Колориметричний метод аналізу

Даний метод аналізу заснований на порівнянні якісної та кількісної зміни світлових потоків при їх проходженні крізь досліджуваний та стандартний розчини, називається абсорбційним спектральним аналізом. Він базується на вимірюванні послаблення світлового потоку, який відбувається внаслідок відбіркового поглинання світла визначеною речовиною.

В залежності від того у якому світлі, монохроматичному або не в монохроматичному, провадяться виміри, розрізняють спектрофотометричні методи або фотометричні методи, відповідно.

Потрібно звернути увагу на сутність методу: досліджуваний компонент розчину (простий чи складний іон, органічна сполука) за допомогою хімічної реакції переводять у забарвлену сполуку, а потім вимірюють інтенсивність забарвлення розчинника. Основними оптичними характеристиками забарвлених сполук у колориметричному методі є інтенсивність забарвлення та колір розчину.

Інтенсивність забарвлення характеризується величиною оптичної густини D.

Залежність між світлопоглинанням (інтенсивністю забарвлення) та концентрацією поглинутої речовини розкриває основний закон світлопоглинання (колориметрії) Бугера – Ламберта – Бера:

;

I₀ – інтенсивність падаючого на розчин світлового потоку,

I – інтенсивність світлового потоку, який пройшов крізь розчин,

C – концентрація розчину,

b – товщина шару розчину,

ε – молярний коефіцієнт світлопоглинання.

Звернути увагу на значення та величину молярного коефіцієнту, знати фактори, що впливають на нього.

Залежність оптичної густини від концентрації речовини у розчині прийнято виражати графічно – на осі абсцис відкладають значення концентрації (С), а на осі ординат – величину оптичної густини (D). При графічному відображенні даної залежності одержують пряму лінію .

Визначення концентрації в колориметрії проводять методом візуального порівняння інтенсивності забарвлення досліджуваного та стандартного розчинів, що випливає з наслідку з основного закону світлдопоглинання: при однаковій інтенсивності забарвлення двох розчинів даної речовини їх концентрації зворотно пропорційні товщинам шарів, що поглинають світло.

Для вимірювання оптичної густини використовують фотоелектроколориметри. Фотоелектроколориметр (ФЕК) – це двохплечовий прилад (2 фотоелементи); фотоелементи з’єднані за принципом протитоку. Один з елементів знаходиться у контрольованому світловому потоці. В якості нуль-інструменту – гальванометр.

Література

Основна література.

145. Глінка М.Г., Загальна хімія. – К.: Вища школа, 1982. – 607 с.

146. Рейтер Л.Т., Степаненко О.М., Басов В.П., Теоретичні розділи загальної хімії. Київ.: „Каравела”, 2003. – 342 с.

147. Сегеда А.С. Аналітична хімія. Якісний і кількісний аналіз. К.: ЦУЛ, 2003. –311с.

148. Логинов Н.Я. Аналитическая химия. /Логинов Н.Я., Воскресенський А.Г., Солодкин, И.С./ – М.: “Просвещение”, 1975. – 477с.

Додаткова література.

149. Басов В.П., Родіонов В. М. „Хімія”. Київ.: „Каравела”, 2004. – 318 с.

150. Омелян В.І, Шешеня С.К. Навчальний комплекс з дисципліни хімія і методи дослідження сировини та матеріалів. Частина I. загальні основи аналітичної хімії. Для віртуально-тренінгової технології самостійної роботи студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”, 7.00503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі”. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – 179.

151. Омелян В.І. Опорний конспект лекцій з дисципліни хімія і методи дослідження сировини та матеріалів. Частина I. Загальні основи аналітичної хімії для студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі” та МІПК. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 60.

152. Омелян В.І., Зайцева І.В. Хімія і методи дослідження сировини та матеріалів: Методичні рекомендації. Частина 1. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі”. –Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 23 с.

Дата добавления: 2014-01-07