Дизайн. Гуманістична спрямованість в дизайні

Структура і сфери формування естетичної культури

Струк­тура естетичної культури багатомірна. Вона містить естетичну свідомість людей, що відтворюється в ідеалах, потребах, наста­новах, смаках, поглядах, концепціях; естетичні моменти різних видів діяльності (у праці, побуті, під час спілкування, у суспіль­ному житті, спорті тощо); естетичне виховання в різноманітті сфер та засобів свого прояву.

Дизайн (англ. design інженер-конструктор, від лат. Designare відміряти) - творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, які перетворюють виріб у єдине ціле як з точки зору споживача, так і з точки зору виробника. Дизайн прагне охопити всі аспекти навколишнього середовища людини, яка обумовлена ​​промисловим виробництвом

Людини, яка займається художньо-технічною діяльністю в рамках будь-якої з галузей дизайну називають у загальному випадку дизайнером (у тому числі архітектора, проектувальника, ілюстратора, дизайнера плакатної та іншої рекламної графіки, веб-дизайнера).

Визначення терміна

Дизайн - творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів і середовища в цілому можливостям і потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.

Дизайн - мистецтво компонування, стилістики та прикраси.

Для дизайну актуально безліч напрямків.

Дизайн - творчий процес створення речі, в якому естетика визначає вміст (суть), а технології форму речі.

Дизайн - нерозривний зв'язок естетики взаємообумовлених і технологій, в якій естетика задає зміст (суть) речі або процесу, а технології їх форму.

Історія

Слово «design» з'явилося в XVI столітті і однозначно вживалося у всій Європі. Слово "дизайн" вперше згадав в одній зі своїх робіт італієць К. В. Скьєєр [джерело не вказано 288 днів]. Італійське вислів «designo intero» означало народжену у художника і викликану Богом ідею - концепцію твори мистецтва. Оксфордський словник 1588 дає наступну інтерпретацію цього слова: «задуманий людиною план або схема чогось, що буде реалізовано, перший начерк майбутнього твору мистецтва».

У вересні 1969 року на конгресі Міжнародної ради організацій з дизайну (ІКСІД) було прийнято наступне визначення: «Під терміном дизайн розуміється творча діяльність, мета якої визначення формальних якостей предметів, вироблених промисловістю. Ці якості форми відносяться не тільки до зовнішнього вигляду, але головним чином до структурних та функціональних зв'язках, які перетворюють систему у цілісну єдність з точки зору, як виробника, так і споживача».

У середині XX століття в професійному лексиконі для позначення формоутворення в умовах індустріального виробництва вживалося поняття "індустріальний дизайн». Тим самим підкреслювався його нерозривний зв'язок з промисловим виробництвом і конкретизувалася багатозначність терміна «дизайн». І багато трактатів по історії дизайну того часу в заголовках містили уточнення «індустріальний дизайн». Потім в кінці XX століття проектно-художню діяльність у області індустріального формоутворення стали називати більш стисло - «дизайн». Частково це пов'язано і з тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріального розвитку, відбулися значні зміни в целеустановка «індустріального дизайну».

Сучасне уявлення про дизайн в цивілізованому світі розглядається набагато ширше, ніж промислове проектування. Відомий американський дизайнер в галузі реклами Максима Віньеллі (Massimo Vignelli) вигукнув: «Дизайн всеобщ!» І дійсно, в будь-якій області творчої діяльності людини, будь то мистецтво, будівництво або політика ми стикаємося з поняттям дизайну.

Дизайн як творчий процес можна розділити на:

художній дизайн - створення речового світу суто з точки зору естетики сприйняття (зовнішні прояви форми);

технічну естетику - науку про дизайн, що враховує всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу і т. д. (сучасне розуміння).

Об'єкт дизайну

Об'єктом дизайну може стати практично будь-яке нове технічний промисловий виріб (комплект, ансамбль, комплекс, система) в будь-якій сфері життєдіяльності людей, де соціально-культурно обумовлено людське спілкування.

Образ - ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера.

Функція - робота, яку повинен виконувати виріб, а також смислова, знакова і ціннісна ролі речі.

Морфологія - будова, структура форми виробу, організована відповідно до його функції, матеріалу і способу виготовлення, втілює задум дизайнера.

Технологічна форма - морфологія, втілена в способі промислового виробництва речі-об'єкту дизайн-проектування в результаті художнього осмислення технології.

Естетична цінність - особливе значення об'єкту, що виявляється людиною в ситуації естетичного сприйняття, емоційного, чуттєвого переживання і оцінки ступеня відповідності об'єкту естетичному ідеалу суб'єкта.

Гуманістична спрямованість в дизайні

Місце існування сучасної людини складається з природного середовища, штучного середовища, створеного людиною, й соціального середовища.

У повсякденному житті людина задовольняє широке коло потреб. В системі потреб людини (біологічних, психологічних, соціальних, трудових, соціально-економічних) можна виділити потреби пов'язані з естетикою та комфортом середовища. А це означає - безпека середовища, екологічно комфортне житло, забезпеченість джерелами інформації (творами мистецтва, привабливими ландшафтами) та інше.

Природні або біологічні потреби - це група потреб що забезпечує можливість фізичного існування людини в умовах комфортного середовища. Це потреба в просторі, гарному повітрі, воді та т.і., наявність відповідного, звичного для людини середовища.

Для розвинення такого середовища задіяно безліч фахівців різних професійних напрямків, але далеко не останню роль у даній ситуації займає дизайнер. За останні роки ми так звикли до поняття «дизайн», що воно вже сприймається нами як щось повсякденне. Дизайн та його всі можливі галузі та категорії розвиваються завдяки потребам людини у комфорті, естетики та інше. В ієрархії потреб піраміди Маслоу, потреби у самовираженні займають вище положення. Це говорить про те, що задовольнивши базові (фізіологічні та біологічні) потреби, які знаходяться на початкових рівнях, людина прагне до прекрасного через самовираження.

Тільки завдяки даному прагненню, на наш погляд, з'явився дизайн як прикладна творчість та як наука. Й головною його метою є задоволення людини та її культурно-естетичних потреб. Якби в філогенезі людства відбулися якісь зупинки та суспільство з ряду причин припинило розвиватися на певному етапі, то потреби в дизайні зовсім не було. З цього випливає, що людина в процесі становлення особистості, яка перейшла на більш високий рівень саморозвитку, стає більш примхливою та розбірливою до навколишнього середовища.

Тому, виходячи з вище сформульованої мети, можна стверджувати, що одним з головних завдань дизайну є гуманність. Саме категорія гуманність, людинолюбство повинна братися за основу концептуального підходу. У загальному сенсі - система моральних й соціальних установ, що передбачає неспричинення страждань. Цієї ж думки дотримується й Томас Мальдонадо, який з 1957 року очолював Ульмскую вищу школу художнього конструювання (Німеччина), засновану в 1951 році Максом Біллом. Школа була відкрита спеціально для підготовки дизайнерів. З одного боку вона з'явилася продовжувачем ідей Баухауза, з іншого - зразком за яким будувалися інші центри дизайнерської освіти в світі.

Найбільш повно погляди Мальдонадо на можливості та методи дизайну були виражені в період, коли він був ректором Ульмской школи. Так звана ульмская концепція орієнтувалася на те, що дизайнери повинні використовувати науково обґрунтовані методи проектування, при цьому їхні твори повинні мати гуманістичну спрямованість. Як педагог цієї школи Мальдонадо велику увагу приділяє з'єднанню в дизайні науково-технічного прогресу та естетики. Також він намагався виявити особливості дизайну як суспільного явища, активної соціальної сили, впливає на свідомість людей та на організацію навколишнього середовища. Щоб вплинути на життя, дизайнери повинні використовувати передусім можливості індустрії, укрупнювати цілі дизайну. Звідси випливає й тактика дизайнерської діяльності: стикаючись з вимогами конкуренції та іншими особливостями виробництва та споживання, дизайнер повинен освоїти всі інструменти впливу на них - прагматичні, комерційні, естетичні - і підпорядкувати їх головним, культурно-гуманістичним завданням. Він стверджує, що предмет споживання не може виконувати функції художнього твору, а долі мистецтва не можуть збігатися з долями промислових виробів.

Найвищою планкою гуманістичного підходу є психо-дизайн - це новий напрямок в сучасному житті. Однак той факт, що середовище впливає на емоційний стан людини, помітили давно. Психологічний дизайн - це авторський комплексний підхід, який розглядає людину та її життєвий простір, як неподільну цілісну систему, що розвивається за певними закономірностями, впливаючи на всі аспекти людини. В основу психологічного підходу до простору були покладені східні та західні геомантичні традиції. Одним із засновників вважають Пітера Ван Гога (1914 р. народження, Голландія) з його ідеєю «життєвого клімату». Також вплинули Інститут медико-біологічних проблем та Інститут авіаційно-космічної медицини. Фахівці з конструювання штучних середовищ, наприклад космічних та полярних станцій, займаються конструюванням екстремальних інтер'єрів під конкретну людину.

Таким чином, завдання дизайну день від дня ускладнюється. Сьогодні він вже відверто претендує на провідну роль у формуванні предметно-просторового середовища. Кожен з нас в різні моменти життя займається дизайнерської діяльністю. Принципи дизайнерського мислення притаманні всім нам. Це визнана основа гарного смаку. Кожна культурна людина повинна орієнтуватися у світі речей, і тоді можна зробити грамотний вибір власного середовища проживання, створити мікроклімат за власним смаком, створити свій будинок, ландшафт. Ми формуємо середу. Середа, у свою чергу, формує нас. Можна сказати: «Дизайн - це засіб зміни світу на краще».

Дата добавления: 2014-01-07