КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Валовий прибуток
Тема 4 НТП Грант Завдання для самостійної роботи
1. В чому полягає специфіка державних видатків (Д.в.)? 2. Що є об‘єктом державних видатків? 3. Які фактори обумовили багаточисельність видів державних видатків? 4. За якими принципами класифікують державні видатки? 5. На які групи поділяються Д.в. за цільовим принципом? 6. Яка тотожність визначає економічну сутність Д.в.? 7. Що характеризує інтегральний показник індекс розвитку людини? 8. Із яких параметрів складається індекс людини? 9. Які принципи лежать в основі організації Д.в.? 10. Розкрийте фінансовий механізм впливу Д.в. на зміну обсягу ВВП. 11. Що являє собою мультиплікаційний ефект державних видатків? 12. Визначте спектр інвестування централізованих Д.в. 13. Що собою являють децентралізовані Д.в.? 14. За рахунок яких коштів держава проводить соціальну політику на регіональному рівні? 15. Що таке грант?
1. За яким принципом найбільш доцільно класифікувати державні видатки: А. Виробничим. Б. Цільовим. В. Територіальним.
2. Принцип організації державних видатків, що передбачає систему форм і методів планомірної мінімізації фінансових ресурсів: А. Режим економії. Б. Плановість. В. Безповоротність. Г. Цілеспрямованість.
3. Принцип організації державних видатків, що передбачає можливість збільшення фінансових ресурсів при цьому кошти не потребують обов‘язкового повернення: А. Безповоротність. Б. Режим економії. В. Ефективність. Г. Плановість.
4. Головний принцип організації державних видатків, який передбачає певний обсяг фінансових потоків і заздалегідь визначені дії суб‘єкта: А. Безповоротність. Б. Цілеспрямованість. В. Плановість. Г. Режим економії.
5. Принцип організації державних видатків, який передбачає конкретне спрямування і забезпечення оптимального використання фінансових ресурсів: А. Безповоротність. Б. Цілеспрямованість і ефективність. В. Плановість. Г. Режим економії.
А. Зростання імпорту. Б. Зростання державних видатків. В. Зменшення зовнішньої заборгованості. Г. Зменшення приватних заощаджень.
7. При зростанні державних витрат на 20 тис. грн. і граничній схильності до споживання 0,8, ВВП країни може збільшитися на: А. 105 тис.грн. Б. 20,8 тис.грн. В. 16 тис.грн. Г. 100 тис.грн.
Фінанси субєктів господарювання
1. Економічна сутність і основи організації фінансів підприємств 2. Фінансові ресурси підприємств і джерела їх формування 3. Фінанси підприємств матеріального виробництва 4. Роль фінансів в кругообігу основних фондів 5. Економічна сутність оборотних коштів 6. Фінанси підприємств АПК 7. Фінанси підприємств нематеріального виробництва
1. Закон України Про внесення зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. //Налоги и бухгалтерский учет - 1997 - №24 с.2-34. 2. Василик О.Д. Державні фінанси України:Навч.посібник. - К.: Вища школа.- 1997.- 383с. 3. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, - 1997. - 176с. 4. Финансы предприятий: Учеб. пособие /Под ред. Е.И. Бородиной -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1995. - 208с. 5. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): навч. посібник. –К.: КНЕУ, 1999-194с. 6. Дьяконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наукоав думка, 1997. 7. Фондовий ринок України: Навч. посібник / За ред. В.В.Оскольского. – К.: УФБ, Скарбниця, 1994. 8. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: курс лекций / Под ред. И.П.Мерзлякова. – М.: ИНФРА – М, 1998.
Ø
Ø Фінанси підприємств являють собою сукупність економічних відносин, які зв’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів і доходів підприємств, а також із контролем за формуванням, розподілом і використанням цих фондів і нагромаджень.
Ø Об’єктом розподільних відносин, які виникають в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства виступає виручка від реалізації товарів і послуг. Ø Можна виділити три рівня цих відносин. I рівень – внутрішні відносини – це перерозподільні процеси, пов’язані із формуванням фонду відшкодування і відокремлення валового доходу підприємства. II рівень – внутрішні відносини другого роду – це перерозподільні процеси, пов’язані із формуванням фонду оплати праці і відокремлення чистого доходу підприємства. III рівень – зовнішньо розподільні відносини – це економічні відносини щодо розподілу чистого доходу і формування валового прибутку. Зовнішні відносини: · з іншими підприємствами і організаціями щодо поставки сировини, матеріалів, реалізації продукції, надання послуг; · з банківською системою щодо розрахунку за послуги при отриманні і погашенні кредитів, покупці і продажу валюти і інші операції; · із страховими компаніями щодо страхування комерційних і фінансових ризиків; · з товарно-сировинними і фондовими біржами щодо операцій з виробничими і фінансовими активами; · відносини з податковою службою щодо сплати податків і інших платежів; · з інвестиційними компаніями і фондом держмайна по приватизації; · відносини з аудиторською службою. Графічно ці відносини можна відобразити такою схемою:
I рівень Розподіл
---------------------------------------------------------------------------- II рівень Перерозподіл
------------------------------------------------------------------------------ III рівень Зовнішній розподіл Собівартість
Рис. 8.1. Схема розподільних відносин на підприємстві. Головні принципи розподілу грошових надходжень: · першочергове виконання фінансових забов’язань перед державою вцілому - відрахування до бюджету (ПДВ і А); ·
· спрямування частини доходу на матеріальне стимулювання працюючих (відрахування в ФОП); · спрямування частини прибутку на задоволення соціальних потреб.
Ø Рівні відрахування суб’єктів господарювання. Ι рівень (першочергові відрахування) складаються із непрямих податків: ПДВ і Акцизу. ΙΙ рівень (другої черги відрахування) – виплати із чистої виручки ΙΙΙ рівень (третя черга) – виплати з обсягу ФОП: · до Пенсійного фонду; · до Державного фонду страхування від безробіття; · до Державного фонду соціального захисту. ІV рівень – платежі четвертої черги з чистого доходу V рівень – платежі п’ятої черги складаються з податків від валового прибутку Ø На організацію фінансів підприємств перш за все впливають галузеві особливості, котрі пов’язані з двома параметрами: · характером витрачаємої праці; · організаційними формами управління. Ø Усе народне господарство в залежності від характеру витрачаємої праці поділяється на дві великі сфери: матеріальне виробництво й нематеріальне виробництво. Основу організаційної структури матеріального виробництва створюють підприємницькі (комерційні) організації, що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів. Непідприємницькі (некомерційні) структури, існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави складають основу управління нематеріального виробництва. Ø Фінанси підприємств виконують такі задачі: · створення фінансових ресурсів для розвитку підприємства; · покращення фінансового стану підприємства; · підвищення рентабельності виробництва; · пошук оптимального варіанту управління; · фінансова підтримка нових прогресивних технологій, вдосконалення виробництва продукції.
Ø Фінанси підприємств виконують такі функції: · розподільну; · контрольну. Розподільна функція зв'язана з формуванням і використанням грошових фондів і доходів.
2. Фінансові ресурси підприємств і джерела їх формування Ø Фінансові ресурси підприємства – це грошові кошти, які воно має в своєму розпорядженні. Вони можуть спрямовуватися на розвиток виробництва, утримання й розвиток об’єктів невиробничої сфери, сфери споживання, а також можуть залишатися в резерві. Ø Першочергове формування фінансових ресурсів відбувається в момент заснування підприємства, коли створюється статутний фонд (капітал). Ø Статутний капітал являє собою суму вкладів засновників об'єкту господарювання. Його джерелом в залежності від організаційно-правових форм господарювання виступає: · бюджетне фінансування; · галузеві централізовані грошові фонди і резерви, що створюються в міністерствах; · акціонерний капітал; · пайові внески фізичних і юридичних осіб; · довгостроковий кредит. Головним джерелом фінансових ресурсів на діючому підприємстві виступає виручка - вартість реалізованої продукції, різні частини якої в процесі розподілу виручки приймає форму грошових доходів і нагромаджень. Використання фінансових ресурсів здійснюватися по напрямкам: · платежі фінансово-банківської системи; · інвестування власних коштів в капітальні витрати, зв’язані з розширеним відтворенням, впровадженням нових прогресивних технологій, використання “Know-how” тощо; · інвестування фінансових ресурсів в цінні папери; · направлення фінансових ресурсів на створення грошових фондів різного призначення; · використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство.
Ø Фінансові ресурси цих підприємств головним чином формуються за рахунок прибутку від основної і неосновної діяльності, а також амортизаційних відрахувань. Ø Різниця між виручкою від реалізації продукції (без ПДВ і Акцизного збору) та затратами на її виробництво і реалізацію називається прибуток від реалізації продукції.
Ø Сукупність прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, доходів від позареалізаційних операцій складають балансовий (валовий) прибуток.
Рис. 8.2. Розподіл валового прибутку.
Чистий прибуток, з якої в першу чергу сплачуються борги і проценти за довгостроковими кредитами. Решта поділяється на дві частини. Перша – розподілений прибуток, який розділяється між власниками майна. Друга частина - залишається на підприємстві – нерозподілений прибуток і використовується на інвестиційні потреби і створення резервного фонду.
Ø Виробничі фонди являють собою сукупність, котра поділяється на основні фонди і оборотні кошти.
Рис.8.3. Класифікація виробничих фондів
Ø Основні фонди – це засоби виробництва, котрі служать більш одного року і багаторазово використовуються у виробничому процесі, не змінюючи свою речовинне натуральну форму і поступово по мірі зносу переносять свою вартість на вартість готової продукції.
Ø Оборотні кошти – це сукупність грошових засобів, авансованих у виробничий процес, котрі приймають однократну участь у процесі виробництва, змінюючи свою речовинне натуральну форму, а вартість їх повністю переноситься на готову продукцію.
Рис. 8.4. Кругообіг основних фондів
Ø В момент придбання (виготовлення) або прийняття основних фондів на баланс підприємства їх вартість називається первісною або балансовою вартістю. Ø В подальшому, по мірі участі основних фондів у виробничому процесі їх вартість роздвоюється: одна її частина, що дорівнює зносу, переноситься на вартість готової продукції, інша – виражає залишкову вартість діючих основних фондів. Ø Залишкова вартість – враховує вартість основних фондів за винятком тої частини вартості, котра вже перенесена на вартість готової продукції. Ø Слід розрізняти процес зносу і амортизаційний процес. Ø Знос – це механічний процес втрати основних фондів своїх технічних параметрів. Ø Амортизація – це фінансовий механізм поступового переносу вартості основних фондів на вартість готової продукції і формування грошового фонду для відшкодування зношених об’єктів (засобів) виробництва.
· Відновною вартістю основних засобів вважається вартість витрат, які мають бути зроблені для їх відтворення в данний момент. Для її визначення періодично проводяться індексації вартості основних засобів з урахуванням сучасних цін і інших умов їх відтворення. · Коефіцієнт індексації Ki, який визначається за формулою: Ki = (Iц.м.р. -10): 100, де Iц.м.р. – індекс цін року, за результатами якого проводиться індексація, %. Ø Річна сума амортизації розраховується за формулою: де Ам – сума амортизаційних відрахувань, грн; С – балансова вартість основного засобу або середньорічна вартість по групі основних засобів, грн; Н – річна норма амортизації, %; К1...Кn – поправочні коефіцієнти. · Важливим економічним важелем в системі амортизації є методи її нарахування. · Метод рівномірної або пропорційної амортизації, коли вартість засобів праці розподіляється рівними частинами по рокам строку служби. · Стимулююча роль процесу амортизації суттєво зростає із використанням методів прискореної амортизації. Ø В країнах ринкової економіки найбільше розповсюдження отримали: метод “ зменшення залишкової вартості ” і метод “суми чисел” або “кумулятивний”. Перший метод – передбачає нарахування амортизації на залишкову вартість основних засобів, яка поступово зменшується із року в рік. При цьому використовуються подвоєна ставка норми пропорційної амортизації. Другий метод – передбачає розрахунок норми амортизації кожного року терміна служби основних засобів. Визначення норми амортизації при кумулятивному методі
Т – кількість років експлуатації; t – рік, для якого визначається норма амортизації.
5. Економічна сутність оборотних коштів Ø Вартісне вираження оборотного капіталу називається оборотними коштами.. Процес кругообігу може бути відображене наступною формулою: Г – Т... В... Т1 – Г1
Ø Оборотний капітал складається із двох груп: · оборотних виробничих фондів (ОВФ); · фондів обігу (Ф.О.).
Ø Характерна особливість оборотних коштів полягає в тому, що при нормальному здійсненні господарської діяльності вони не покидають виробничої сфери, оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат підприємства.
Ø Період часу (звітний період), за який оборотні кошти здійснюють повний оборот, називають тривалістю періоду обігу, який прийнято визначати у днях.
де: W – період повного обороту коштів у днях; KОК – оборотність оборотних коштів.
де: В – виручка від реалізації продукції ОК – середньорічна вартість оборотних коштів.
ØЯкщо підприємство в будь-який момент часу може здійснювати усі потрібні йому угоди, то це свідчить про достатню ліквідність його фінансового стану. Підприємство є платоспроможним.
Ø
Ø Санація – це зовнішня допомога підприємству в галузі фінансової стабілізації, яка являє собою систему заходів по запобіганню банкрутства та ліквідації підприємства.
Ø Агропромисловий комплекс – це міжгалузеве об’єднання, яке забезпечує виробниче-технологічний й економічний зв’язок в рамках єдиного процесу відтворення між виробництвом сільгоспродукції, її промислової переробки, зберігання та доведення до споживача.
Ø Провідне місце в АПК займає сільськогосподарське підприємство, яке виступає зв’язуючою ланкою у технологічному ланцюгу: · виробництво; · переробка; · зберігання; · реалізація.
Ø Особливості організації фінансів сільськогосподарського підприємства: · довгостроковість циклу кругообігу виробничих фондів; · нерівномірність витрат і надходжень грошових засобів на протязі року; · велика потреба в кредиті; · головним засобом виробництва є земля, яка не амортизується і не приймає участі в формуванні собівартості продукції; · значна частина продукції не реалізується, а залишається в середені господарства, з метою відтворення; · необхідність створення на підприємствах спеціальних натуравльних та грошових фондів страхування, а також резервних фондів. Головним джерелом грошових надходжень сільськогосподарського підприємства є виручка від реалізації продукції, розподіл якої здійснюється за такою схемою (див рис 8.5)
Рис. 8.5.Схема розподілу валового прибутку сільськогосподарського підприємства
7. Фінанси підприємств нематеріального виробництва Ø Нематеріальна (або невиробнича) сфера включає комплекс галузей народного господарства, які зайняті соціально-культурним і матеріально-побутовим обслуговуванням. Ø Фінансові відносини виникають по таким напрямкам: ·
· придбання матеріалів, енергоносіїв тощо; · створення грошових фондів виробничого, матеріального і соціального розвитку. Ø Специфіка цих відносин: · джерелом формування грошових доходів і фондів являються ресурси, які перерозподіляються із сфери матеріального виробництва через держбюджет та інші фонди; · використання грошових доходів і фондів грошових засобів відображає завершення розподільних процесів; · діяльність основної частини підприємств нематеріального виробництва фінансується згідно кошторису; · частина цих підприємств знаходяться на балансі підприємств галузі матеріального виробництва; · в ринкових умовах розширюється та частина підприємств, котрі функціонують в умовах госпрозрахунку.
Фінанси підприємств Виробничо – господарська діяльність Виручка від реалізації продукції Рівні розподілу виручки Амортизаційний фонд Фонд оплати праці Собівартість Валовий дохід Чистий дохід Прибуток від реалізації Матеріальне виробництво Нематеріальне виробництво Підприємство
Статутний капітал Власний капітал Позиковий капітал
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 726; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |