IIX. I. Тлумачення правових норм

Способи тлумачення класифікуються за рядом критеріїв:

--- за суб’ єктом виділяють автентичне (органом що видав норму) тлумачення;

--- легальне (спеціально уповноваженим органом) тлумачення;

--- судове тлумачення;

--- доктринальне тлумачення.

За способами;

--- граматичне;

--- логічне;

--- систематичне;

--- історичне.

За об ємом

--- буквальне («буква закону»);

--- розширене;

--- звужене тлумачення правової норми, коли це виправдовується «духом закону» --- принципами права або метою закону.

Розширене тлумачення не може бути застосовано щодо виключних норм (що ста-новлять винятки із загального правила). Метою тлумачення є з’ясування дійсної волі законодавця. При тлумаченні понять застосовується «золоте правило тлумачення»: поняттям надається їх звичайне, найбільш поширене значення.

IIX.II. Правила вирішення правових колізій

Поняття правової колізії

Поняття правової «колізії» законодавством не визначене. Сам термін «колізія» (лат. - «collision») походить від латинського «collide» -- сутичка, збіг протилежних обставин, сил та інтересів. За визначенням українського вченого Д.Лилака «колізія – це стан і дія кількох правових актів чи їх норм, як правило нормативного характеру, що прийняті одним або різними суб’єктами правотворчості, які спрямовані на регулюва-ння одних і тих же суспільних відносин, а застосування кожного з них окремо дає різ-ний, зокрема протилежний результат. Колізійні правові акти і норми є контроверз-ними, що розбігаються за результатами їх регулятивної дії на суспільні відносини».

Правила вирішення правових колізій містилися у Законі України «Про нормативно-правові акти». 13.01.2000 року такий Закон був прийнятий Верховною Радою України, але через цілу низку недоліків і суперечностей 14.02.2000 року ветований Президентом України.

Правила вирішення правових колізій

Правила вирішення правових колізій в Україні здебільшого законодавчо не визначе-ні. Але такі правила існують, вони вироблені юридичною практикою протягом довгого часу, починаючи з часів римського права.

При колізії норм, вміщених до актів різної юридичної сили, діє норма, вміщена до нормативно-правового акту вищої юридичної сили.

При колізії норм, вміщених до актів однакової юридичної сили, діє норма, вмі-щена до акту, прийнятого пізніше (лат. «Leqes posteriors, priores contraries abroqant» --- нові закони скасовують попередні, що їм суперечать).

Единим винятком у правовій системі України є внесення змін до Конституції України «якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадя-нина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територі-альної цілісності України (ст. 157 Конституції України) такі зміни пізнішим законом внесені бути не можуть в жодному випадку». Правило про перевагу норм, прийнятих пізніше, законодавчо не закріплене, але підтверджене багатовіковою практикою і вип-ливає зі здорового глузду: зі зміною і розвитком правовідносин, повинно змінюватися, вдосконалюватися і законодавство. При прийнятті нових загальних норм треба щоб не були скасовані обґрунтовані спеціальні норми і тому у загальних нормах фіксується застереження «якщо законом не передбачено інше».В іншому випадку навіть загаль-ний пізніший закон скасовує дію спеціальних, що йому суперечать.

При колізії норм, вміщених до одного й того самого нормативного акту, діє спе-ціальна норма, тобто норма, що регулює вужче коло суспільних правовідносин, оперуючи посиланням на спеціального суб’єкта, спеціальний об’ єкт, обставини тощо. Таке правило відомо ще з часів римського права (лат. «lex specialis deroqat lex qeneralis» -- спеціальний закон скасовує дію загального). Дане правило в загальному вигляді законом не закріплене, проте воно, як і попередне, випливає зі здорового глуз-ду: при формуванні спеціальної норми законодавець здатен краще врахувати всі обста-вини.

Відмова від даного правила призвела б до того, що правова система зводилася б лише до загальних норм та таких спеціальних норм, що деталізували б загальні.

Дане правило у випадках, спеціально передбачених законом, застосовується й у разі колізії між нормами різних актів: наприклад, норми ЦК України застосовуються до земельних відносин лише у випадку, якщо вони не врегульовані законодавством (ст.9 ЦК України).

При колізії норм, які частково є загальними, а частково спеціальними одна по

відношенню до іншої, однозначні правила вирішення колізій ВІДСУТНІ. Такий випадок є найбільш складним, хоча зустрічається рідко. Слід намагатися вирішити колі-зію за допомогою застосування принципів права, виходячи із мети правового регулю-вання, застосовуючи системне тлумачення правових норм, намагаючись виявити не ли-ше букву, а і «дух» закону.

IIX. III. Заповнення прогалин у правовому регулюванні.

Деякі відносини, що потребують правового регулювання, можуть бути зако-нодавстввом не врегульовані. Такі відносини називаються прогалинами у пра-вовому регулюванні.

Прогалини у правовому регулюванні тих земельних правовідносин, які одно-часно підпадають під ознаки цивільних, можна заповнити за допомогою засто-сування аналогії права та аналогії закону. Ст.8 ЦК України передбачає: «1. Якщо цивільні відносини НЕ врегульовані цим Кодексом,іншими актами ци-вільного законодавства або договором, вони розглядаються тими правовими нормами цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання ци-вільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного за-конодавства (аналогія права)».

Разом із тим, щодо значного обсягу земельних відносин застосування аналогії не-можливе в силу положень ч.2 ст.14 КонституціїУкраїни: «Право власнос-ті на землю… набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону » та ч.2 ст.19 Конституції Украї-ни: «Органи державної влади та органи місцевого самовряднування, їх посадо-ві особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Висновок: Конституція України не допускає застосування аналогії щодо від-носин із набуття права власності на землю та щодо відносин із здійснення повноважень органа-ми державної влади та місцевого самоврядування.

Питання на семінар:

Колізійні правові акти і норми є контроверзними, що розбігаються за результатами їх регулятивної дії на суспільні відносини

2. Що є предметом земельного права?

3. Земельна ділянка - це…

4. Земельні ресурси – це …

5. Ст. 23 Кодексу України про надра надає землевласнику та землекористовачу право …?

6. Назвіть співвідношення будівель та споруд до земельних ділянок.

7. Чи є земельна ділянка майном?

8.Перерахуйте категорії земель України?

9. Що таке методи земельного права? (це правові засоби, прийоми, способи впливу на суспільні відносини).

10. Які існують методи земельного права?. Чим вони відрізняються один від одного?

11. Що таке земельне право як галузь права, як наука, як навчальна дисципліна?

12. Що означає термін система?

13. Що входить до системи земельного права?

14. Які правові інститути відносяться до загальної частини?

15. Які правові інститути відносяться до особливої частини?

16. Які правові інститути відносяться до спеціальної частини?

17. Що таке принципи права?

18. Що таке загальні (конституційні), міжгалузеві та галузеві принципи земельного права?

19. За якими ознаками проводиться класифікація нормативно-правових актів?

20. Назвіть класифікацію нормативно-правових актів за юридичною силою?

21. Назвіть існуючі гілки влади в Українському законодавстві?

22. Дайте коротеньке визначення кожній з гілок влади?

23. Чи може законодавча гілка влади приймати закони?

24. Чому декрети КМ України 1992 -1993 років мали силу законів?

25. Що означає термін «колізія»?

26.Як вирішуються правові колізії в сучасному закоодавствіУкраїнм?

27. Прогалини у правовому регулюванні України.Дайте визначення і наведіть приклад.

Земельне право

Тема № 2. Право власності на землю.

Дата добавления: 2014-01-07