Вимірювання довжин ліній на місцевості

Перш ніж вимірювати довжини ліній чи утворений ними кут, необхідно кінцеві точки цих ліній закріпити й позначити. Якщо точка має тимчасове призначення, її закріплюють на місцевості дерев’яним кілочком або металевим стержнем завдовжки 20...25 см. За потреби зберегти точку протягом тривалого часу, її закріплюють металевою чи азбестовою трубою, або дерев’яним стовпом. Під час зйомки невеликих земельних ділянок, точки позначають дерев’яними віхами. Вимірюючи довжини ліній мірною стрічкою, слідкують за тим, щоб вона лягала у створі лінії, тобто у вертикальній площині, що проходить через кінці лінії. Тому перед вимірюванням ліній довжиною понад 200 м рекомендується позначати створ через кожних 100...150 м додатковими віхами. Ця робота називається провішуванням ліній. Способи провішування ліній детально описані у більшості навчальних підручників та посібників з геодезії [2, 5, 7, 11, 13].

Пункти державних геодезичних мереж закріплюють спеціальними центрами – двома-трьома залізобетонними монолітами з вмонтованим у верхню основу чавунним диском (маркою). У центрі диска є отвір, який і позначає точку місцевості. Моноліти встановлюють один над одним у котловані з таким розрахунком, щоб диск верхнього з них був розташований на 0,3 м нижче поверхні землі. Котлован засипають, обкопують канавою і зверху насипають курган.

Такі пункти позначають постійними дерев’яними або металевими знаками – пірамідами і більш складними спорудами – сигналами, заввишки у кілька десятків метрів (рис. 9). Точки нівелірної мережі позначають спеціальними знаками – реперами й марками. Їх встановлюють або у цоколі кам’яних фундаментальних споруд (стінні репери й марки), або в ґрунті (ґрунтові репери).

Дата добавления: 2014-01-07