Фондовий ринок

Вексель

Брокер

Математико-статистичний метод

Етапи розвитку

Діалектика

Аналіз-синтез

Індукція-дедукція

Фінансовий ринок

Ощаджувачі

Інвестори

Емітенти

Ділер

Акції

Облігації

Казначейські зобов’зання

Ринок капіталу

ТЕМА 1

Завдання для самостійної роботи

6 питання для обговорення

Питання для обговорення

1. Яку роль відіграють фінанси в ринковій економіці?

2. На які рівні узагальнення і деталізації можна поділити блок фінансових дисциплін?

3. В чому полягає різниця між категорією фінанси і організаційними формами її прояву?

4. Яким чином здійснюється кількісний вплив фінансів на суспільне виробництво?

5. Які історичні етапи розвитку пройшла фінансова наука?

6. Які наукові методи використовуються в теоретичному курсі “Фінанси”?

7. Розкрийте сутність конкретно - наукових методів.

8. Яка головна мета фінансової науки?

9. Що є предметом вивчення курсу “Фінанси”?

10. Сформулюйте загальне визначення фінансової науки.

11. Яким чином в умовах ринкової економіки забезпечується регулювання економіки?

12. Які об‘єктивні умови функціонування фінансового ринку?

13. Визначте структуру фінансового ринку.

14. Хто є суб‘єктами фінансового ринку?

15. Які види цінних паперів обертаються на фондовому ринку?

16. Які обов‘язкові реквізити повинні мати цінні папери?

17. На які основні сегменти можна поділити фінансовий ринок в залежності від ліквідності фінансових засобів?

18. Розкрийте сутність й визначте основні функції фондової біржі.

19. Яку роль виконують фінансові ринки в суспільному господарстві?

ТЕМА 1

Питання множинного вибору:

ì Питання множинного вибору:

1. Узагальнюючий метод, який лежить в основі будь-якої методології:

А. Математико-статистичний. Б Діалектичний.

В. Індуктивний. Г. Гіпотетичний.

2. Особливою формою організації руху грошових засобів виступає:

А. Ринок капіталу. Б. Ринок активів.

В. Ресурсний ринок. Г. Фінансовий ринок.

3. Інституціональна одиниця, яка охоплює обіг довгострокових фінансових інструментів:

А. Грошовий ринок Б. Ринок капіталу.

В.Фінансовий ринок. Г. Позичковий ринок.

4. Засновником теорії загальних фінансів являється:

А. Арістотель. Б. А.Сміт.

В. А.Рішельє. Г. Н.Маккіавеллі.

5. Засновником загальної теорії вітчизняної фінансової науки являється:

А. Озеров. Б. Лебедев.

В. Тургенев. Г. Таріулов.

6. Об‘єктивною необхідністю виникнення теорії загальних фінансів є:

А. Зародження рабовласницького строю.

Б. Зростаючі витрати монархів.

В. Виникнення держави та її інститутів.

Г. Виникнення держави та розвиток товарно-грошових відносин.

7. Загальна теорія фінансів належить до рівня, на якому визначають конкретні методи використання та управління фінансами:

А. Так. Б. Ні.

8. Курс “Державні фінанси” належить до рівня узагальнення, який визначає і характеризує окремі сфери і ланки:

А. Так. Б. Ні.

ТЕМА 1

9. Особлива форма організації руху грошових засобів в ринковій економці:

А. Фондовий ринок. Б. Біржа

В. Аукціони Г.Фінансовий ринок

10. Механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на основі порівняння попиту та пропозиції:

А. Фінансовий ринок. Б. Грошовий ринок.

В. Фондовий ринок. Г.Кредитний ринок.

11. Юридичні особи, які прагнуть отримати додаткові фінансові ресурси, за рахунок випуску цінних паперів:

А. Емітенти. Б. Інвестори.

В. Брокери. Г. Дилери.

12. Суб‘єкт фондового ринку, який перепродає цінні папери від свого імені, за свій рахунок:

А. Брокер. Б. Дилер.

В. Інвестор. Г. Емітент.

¨ ТЕМА 2

ТЕМА 2

Сутність та функції фінансів.

1. Фінанси як об’єктивна економічна категорія

2. Функції фінансів

3. Фінансові категорії, їх сутність і загальна характеристика

4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями

Рекомендована література

? Рекомендована література

1. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой - М.: Финансы и статистика, 1994

2. Вознесенский Е.А. Финансы как стоимостная категория.- М.: Финансы и статистика, 1985.

3. Теория финансов: Учебн. пособие / Под ред. Н.Е. Заяц- Минск.: Вышэйшая школа, 1997-336с.

1. Симсонов Н.Ф. и др. Финансы на макроуровне: Учеб. пособие М.: Выш. школа, 1998 - 192с.
2. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник, -К.: КНЕУ, 1999-194с.
3. Чикиш Л.В. Финансы: Учебн. пособие. К.: МАУП – 1998, - 91с.
4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник – К.: Вища школа, 1997
5. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 1998
6. Сабанти Б.М. Теория финансов: Учебн. пособие. – М.: Менеджер, 1998.

1. Фінанси як об’єктивна економічна категорія.

Ø Видима сторона фінансів проявляеться у грошових потоках, які рухаються між субектами фінансових відносин.

Ø Прихована сторона фінансів пов’язана з рухом вартості створеного в суспільстві ВВП, тобто який відображається через обмінні та розподільні відносини.Від налагодженості цих відносин залежить ефективність економічної системи та розвиток суспільства.

ТЕМА 2

Ці відносини і характеризують економічну сутність фінансів, що є загальним предметом вивчення фінансовї науки.

!

Ø Ці відносини і характеризують економічну сутність фінансів, що є загальним предметом вивчення фінансовї науки.

Ø Фінанси, відображаючи реально існуючи в суспільстві виробничі відносини, які мають об’єктивний характер, виступають як об’єктивна економічна категорія.Найважливішою ознакою фінансів є грошовий характер цих відносин.

Ø Гроші це основний інструмент фінансових відносин.

Фінанси – це економічні відносини, які виникають в процесі розподілу і перерозподілу вартості ВВП та частини НБ, в зв’язку із формуванням грошових доходів і фондів у суб’єктів господарювання або держави та використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

!

Ø Фінанси –це економічні відносини, які виникають в процесі розподілу і перерозподілу вартості ВВП та частини НБ, в зв’язку із формуванням грошових доходів і фондів у суб’єктів господарювання або держави та використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та іньших потреб суспільства.

Ø Об’єктом даних відносин виступає вартість ВВП і в певних умовах НБ. ВВП, як об’єкт фінансових відносин, характерезує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає та награмаджує те, що воно створює.

Ø Суб’єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці та держава в особі уряду.

Ø Головні характерні ознаки фінансів такі:

· грошова форма відносин; (де нема грошей, не може бути фінансів);

· обмінно-розподіний характер (наявність двох суб’єктів, один з яких має особливі повноваження, наприклад держава);

· фондовий характер (формування та використання різних за призначенням фондів грошових засобів).

ТЕМА 2

2. Функції фінансів

Ø Фінанси, як економічна категорія, виконують такі функції:

· формування грошових фондів;

· перерозподілу цих фондів (або використання);

· контроль за формуванням і перерозподілом грошових фондів;

· стимулювання фінансових потоків.

Ø Розмежування функцій формування й перерозподілу (або використання) грошових фондів в самостійні функції обумовлена різним характером економічних відносин, які виникають в кожному з цих процесів, а також різним складом його учасників.

Ø Третя не менш важлива функція фінансів є функція контроля. Сутність фінансового контролю як ведучої функції фінансів зводиться до перевірки точного додержання фінансового законодавства, своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед бюджетною системою, податковою службою, кредитно-банківською системою, а також взаємних зобов’язань підприємтв по розрахункам і платежам.

Ø Поряд з вище перерахованими функціями, фінанси виконують не менш важливу стимулюючу функцію. За допомогою данної функції вони регулюють фінансові потоки в економіці, темпи і рівень доходів. Такі фінансові інструменти (прибуток, відсоток, податки тощо) грають винятково важливу роль у створенні ефективного мотиваційного (стимулюючого) механізму, без якого не можлив прогрес.

Фінанси, які мають грошову форму та виражають відповідні економічні відносини, відрізняються від грошей як за своїм змістом, так і за функціями.

!

Ø Фінанси, які мають грошову форму та виражають відповідні економічні відносини, відрізняються від грошей як за своїм змістом, так і за функціями.

ТЕМА 2

Відмінність між грошима і фінансами.

По змісту

1.Гроші-це загальна економічна категорія, виміряюча затрати праці. 2.Гроші в ринковій економіці-це загально визнаний абсолютно ліквідний засіб обміну, цінність якого визначаеться довірою до держави.

1.Фінанси-це конкретна економічна категорія, характеризуюча процес створення й використання фондів грошових коштів. 2.Фінанси в ринковій економіці-це державно-грошові відносини між різними учасниками суспільного виробництва.

По функціям

Гроші виконують такі функції: 1) платіжну(рахункову); 2) обміну(обернення); 3) збереження (накопичення); 4) вартісну(маштабу цін); 5) світових грошей.

Фінанси виконують такі функції: 1)формування грошових фондів (створення доходів); 2) переразподілу цих фондів (використання видатків); 3) контрольну за створенням доходів та використання видатків(витрат); 4) стимулювання фінансових потоків

3.Фінансові категорії, їх суть і загальна характеристика

Ø Фінанси, приймаючи участь у вартісному перерозподілу ВВП, тісно зв’язані та взаємодіють із такими фінансовими категоріями як податок, ціна, заробітна плата, доход, кредит тощо.

Ø

ТЕМА 2

Податок – це найпростіші економічні відносини. За допомогою податків держава вилучала частину доходу суспільства й доходів населення і перерозподіляла цю частину у відповідності з економічними, політичними та соціальними цілями і потребами. Податки найбільш повно відображають сутність госпрозрахунку.

Ø У подальшому із розвитком державності та розширенням товарно-грошових відносин поступово формуються різні фінансові категорії. Нагромадження грошових засобів через систему податків в державних фондах, привели до формування таких (грошових) фінансових категорій як ціна, кредит, зарплата, доход.

Ø Подальший розвиток грошових відносин приймае специфічну форму таких фінансових категорій як:

· державні доходи;

· державні витрати.

Ø На основі останніх була сформована комплексна фінансова категорія - державний бюджет.

Підсумком такого диалектичного руху усіх вище згаданих категорій є виникнення загально-теоретичної, економічної категорії - фінансів.

4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями

Ø Відправним моментом виникнення фінансів є процес первинного розподілу вартості ВВП на його складові елементи.

ВВП – це сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за поточний рік.

!

Ø ВВП – це сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за поточний рік.

Ø Фінанси в своему розвитку впливають на зміну структури ВВП.

Ø На макрорівні об’єктом розподільних відносин виступає:

· вартість ВВП при нормальному економічному стані в країні;

· вартість частини НБ при кризовому стані в економіці.

Ø Всі фінансові відносини можна поділити на три рівні.

Ø

ТЕМА 2

Формалізована схема розподілу вартості ВВП має такий вид:

ВВП

P+V+M

(P-Pn)+(V-Vn)+(M-Mn)

НБ=Σ Pn

НД=ΣVn+ΣMn

Централізовані ресурси (макрорівень)  

Децентралізовані ресурси (мікрорівень)  

Бюджетні фонди

Позабюджетні фонди

Виробничі фонди

Соціально-культурні фонди

<ціна> I рівень

(розподіл)

<податки> --------------------------------------- II рівень

II рівень

(формування)

<заробітна плата>

криза <кредити> --------------------------------------------------

IIIрівень

(перерозподіл)

Рис. 2.1. Формалізована схема розподілу вартості ВВП

Ø Три головні складові ВВП = P+V+M.

· P – вартість постійного капіталу (тобто основних фондів), частина якого, Pn, постійно спрямовується на відшкодування зносу цих фондів, що відбувається в процесі відтворення;

·

ТЕМА 2

V – вартість змінного капіталу, головну частину якого складають доходи корпорацій та окремих фізичних осіб, Vn, податкові надходження з цих доходів формують фонди НД;

· M – вартість створена в процесі відтворення (додана вартість), з якої головним чином формується НД- Mn.

Ø На другому рівні відбувається формування вартості НД й частини НБ.

· Сума Vn+Mn=НД.

· Сума Рn = НБ.

Ø На третьому рівні відбувається формування фінансових ресурсів за рахунок основного джерела НД та НБ.

Ø В вартісному розподілу ВВП провідну роль поряд з фінансами виконують такі фінансові категорії як ціна, заробітна плата, кредит.

Ø Ціна і фінанси

· Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Ціна має дві межі:

· нижню – собівартість;

· верхню – ринкова ціна.

· Сутність фінансової категорії ціни виявляється у ціноутворенні. Ціна визначає величину грошових засобів, які поступають від реалізації продукції її власнику та виступає вихідною основою подальшого розподільного процесу.

· Ціна не може забезпечити ні розподіл по суб’єктам власності, ні формування функціональних фондів.

· Фінанси, базуючись на пропорціях цінового розподілу, які склалися під впливом цін, виступають інструментом, який реалізує ці пропорції. Одночасно фінанси коректують ці пропорції з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.

Ø Фінанси і заробітна плата

·

ТЕМА 2

Фінанси “допомагають” заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших фондів підприємства.

· Заробітна плата, нарахування якої не співпадає у часі з її виплатою, виступає джерелом формування фінансових ресурсів підприємства. Перебуваючи в кругообігу грошових коштів підприємства, ці грошові кошти виступають джерелом поповнення його оборотних коштів.

Ø Фінанси і кредит

· Кредит функціонує на основі зворотності, терміновості, платности і визначеності.

· Фінансові ресурси надаються безкоштовно і без оговорення умов повернення, тобто безстроково.

· Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових засобів (коштів) у суб’єктів господарювання.

· Фінансові ресурси формуються на стадії вартісного розподілу доданого продукту.

· Взаємодія фінансів і кредита яскраво виявляється в комплексному використанні цих ресурсів в процесі розширеного виробництва.

Ñ ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Економічні відносини

Виробничі відносини

Об‘єктивна категорія

Суб‘єктивна категорія

Валовий внутрішній продукт, (ВВП)

Національне багатство (НБ)

Національний доход (НД)

Об‘єкт фінансових відносин

ТЕМА 2

Суб‘єкт фінансових відносин

Гроші як інструмент

Функції фінансів

Фінансові категорії

Діалектичний рух фінансових категорій

Формалізована схема розподілу вартості ВВП

Централізовані фінансові ресурси

Децентралізовані фінансові ресурси

Взаємозв‘язок: фінанси і ціна

Взаємозв‘язок: фінанси і зарплата

Взаємозв‘язок: фінанси і кредит.

Завдання для самостійної роботи

6 питання для обговорення

Питання для обговорення

1. В чому полягає сутність видимої й прихованої сторони фінансових

2. відносин?

1. Чому фінанси являються об‘єктивною категорією?
2. Що є об‘єктом фінансових відносин при нормальному фінансовому стані?
3. В яких фінансових умовах НБ стає об‘єктом розподільних відносин?
4. Визначте головні ознаки фінансів.
5. Які функції виконують фінанси?
6. Що лежить в основі розмежування функцій формування й використання?
7. Які особливості аудиту?
8. В чому відмінність фінансів від грошей по їх змісту?
9. Яка головна функція фінансів в ринкових умовах?
10. Що є найпростішими фінансовими відносинами?
11. Розкрийте сутність діалектичного руху фінансових категорій?

12. ТЕМА 2

    Якою схемою можна відобразити діалектичний вплив фінансів на структуру ВВП?
13. Яким чином категорія “ціна” взаємодіє із категорією “фінанси”?
14. Розкрийте взаємозв‘язок кредиту і фінансів?
15. В чому проявляється вплив фінансів на фонд заробітної плати?
16. Визначте економічну сутність категорії ВВП й НБ. В чому їх відмінність?
17. Яким чином фінанси об‘єднують суспільні, колективні й особисті інтереси суб‘єктів господарювання?

ì Питання множинного вибору:

Питання множинного вибору:

1. Об‘єктом розподільних економічних відносин на макрорівні в умовах стабільної ринкової економіки виступає:

А. Вартість національного багатства.

Б. Вартість валового внутрішнього продукту.

В Вартість національного доходу.

Г. Додана вартість.

2. Розмежування функцій фінансів чітко проявляється через функці-онування грошового фонду:

А. Амортизації.

Б. Оплати праці.

В. Державного централізованого.

Г. Децентралізованого виробничого.

3. Економічні відносини, які опосередковують грошові потоки називаються:

А. Виробничими.

Б. Споживчими.

В. Готівковими.

Г. Фінансовими.

4. Головними характерними ознаками фінансів виступають:

А. Формування певних цільових фондів.

Б. Розподільні та перерозподільні відносини

В. Грошові відносини між суб‘єктами господарювання

ТЕМА 2

Г. Грошові. обмінно-розподільні відносини, які мають фондовий характер

ТЕМА 2

5.Фінанси виконують такі функції:

А. Розподільну, контрольну, фіскальну.

Б. Розподільну, формування, контрольну.

В. Фіскальну, економічну, соціальну.

Г. Розподільну, економічну, контрольну.

6.Економічним інструментом, завдяки якому вартість ВВП отримує грошовий вираз є:

А Фінанси.

Б. Гроші.

В. Ціна.

Г. Податок.

7.Процес взаємодії фінансів і кредиту найбільш яскраво проявляється:

А. На стадії розподілу доданої вартості.

Б. В процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів.

В. У комплексному використанні в процесі розширеного відтворення виробництва.

Г.В процесі формування грошових фондів.

8. Формами використовування фінансових ресурсів на макрорівні виступають:

А. Децентралізовані ресурси.

Б. Централізовані ресурси.

В. Бюджетні та позабюджетні фонди.

Г.Державний та регіональні бюджети.

9. Матеріальний результат фінансових відносин:

А.Гроші

Б.Грошові фонди

В.Грошові потоки

Г. ВВП

10. Матеріальне відображення фінансових відносин

А. Грошові фонди

Б. Державний бюджет

В. Грошові потоки

Г. Розподіл вартості ВВП

ТЕМА 3

ТЕМА 2

¨ ТЕМА 3

Фінансова система України

1. Роль фінансів в процесі розширеного відтворення

2. Принципи побудови фінансової системи і її класифікація

3. Централізовані та децентралізовані фінансові ресурси.

4. Бюджетні, спеціальні та позабюджетні фонди.

Рекомендована література

? Рекомендована література

1. Финансы /Под ред. В.М. Родионовой. М.: Финансы и статисти­ка, 1994.

2. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа, 1997.

3. Общая теория финансов / Под ред. Л.А. Дробозиной.- М.: Банки и биржи, 1995

4. Симсонов Н.Ф. и др. Финансы на макроуровне. Учеб. пособие.: Выш.школа, 1998 -192с.

5. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник, -К.: КНЕУ, 1999-194с.

6. Кравчено В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник - К.: Т-во”Знання” КОО, 1999-487с.

7. Єпіфанова А.О. та інші. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник – К.: Наук. Думка, 1997.

8. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 1998

9.Финансово – кредитний словарь. – М.: Финансы и статистика, 1994.

1. Роль фінансів в процесі розширеного відтворення

Ø Функціонування фінансів у суспільному господарстві здійснюється через створення грошових цільових фондів, що дозволяє тісно ув’язати суспільні, колективні і особисті інтереси та активно впливати на процеси відтворення.

Ø

ТЕМА 3

Процес відтворення у динаміці може бути відображений як сукупність циклів, що повторюються безперервно. Кожний цикл складається з 4-х послідовних взаємопов’язаних стадій:

· В – виробництва;

· Р – розподілу;

· О – обміну;

· С - споживання.

Ø Остання стадія, в свою чергу, поділяється на виробниче споживання - В_рс і особисте споживання О_с .

Ø На схемі показаний взаємозв’язок окремих стадій, а також чергування циклів відтворення.

!

I ц II ц III ц

В_рс В_рс1

В + Р + О + С В₁ + Р₁ + О₁ + С₁ В₂ …

Ос Ос₁

Ø Кожен наступний цикл є можливим лише після того, як створена в процесі виробництва і розподілена в процесі обміну вартість буде спожита шляхом створення певних фондів і задоволення особистих і виробничих потреб. Останні являють собою відправну точку початку наступного циклу відтворення.

Ø

!

Роль фінансів у виробництві можна показати через формулу кругообігу суспільного капіталу, яка має такий вигляд:

Р.с. П П

Г Т … В … Т′ Г′

З.в. Д_в, Т_р, і

I фаза II фаза III фаза

грошовавиробничатоварна-грошова

ТЕМА 3

ТЕМА 2

де: Р.с. – робоча сила; Д_в – державні видатки;

П – податки; Тр – трансфертні платежі;

З.в. – засоби виробництва; С – субсидії;

і - % по державному боргу.

Ø I фаза кругообігу капіталу відповідає підготовчий стадії процесу відтаорення. Першу фазу кругообігу ще називають грошовою і вона частково відповідає стадії С – О_с процесу відтворення.

Ø II фаза відповідає безпосередньо стадії виробництва, коли відбувається створення додаткової вартості - продуктивний капітал перетворюється в товарну форму. Ця фаза кругообігу називається виробничою.

Ø III фаза кругообігу капіталу відповідає двом стадіям процесу відтворення Р-О і частково С, коли товарна форма Т´ перетворюється в нову грошову форму Г´, шляхом формування відповідних фондів грошових засобів. Ця фаза називається товарно-грошовою.

Ø Значна роль відводиться державі, яка повинна сприяти розширенню виробничого процесу. Вона організовує державне споживання (G), податкові пільги, виплачує трансферти (Тр), субсидії і проводить інші дії, які стимулюють особисте і виробниче споживання.

Ø Податки немовби витискаються із кругообігу. Проте, пройшовши крізь структурні ланки фінансової системи, вони знову вливаються в кругообіг але вже у вигляді G, C, Тр, і.

Ø При цьому отримуєм такі результати:

· Г´= Г – просте відтворення;

· Г´>Г – розширене відтворення;

· Г´<Г – спад (стагнація) виробництва.

2. Принцип побудови фінансової системи та її класифікація

Ø Фінансова система України виникла із здобуттям країною незалежності і відразу відчула на собі всю жорстокість і безкомпромісність міжнародної фінансової системи. Раціональна організація фінансової системи – дуже важлива і складна задача, від рішення якої в значній мірі залежить ефективність всієї економіки та рівня життя населення.

ТЕМА 3

Фінансова система країни являє собою складну сукупність кредитно-фінансових відносин, які носять багаторівневий та багатофакторний характер. Вони опосередковують як вертикальні, так і горизонтальні економічні відносини та господарчі зв’язки між усіма суб’єктами економіки, представниками яких виступає держава, юридичні та фізичні особи.

!

Ø Фінансова система країни являє собою складну сукупність кредитно-фінансових відносин, які носять багаторівневий та багатофакторний характер. Вони опосередковують як вертикальні, так і горизонтальні економічні відносини та господарчі зв’язки між усіма суб’єктами економіки, представниками яких виступає держава, юридичні та фізичні особи.

Ø Розглядати фінансову систему будемо у двох аспектах: за внутрішньою структурою та організаційною (управлінською) структурою.

Ø За внутрішньою структурою фінансова система являє собою сукупність відносно відокремлених взаємопов’язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи обміну, розподілу, споживання і перерозподілу ВВП.

Ø Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для більшості розвинених країн.

Ø В Україні згідно внутрішньої структури функціонує єдина комплексна фінансова система. В межах кожної з названих сфер, у відповідності з роллю суб’єкта в суспільному виробництві, виділяють окремі ланки (див. схему), що групуються у розгалужену схему.

Ø Ланка “ Державних бюджетів” на сьогодні є найрозвинутішою.

Ø До складу ланки “Державна кредитна система” входить та частина фінансових ресурсів, яка передана населенням із власних доходів у розпорядження держави.

Ø Ланка “Державна страхова система” розвивається в напрямку вдосконалення забезпечення захисту від різних негативних наслідків суб’єктів господарювання і населення.

Ø

ТЕМА 3

Ланка “ Позабюджетні фонди ” місцевих Рад потребує наукове обґрунтування їхньої величини у ВВП, у фінансових ресурсах держави.

Фінансова система України

Фінанси господарюючих суб’єктів

Загальнодержавні фінанси

ТЕМА 3

Рис. 3.1. Схема внутрішньої будови фінансової системи

Ø Найменш методично і науково розроблена підсистема “Фінанси господарюючих суб’єктів”. Прийняття законів України про підприємництво та про господарчі товариства створило нормативну базу для їх фінансової діяльності в умовах ринку і приватної власності. Проте в Україні дуже важливою проблемою є розробка форм і методів управління фінансами підприємств різних форм власності.

Ø Ланка “Комерційна кредитна система” мало розвинута і, як правило, виступає в основному у формі різних комерційних банків, ломбардів, трастових компаній та інших установ.

Ø Потребує наукового обґрунтування ланка “Комерційна страхова система”, яка повинна забезпечити ефективне функціонування страхового ринку в Україні.

Ø Ланка “ Фінансовий ринок ” набула інтенсивного розвитку. Особливо ринок цінних паперів (або фондовий ринок), на якому з початку 1995 року понад 80% його обсягу становили акції компаній різних форм власності.

Ø

ТЕМА 3

За організаційною структурою фінансова система України являє собою сукупність фінансових органів та інститутів, які керують грошовими потоками, що відображає суб’єктивну сторону побудови фінансової системи.

Ø Принцип побудови фінансової системи - фіскальний федералізм. Цей принцип передбачає здійснення чіткого розмежування функцій управління між різними рівнями фінансової системи при дотримуванні самостійності і відповідальності кожного рівня управління.

1 рівень стратегічне управління

Державне Казначей ство

3 рівень поточне управління

2 рівень оперативне управління

Апарат Президента, Верховна Рада України КМУ

Головне управління

Головне управління

Інші наглядові і контролюючі органи

Податкова адміністра ція

Міністер ство фінансів

Регіональні відділення органів управління

Те ж

Те ж

Те ж

Рис. 3.2. Схема організаційної структури управління фінансовою системою

Ø Стратегічне управління. здійснює тріумвірат: Апарат Президента України, ВРУ та КМУ.

Ø Оперативне управління – Міністерство фінансів, яке керується законами України, Указами Президента, Декретами КМУ та нормативними актами.

Ø Поточне управління – регіональними фінансовими органами. Робота фінансової системи здійснюється в тісному зв’язку із діяльністю НБУ.

Ø До організаційного складу фінансової системи управління України також входять:

· контрольно-ревізійна служба;

·

ТЕМА 3

пенсійний фонд;

· рахункова палата;

· аудиторська палата;

· комітет із нагляду за страховою діяльністю.

3. Централізовані та децентралізовані фінансові ресурси

Ø В залежності від того, яку роль виконують фінансові ресурси в суспільному виробництві, вони можуть бути класифіковані за такою схемою.

Фінансові ресурси

1. Головні

2. Додаткові

3. Резервні

Ø Головні (основні) фінансові ресурси:

· прибуток;

· податки і неподатковані платежі;

· амортизаційні відрахування;

· страхові платежі.

Ø Додаткові ресурси:

· доходи від ЗЕД;

· кредити (державний, банківський, комерційний);

· доходи від випуску акцій і облігацій.

Ø Резервні ресурси:

· виручка від продажу обладнання або майна;

· грошові резерви;

· частина національного багатства.

ТЕМА 3

Фінансові ресурси в першу чергу необхідні суб’єктам господарювання, у яких концентруються децентралізовані фінансові ресурси.

!

Фінансові ресурси в першу чергу необхідні суб’єктам господарювання, у яких концентруються децентралізовані фінансові ресурси.

Ø Формування децентралізованих фондів за рахунок фінансових ресурсів дозволяє забезпечити грошовими коштами процес відтворення на мікрорівні.

Ø Потреби суспільного виробництва на макрорівні забезпечуються за рахунок централізованих фінансових ресурсів.

Організаційними формами використання фінансових ресурсів виступають бюджетні, спеціальні та позабюджетні фонди.

!

Ø Організаційними формами використання фінансових ресурсів виступають бюджетні, спеціальні та позабюджетні фонди.

4. Бюджетні, цільові спеціальні позабюджетні фонди

Ø Основу фінансової системи країни складають бюджетні централізовані фонди:

· Державний бюджет – головна ланка фінансової системи.

· Загальнодержавний фонд соціального страхування у зв’зку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

· Фонд державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Ø Децентралізовані бюджетні фонди

· Місцеві бюджети.

Ø До централізованих державних цільових спеціальних позабюджетних фондів належать:

· Пенсійний фонд;

· Державний фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття;

·

ТЕМА 3

Державний інноваційний фонд;

· Державний фонд приватизації;

· Державний лізинговий фонд;

· Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

· Фонд для здійснення заходів щодо Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення згідно Закону України від 10.02.2000 р. №1445-III утворюється в складі Державного бюджету України.

Ø Важливою ланкою фінансової системи України є Пенсійний фонд, який створений у відповідності із Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року.

Ø Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездотності був заснований 6 лютого 1992р. (Нова редакція прийнята у 2000р. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Голос України, 27.02.01.).

Ø Фонд державного соціального страхування від нещасних випадків, створений у лютому 1992 року, формується за рахунок обов'язкових платежів юридичних і фізичних осіб, що страхують своє майно.

Ø Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (нова редакція закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” була прийнята 2000 р.ВВР України 2000р. №22 ст.171) був створений у січні 1993 року з метою регулювання ринку праці.

В Україні створені різноманітні децентралізовані позабюджетні фонди.

· Позабюджетні фонди – це організаційно-правова форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб і комплексно витрачаються на основі оперативної самостійності.

Ø

Позабюджетні фонди – це організаційно-правова форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб і комплексно витрачаються на основі оперативної самостійності.

!

Позабюджетні фонди по цільовому призначенню можуть розв'язувати такі задачі:

ТЕМА 3

· виробничі – фінансувати, субсидирувати або кредитувати окремі підприємства;

· природоохоронн і – направляти кошти на заходи по забезпеченню безпеки навколишньої природи;

· соціальні – шляхом виплат субсидій населенню та фінансування соціальної інфраструктури в цілому.

Ø На регіональному рівні до позабюджетних фондів можуть залучатись такі фінансові ресурси:

· додаткові доходи суб'єктів господарювання та зекономлені фінансові ресурси;

· добровільні внески та благодійні кошти юридичних та фізичних осіб;

· доходи від місцевих займів та аукціонів по приватизації;

· штрафи за різні порушення (отримання надприбутку, адміністративні правопорушення, забруднення навколишньої території тощо);

· доходи від реалізації безгосподарного майна або конфіскованого майна;

· 50% вартості від прихованого доходу, який був виявлений фінансовим контролем на підприємстві.

Ñ ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Фінансова система

Процеси відтворення

Розширене відтворення

Цикл відтворення

ТЕМА 3

Стадія відтворення

Дата добавления: 2014-01-07