Будова та принцип роботи теодолітів. Вимірювання кутів

Теодоліт – основний прилад, який використовують для теодолітної зйомки, метою якої є отримання прямокутних координат точок місцевості. Ним вимірюють горизонтальні та вертикальні кути, визначають напрями ліній (магнітні азимути або румби), відстані. За точністю вимірювання кутів теодоліти поділяють на високоточні, точні, технічні. В інженерній геодезії застосовують технічні теодоліти, здебільшого теодоліт Т30 та його модифікації. Теодоліт Т30 дозволяє вимірювати горизонтальні кути з точністю до 30". Його будова показана на рис. 17.

а б г

Рис. 17. Теодоліт Т30

а – вид зліва: 1 – кремальєра; 2 – діоптрійне кільце; 3 – ковпачок; 4 – візир; 5 – колонка; 6 – закріплювальний гвинт лімба; 7 – головка штатива; 8 – становий гвинт; 9 – юстировочні гвин­ти; 10 – закріплювальний гвинт алідади; 11 – рівень;

б – вид справа: 1 – навідний гвинт горизонтального кру­га; 2 – окуляр мікроскопа; 3 – дзеркало для освітлювання; 4 – бокова кришка; 5 – паз для бусолі; 6 – рівень зорової труби; 7 – юстировочна гайка; 8 – ковпачок; 9 – діоптрійне кільце окуляра; 10 – навідний гвинт труби; 11 – навідний гвинт алідади,; 12 – підставка; 13 – підйомні гвинти; 14 – втулка; 15 – основа; 16 – кришка;

в – сітка ниток зорової труби;

г – поле зору штрихового мікроскопа. Відліки по кругу: вертикальному – 358°53'; горизонтальному – 70°08'

Перед вимірюванням кута теодоліт потрібно привести у робочий стан: відцентрувати над точкою та встановити у горизонтальне положення. Центрування проводять, як правило, за допомогою нитяного виска. У горизонтальне положення теодоліт приводять підйомними гвинтами, керуючись бульбашкою рівня при горизонтальному крузі.

Кути вимірюють, зазвичай, способом прийомів, суть якого полягає в тому, що вимірювання одного й того самого кута проводять двічі – при двох положеннях вертикального круга відносно зорової труби: праворуч (КП) та ліворуч (КЛ). Обертаючи алідаду при закріпленому лімбі, перехрестя сітки ниток зорової труби наводять на низ віхи, яка позначає задню точку (праву за ходом). Закріпивши алідаду, читають відлік n₁ по горизонтальному кругу штрихового мікроскопа. Відпустивши закріплювальний гвинт алідади, зорову трубу наводять на передню точку і беруть відлік n₂. За різницею заднього й переднього відліків обчислюють значення кута: β = n₁ - n₂. У випадках, коли задній відлік менший за передній, до нього слід додати 360°. Таке вимірювання кута називається першим напівприйомом. Повернувши зорову трубу на 180°, значення кута визначають при другому положенні вертикального круга. Перед цим рекомендується змістити алідаду відносно лімба на декілька градусів. Якщо результати вимірювань кута двома напівприйомами збігаються або різниця між ними не перевищує подвійної точності відлікового пристрою – обчислюють середнє значення кута. Дані вимірювань записують у журнал (табл. 1).

Таблиця 1

Журнал вимірювання горизонтальних кутів

“___”____________ 20___ р. Теодоліт _____ № ________

Номер точки	В і д л і к	К у т	П р и м і т к и
сто-яння	візу-вання	КП	КЛ	в и м і р я н и й	с е р е д н і й
°	¢	°	¢	°	¢	°	¢
									30,5

Дата добавления: 2014-01-07