Місце зовнішньоекономічної діяльності підприємства у системі міжнародних економічних відносин

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Тема 11

Зовнішньоекномічна діяльність підприємства інтегрує підходи та методологію різних економічних дисциплін, адже її предмет є дуже широким.

Фундаменталь­ною основою підрозділу зовнішньоекономічної діяльності підпри­ємства є міжнародна економіка – частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії господарських суб'єктів різної державної належності в галузі міжнародного обміну товарами, руху чинників виробництва, фінансування та формування міжнародної економічної політики. Різні форми взаємодії являють собою між­народні економічні відносини (МЕВ), які є об'єктом вивчення міжна­родної економіки, – господарські зв'язки між міжнародними еконо­мічними організаціями, міжнародними інтеграційними формування­ми, окремими країнами, ринками та підприємствами, пов’язані з вироб­ництвом, розподілом та обміном товарів і ресурсів між ними.

Сукупність МЕВ є системним утворенням. Рис. 11.1 показує, що компонентами структури МЕВ є елементи, суб'єкти та рівні.

Рис. 11.1 Структура міжнародних економічних відносин

Елементами МЕВ є певні початкові явища – міжна­родний рух товарів та міжнародний рух факторів виробництва, адже саме рух товарів і ресурсів призводить до взаємодії між суб'єктами різної державної належності.

Міжнародний рух товарів є зовнішньою ознакою існування світо­вого ринку і такою формою міжнародних економічних від­носин, як міжнародна торгівля, тобто сфера міжнародних товарно-гро­шових відносин, яка, у свою чергу, є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Міжнародний рух факторів виробництва – праці, капіталу, природ­них ресурсів та технології – визначає існування світового господарс­тва, що впливає не лише на сфери обігу, а й на сфери виробництва.

Суб'єкти МЕВ – носії такої властивості, як здатність налагод­жувати міжнародні економічні зв'язки із собі подібними. Серед усіх суб'єктів МЕВ виокремлюють такі групи:

· міжнародні економічні організації, тобто організації, які на основі міжнародно-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжнародного економічного співробіт­ництва;

· міжнародні інтеграційні формування, тобто угруповання країн одно­го регіону, які на основі процесу економічної взаємодії спрямовують свою діяльність на зближення господарських механізмів і набува­ють форми міждержавних угод та є такими, що узгоджено регулю­ються міждержавними органами. До міжнародних інтегра­ційних формувань сьогодні належать Європейський Союз (ЄС), Євро­пейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Спільний ринок країн Південного конуса (МЕРКОСУР) тощо;

· держава. Політична форма організації суспільства, яка вира­жає зумовлену економічним ладом політичну владу всього народу. Держава є головним суб'єктом МЕВ, оскільки саме цей носій власти­вості МЕВ забезпечує існування решти суб'єктів;

· внутрішні регіони. Географічно виокремлені частини країни, що відрізняються від інших частин сукупністю природних, історич­них, економічних та інших стійких особливостей; внутрішні ринки – ринки конкретного товару, групи товарів й товарів певної галузі од­ного регіону країни чи держави загалом; галузі – групи фірм-виробників товарів, які є близькими замінниками один одного;

· підприємства. Господарські суб'єкти, що створені для вироб­ництва товарів чи надання послуг. До підприємств, як суб'єктів МЕВ, належать будь-які економічні одиниці – від торговельного малого приватного підприємства до транснаціональної корпорації з декіль­кома мільйонами акціонерів, що спеціалізується на розробленні та ви­робництві біоінженерних технологій.

Рівні МЕВ утворюються діяльністю певних груп суб'єктів МЕВ, отже: глобальний рівень формується діяльністю міжнародних еко­номічних організацій; міжнародний регіональний – міжнародних регіональних формувань; міждержавний – окремих країн; міжрегіональний – різних національних внутрішніх регіонів та міжгалу­зевий – галузями різних країн; рівень зовнішньоекономічної діяль­ності підприємства утворюється завдяки міжнародній взаємодії різних підпри­ємств:

Саме тому поняття зовнішньоекономічної діяльності співвід­носиться з поняттям міжнародної мікроекономіки. Щодо визначення поняття «Зовнішньоекономічна діяль­ність підприємства» в літературі не існує єдиної думки», тому можна використати визначення, зафіксоване в Законі України «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність» від 16 квітня 1991 р., відповідно до якого «зовнішньоекономічною є діяльність, що побудована на взаємозв'язках між суб'єктами господарської діяльності України з іноземними суб'єкта­ми господарської діяльності, а також та, що є як на території Украї­ни, так і за її межами».

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), як частина системи МЕВ, також є системним утворенням, але вже не таким складним. Зважаючи на співвіднесеність з міжнародною мікроекономікою, елементами ЗЕД є міжнародний рух товарів і факторів виробництва, що ма­ють такі її форми:

· зовнішня торгівля;

· зовнішні валютно-фінансові відносини;

· спільне підприємництво та іноземне інвестування;

· зовнішнє передавання технологій.

Основним суб'єктом ЗЕД є підприємства, проте реально спектр суб'єктів ЗЕД ширший, адже він складається з тих суб'єктів МЕВ, що здійснюють господарську діяльність у міжнародному економічному середовищі передусім із країн та інтеграційних формувань.

Зовнішньоекономічна діяльність є мікрорівнем МЕВ, доповнюва­ти який можуть рівні, утворені діяльністю інших суб'єктів МЕВ, які пов'язані один з одним господарськими зв'язками.

Дата добавления: 2014-01-07