Мови конструювання

Мови конструювання включають всі форми комунікацій, за допомогою яких людина може задати рішення проблеми, що виконується на комп’ютері.

Найпростіший тип мов конструювання – конфігураційна мова (configuration language), що дозволяє задати параметри виконання програмної системи. Така мова носить декларативний характер. Найрозповсюдженішим прикладом її використання є.ini файли в Windows, які обробляються з використанням API, що надається Microsoft або альтернативними реалізаціями.

Інструментальна мова (toolkit language) – мова конструювання із компонентів, що повторно використовуються; зазвичай будується як сценарна мова (script), що виконується у відповідному середовищі.

Мова програмування (programming language) – найбільш гнучкий тип мов конструювання. Містить мінімальний об’єм інформації про конкретні області програми та процесі розробки, вимагаючи більш за все зусиль на вивчення і напрацювання досвіду для ефективного застосування при рішенні конкретних задач.

Існує 3 основних види нотацій, що використовуються при визначенні мов програмування:

· лінгвістична;

· формальна;

· візуальна.

Лінгвістичні нотації, зокрема, характеризуються використання рядків тексту, в яких містяться спеціальні «слова», що представляють складні програмні конструкції. Комбінуючись в шаблони, вони нагадують речення, складені відповідно до визначеного синтаксису. У випадку використання таких нотацій кожний отриманий рядок володіє строгим смисловим навантаженням (семантикою), що забезпечує інтуїтивне розуміння того, що буде відбуватись при виконанні програмного забезпечення, побудованого з використанням такої мови конструювання.

Формальні нотації являються менш інтуїтивними, ніж лінгвістичні, й часто ґрунтуються на точних формальних (математичних) визначеннях. Формальні нотації конструкцій та формальні методи – ядро практично всіх форм системного програмування, точніше – поведінки систем у часі. Такі нотації забезпечують найбільшу готовність отримуваного коду до тестування, що набагато важливіше можливості простого відображення у людську мову. Формальні конструкції також використовують точний метод визначення комбінацій символів, що застосовуються. Це дозволяє уникнути неоднозначностей, характерних конструкціям природних мов.

Візуальні нотації найменше пов’язані з текстово-орієнтованими підходами, припускаючи безпосередню інтерпретацію візуальних конструкцій у процесі виконання описаної логіки. При цьому логіка у візуальних нотаціях задається положенням відповідних візуальних сутностей, відповідальних за конкретні операції та структури даних. Використання візуальних конструкцій обмежено складністю представлення складних виразів та тверджень лише за рахунок переміщення візуальних сутностей на діаграмі (візуальному представленні). Проте візуальна нотація може грати роль достатньо потужного інструмента, коли застосовується у тих задачах програмування, де необхідно побудувати користувацький інтерфейс для програм, чия логіка, деталізована поведінка відомі заздалегідь.

Рекомендована література

1. Макконел. Глава 5.

2. SWEBOK

Дата добавления: 2014-01-07