Ст. 15 платники податків

Суб'єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав і обов'язків.

Суб'єкти податкових правовідносин мають правосуб'єктність, яка передбачена нормами податкового права й характеризується можливістю бути учасником правовідносин, пов'язаних із встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів, і мати суб'єктивні права та обов'язки. Для участі у правовідносинах суб'єкти наділені правоздатністю і дієздатністю. Фактично вони представляють два елементи досить складної юридичної властивості — правосуб'єктності.

Для участі у правовідносинах суб’єкти наділені правоздатністю і дієздатністю.

Податкова правоздатність - передбачена нормами податкового права здатність мати права і обов’язки щодо сплати податків.

Податкова дієздатність - передбачена нормами податкового права здатність своїми діями створювати і реалізувати права і обов’язки.

Податкова правоздатність - передбачена нормами податкового права здатність мати права й обов'язки з приводу сплати податків. Вона являє собою можливість особи бути учасником податкових правовідносин і виступає як його загальноюридична властивість. Змістом податкової правоздатності є сукупність прав і обов'язків, які суб'єкти можуть мати відповідно до чинного законодавства.

Податкова правоздатність полягає в тому, що суб'єкт права має визначені загальні права та обов'язки, що є невід'ємними від нього й означають можливість мати певне коло конкретних прав і обов’язків, передбачених нормами податкового права для учасників податкових правовідносини.

Таким чином, можна сформулювати блоки податкових прав і обов'язків, що встановлюють певне співвідношення й співпідпорядкованість між ними.

Наприклад, родовий податковий обов'язок платника деталізується в трьох видах: обліковий обов'язок; обов'язок щодо сплати податку; звітний обов'язок. Останні можуть уточнюватися ще більше.

Податкова правоздатність виникає з моменту народження, утворення учасника правовідносин і припиняється з моменту його смерті, ліквідації, перетворення. Стосовно фізичних осіб вона триває з моменту народження й до смерті. Щодо юридичних осіб правоздатність виникає з реєстрацією (переважно це стосується групи зобов'язаних суб'єктів) або утворенням (стосовно органів, що представляють державу в цих відносинах) і закінчується з їх ліквідацією або реорганізацією.

Правоздатність може мати різний обсяг, більш-менш обмежений. Можна виділити кілька видів обмеження податкової правоздатності:

а) природні - випливають із природних особливостей, характеристик суб'єкта. Наприклад, тільки при досягненні певного віку виникає обов'язок постановки на податковий облік тощо;

б) організаційні - пов'язані з організацією платника,

особливостями реалізації ним податкового обов'язку. Таким чином здійснюються обмеження при переході на спрощену систему

оподаткування, обмеження (насамперед кількісні) при застосуванні бюджетного відшкодування;

в) обмеження діяльності - визначаються участю суб'єктів у конкретних правовідносинах.

Податкова дієздатність - передбачена нормами податкового права здатність своїми діями створювати й реалізовувати права та обов'язки. Дієздатність виражається у здійсненні-особою дій, спрямованих на:

придбання прав і створення обов'язків;

здійснення прав і обов'язків;

здатність відповідати за податкові правопорушення. Податкові право - і дієздатність доповнюють одна одну і фактично є взаємозалежними. Правоздатність виникає з моменту появи (народження громадянина, реєстрації юридичної особи тощо), дієздатність - у разі досягнення певної умови (певного віку; статусу підприємця тощо). Іноді поява правоздатності й дієздатності в податкових правовідносинах збігаються (практично одночасно з реєстрацією юридичної особи виникає необхідність постановки її на облік у податковій інспекції, а з цього моменту, навіть при відсутності діяльності, - обов'язок подання звітності й відповідно відповідальності за ухилення від цього).

Як суб'єкти можна виділити три групи учасників податкових правовідносин:

держава (в особі органів влади, що встановлюють і регулюють оподаткування);

податкові органи;

платники податків.

Податкове право, регулюючи відносини з приводу встановлення й сплати податків, визначає коло учасників цих відносин, наділяє їх суб'єктивними правами та обов'язками. Характеризуючи учасників правовідносин, важливо розрізняти:

суб'єктів податкового права - осіб, які володіють правосуб'єктністю і потенційно здатні бути учасниками податкових правовідносин;

суб'єктів податкових правовідносин - реальних учасників конкретних податкових правовідносин.

Розглядаючи правовідносини як відносини, що складаються між учасниками й закріплюють правові форми їх обов'язків і прав, необхідно виходити з того, що в цьому випадку встановлюються зв'язки не між правами й обов'язками, а між їх носіями. Саме через правові обов'язки та права і будуються відносини суб'єктів права.

Слід зазначити, що в податковому праві необхідно розмежовувати обов'язки владної і зобов'язаної особи. Якщо в другому випадку вони являють собою реалізацію безумовної імперативної вимоги правомочної особи і можуть існувати як відносно самостійна підсистема обов'язків, поза безумовним їх зв'язком із правами, то трохи інша картина має місце з обов'язками владних суб'єктів. Як уже зазначалося, податкові правовідносини - це публічні відносини, що характеризуються імперативним регулюванням. У цих умовах держава наділяє певною компетенцією органи, що управляють і контролюють оподаткування, закріплює вичерпний перелік обов'язків і прав платників податків.

Сукупність прав і обов'язків податкових органів визначається тими завданнями, з якими пов'язує законодавець необхідність їх існування Держава уповноважує їх на здійснення певних функцій у сфері управління й контролю за надходженням податків і зборів. Деталізація їх правового статусу відбувається через законодавче закріплення прав і обов'язків.

Обов'язки та права платників податків визначаються головним посиланням, що випливає з конституційної норми, яка закріпним першочерговим та безумовним обов’язком — сплачувати податок (ст. 67 КУ). Платники податків є зобов’язаними особами. Відповідно до цього податкове право закріплює насамперед обов’язки. Імперативний податковий обов’язок визначає правосуд’ктність платників податків. Важливим суб'єктом податкових правовідносин виступає держава. Держава, будучи носієм суверенітету, як учасник податкових правовідносин володіє низкою характерних особливостей і займає в правовідносинах чільне місце. Державний суверенітет знаходить своє вираження, зокрема, у тому, що держава встановлює податки, надає право на встановлення податків місцевим органам.

Ст. 16 обов’язки ст. 17 права "платників податків,

Дата добавления: 2014-01-07