард; пер. с англ. – М.: Центрполиграф, 2003.

7. Дьяконов И.М. Общественный и государственный строй древнего двуречья: Шумер. – М.: Изд-во вост. лит. 1959.

8. Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон и Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000.

9. Замаровський В. Спочатку був Шумер. – К., 1983.

10. История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческих цивилизаций. – М., 1983. – Ч. 1: Месопотамия.

11. Керам К.В. Боги, гробницы, ученые. / Пер. с нем. Варшавского А.С. – М., 2004.

12. Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии: человек, судьба, время. – М., 1983.

13. Культура древнего Египта. / Отв. ред. И.С. Кацнельсон. — М., 1976.

14. Культурология. История мировой культуры: Учебник для вузов./ Под ред. проф. А.Н. Марковой. – М.: ЮНИТИ, 2000.

15. Липинская Я. Мифология древнего Египта / Липинская Я., Марциняк М. – М., 1983.

16. Матье М.Э. Искусство древнего Египта. – СП6., 2001.

17. Монтэ П. Египет Рамсесов: Повседненая жизнь египтян во времена великих фараомон: пер. с фр./ П. Монта. – М., 1989.

18. Оппемхейм А.Л. Древняя Месопотамия: Портрет погибшей цивилизации. – М., 1990.

Широко відомо, що перші культурні утворення, які вийшли за межі первинності утворилися в долинах річок Нил, Тигр, Євфрат, Інд, Ганг та ін. Одним з таких державних утворень стала Месопотамія.

Месопотамія (грецька назва – Міжріччя, Дворіччя) – одна з найдавніших цивілізацій світу, де стрімко (за історичними критеріями) змінювали одна одну державні утворення: Шумер, Аккад, Вавилон (Старий та Новий), Ассирія, Іран.

Перші мешканці з’явились у Месопотамії приблизно 40 тис. років тому. Невеличкі групи мешкали в печерах та полювали на гірських козлів й баранів. Тільки у Х тис. до н.е. відбулися певні еволюційні зміни – люди почали вести осілий спосіб життя та займатися землеробством; почали будувати хатини з трави й лози та будинки з необпаленої цегли.

У V тис. до н.е. на території Месопотамії виникли перші поселення ранніх землеробів. Так, наприкінці V тис. до н.е. вся долина Тигру та Євфрату була заселена, а з середини ІV тис. до н.е. з’являються перші місця. Більшість міст було засновано шумерами, тому стародавню культуру Дворіччя прийнято називати Шумерською.

Час існування шумерської культури – усе ІV тис. та перша половина ІІІ тис. до н.е. Пізніше, у ХХІV – ХХ ст. до н.е. посилився вплив міста Аккади, народ якого багато в чому наслідував шумерську культуру.

Так, перша давньосхідна держава виникла на Близькому Сході (територія сучасного Іраку) на півдні долини рік Тигру та Євфрату. Саме в регіоні Дворіччя вперше склалися початкові форми цивілізацій, пов’язані насамперед з процесом урбанізації.

На півдні Месопотамії в І половині III тис. до н.е., шляхом злиття кількох сільських общин, виникали стародавні мiста-держави: Ур, Урук, Кiш, Лагаш, Нiппур, Умма, пізніше – Вавилон, Мiтаннi, Ассирія. Месопотамія являла собою сільськогосподарський тип цивілізації з розвинутою іригаційною системою.

Писемність. В цілому, ранню культуру Месопотамії позначають як Шумеро-Аккадську. Подвійна назва пов’язана з тим, що шумери та аккади говорили різними мовами та мали різну писемність. Аккадську мову вчені відносять до семітської гілки афразійських мов [Табл. 1.1.]. Аккадська писемність представлена словесно-складовим клинописом; найдавніші виконані на глиняних табличках у ХХV ст. до н.е.

Дата добавления: 2014-01-07