Характеристика дій менеджера за типом 5.5

Менеджер типу 5.5 поєднує середній рівень турботи про ви­робництво (5 балів) і середній рівень турботи про підлеглих (5 балів). Цей тип керівника передбачає наявність протиріччя між вимогами виробництва і потребами працівників. Для рішення проблем він по­винен шукати компроміс між різними силами показників. Менеджер 5.5 використовує такі принципи і правила:

1.Компромісу можна досягти тоді, коли буде пожертвувана по­ловина одного показника для одержання половини іншого.

2.Компромісу можна досягти помірними вимогами виробництва і відповідною увагою до потреб і настрою працівників.

3.Крайності завжди породжують конфлікти, а їх треба не до­пускати.

4.Стабільні успіхи досягаються за рахунок розумних компромісів і прагнення менеджера поступитись деякими правами і переважно за­ради залучення працівників на свою сторону.

Менеджери типу 5.5 дуже комунікабельні, відкриті і легко пра­цюють з людьми. У практичній діяльності характеризуються такою поведінкою.

Таблиця 4.3

Функції керівника	Характеристика менеджера
1. Ініціативність	1.Прояви ініціативи здійснює розумним не про-тирічливим шляхом. Діє за принципом «не ви­совуватись». 2. Нові експериментальні методи вважає ри-зиковими та сумнівними. Діє за принципом «краще не треба», «нехай інші спробують».
2. Інформованість	1. Використовує всі формальні і неформальні джерела інформації (навіть плітки і слухи). 2. Знає про все і про всіх у організації. 3. Збирає документаційну інформацію, яка дає йому переваги над іншими.
3. Захист своєї думки	1. Менеджер не відстоює якусь одну точку зору. 2. Якщо підлеглі не згодні з його думкою, він вибирає тактику «відступлення» або пом'як­шення своїх формулювань. 3. Свої переконання неглибокі, розмиті, аморф­ні. 4. Твердо відстоює свою, позицію коли вона узгоджена з вищим керівництвом. 5. Замість своєї думки пов'язаний не з переко­нанням, а з кон'юнктурною або особистою без­пекою, використовує неправдиву інформацію для досягнення своєї цілі.
4. Прийняття рішень	1. Легко і оперативно приймає рішення, які по­передньо узгоджені, а суперечливі рішення приймаються дуже тяжко, після компромісу з підлеглими. 2. Використовує результати опитування думки підлеглих, «метод групової думки».
5. Розв’язання конфліктів	1. Вважає, що конфліктні ситуації в роботі зав­жди є і вони неминучі. 2. Для подолання конфліктів використовує такі методи: - опора на минулий досвід, традиції, прийня­тий порядок, неписані закони колективу; - розробка і додержання правил поведінки в організації; - ухилення від активної життєвої позиції, не використовує «лобову атаку»; - вважає, що у вирішеному конфлікті одні (переможці) виграють, а другі (переможені) програють. У конфліктній ситуації — про­грають всі: переможців не буває; - використання компромісів; - роз'єднання конфліктуючих сторін (індиві­дуальна бесіда, переміщення в інші підроз­діли і т.п.); - примирення з «тупиком» по формі «ми згод­ні з протиріччями»; - дистанціювання — ухилення від спілкуван­ня з конфліктуючим працівником, або об­говорення з ним тільки тих питань по яких немає суперечностей
6. Критичний аналіз	1. Робить наголос на все позитивне. 2. Всіляко заохочує підлеглих, схваленням їх дій. 3. Позитивне відношення до результатів роботи підлеглих.

Дата добавления: 2014-01-07