КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Рівняння мас у диференціальній формі Нормана
Рівняння мас у алгебраїчній формі придатні для визначення пошукуваних елементів суден як при наявності, так і при відсутності близького судна-прототипу. Використання рівнянь мас у диференціальній формі можливе тільки при наявності близького прототипу, до елементів якого вносяться виправлення, які враховують різницю техніко-експлуатаційних характеристик прототипу та проекту: по вантажопідйомності, швидкості руху, довжині кругового рейсу, вимірників мас тощо. З диференціальних рівнянь мас найбільше застосування мають рівняння Нормана та Бубнова. Розглянемо рівняння Нормана. За допомогою диференціального рівняння мас Нормана можна визначити приріст водотоннажності dD судна-прототипу, викликаний зміною техніко-експлуатаційних показників його порівняно з проектом. Загальний вигляд рівняння мас у диференціальній формі такий . Приріст водотоннажності є функцією величин, які входять у рівняння мас: dD = f (dP в, dν, dL …). Рівняння мас Нормана отримують диференціюванням вихідного рівняння мас у алгебраїчній формі, написаного відповідно до навантаження судна-прототипу, в якому всі маси виражені у функції водотоннажності. У цьому рівнянні є змінні складові F і постійні (задані) Р. D = F + P, де F = ∑ Pi = f (D, ν, L, a, q,…). Постійні маси Р = Р в + Р б, а іноді і Р еу. Запишемо це рівняння у вигляді P = D – F (D, ν, R S, a, q,…), і продиференцюємо його , і подамо в більш загальному вигляді , (2.4) де [ dF ]0 – повний диференціал функції F (тобто усіх змінних мас по усім незалежним змінним а к, q об, ν, L,…, окрім D). З рівняння 2.4 можна записати, що пошукуваний приріст водотоннажності буде . (2.5) Позначимо через , тоді dD = hн { dP + [ dF ]0}. Останній вираз являє собою диференціальне рівняння мас у формі Нормана, де dD – пошукуваний приріст водотоннажності судна-прототипу, обумовлений зміною Рі, а, b, с, тобто величинами dРі, dа, db, dс, …, які є елементами завдання; dP – приріст умовно постійних мас, незалежних від водотоннажності, в першу чергу вантажопідйомності судна-прототипу; [ dF ]0 – приріст усіх змінних мас, обумовлений зміною швидкості ν, дальності плавання R S, вимірників мас і інших характеристик судна-прототипу. З виразу для видно, що ηн > 1. При цьому величина ηн буде тим більшою, чим вища частка змінних мас у водотоннажності, тобто у суден з відносно важкими корпусами, у швидкісних суден з потужними СЕУ, та у суден з великою дальністю плавання. Так для танкерів hн = 1,2 – 1,7; для УСВ hн = 1,5 – 1,8; для бойових кораблів hн ³ 3. Основним загальним наслідком використання диференціального рівняння мас Нормана є положення, згідно з яким приріст водотоннажності судна завжди перевищує прирости і статей, що входять у його навантаження. Це видно з виразу dD = hн { dP + [ dF ]0}. Таким чином, за допомогою рівняння мас Нормана водотоннажність проекту знаходиться як . Приріст вантажів , що задаються, визначається як різниця між вантажопідйомністю проекту судна та прототипу, наприклад, . Враховуючи, що , визначимо частковий приріст , двома способами: способом кінцевих різниць; за допомогою формул диференціювання. Перший спосіб обчислення часткового приросту способом кінцевих різниць виражається формулами. Частковий приріст водотоннажності [ dD ]0 = [ dF ]0 + dP, а повний приріст – dD = [ dD ]0 hн . У випадку, коли вантажопідйомність судна проекту і прототипу однакова, повний приріст водотоннажності визначається як dD = [ dF ]0 hн. Якщо у проекта і прототипа різниця тільки в вантажопідйомності, то приріст водотоннажності dD = dP в hн. ІІ-й спосіб – обчислення часткового приросту за формулами диференціювання: ; далі аналогічно для ; ; . Помножимо 2 останні члена рівняння на і , тоді . Аналогічно для обчислення приросту маси палива і забезпечення: ; ; Після визначення часткових приростів розпишемо навантаження мас за розділами: – у зальному вигляді , або ; ; ; ; ; . Сума вантажів повинна дорівнювати водотоннажності, яка обчислена як , тобто D = S Pi + P в з точністю ±(1 – 2)% від D. Для визначення коефіцієнта Нормана треба обчислити ще . Запишемо вихідний вираз для F. F = S P = P к + P об + P еу + P п + P з + P зв, або ; Візьмемо з цього виразу часткову похідну по D. Результати диференціювання приводяться до наступної зручної розрахункової форми: Підставивши знайдений вираз для у формулу для hн , отримаємо (враховуючи, що всі розрахунки виконані для судна-прототипу): ; Отримані формули для визначення dP, [ dPi ]0 і дозволяють розрахувати приріст dD за формулою: dD = hн { dP + [ dF ]0}, а водотоннажність як .
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 447; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |