Види планування

Сутність планування

У системі планування розглядають процес планування та власне план.

Планування — це процес складання плану діяльності підприємства на майбутній —плановий період, передбачення контролю за його виконанням, корегування його в зв'язку зі зміною економічних та політичних обставин як на підприємстві, так і поза його межами — у державі, регіоні, на ринках.

Процес планування включає:

· аналіз та оцінку результатів роботи підприємства за звітний період, оцінку виконання плану та виявлення резервів підвищення ефективності виробництва в плановому періоді, маркетинговий аналіз;

· складання плану на плановий період;

· оптимізація плану, метою якої є забезпечення в майбутньому максимальних результатів (валового доходу та прибутку) за мінімальних витрат;

· контроль за реалізацією плану;

· корегування плану в процесі його виконання в поточному плановому періоді.

Планування розглядається з двох точок зору:

по-перше, як загальноекономічний процес, як антипод механізму цін у внутрішній діяльності підприємства. Ціни та ринок у внутрішній діяльності фірми замінюються діями менеджерів, планом;

по-друге, планування виступає як складова частина управління всіма сферами діяльності фірми. З цієї точки зору планування виступає як початково і як одна з головних функцій менеджменту.

Результатом планування є план. Він може бути попереднім або остаточним. Попередній план потребує уточнень, корегувань, оптимізації, він не є закінченим. Остаточний план є закінченим і затверджується керівником фірми.

План у загальному вигляді — це образ чогось, модель майбутнього та система заходів, необхідних для досягнення певного образу або моделі. Це передбачена і підготовлена на плановий період програма організаційно-технічного, економічного і соціального розвитку підприємства, його підрозділів та техніко-економічні результати, які повинні бути досягнуті в плановому періоді в результаті реалізації цієї програми. Ця програма зведена в документ — план. ПЛАН складається з двох частин — аналітично-цифрової, де приведені основні планові техніко-економічні показники на плановий період, та текстової, де приведена пояснювальна записка до плану та деякі заходи щодо його виконання.

У залежності від об'єкта, мети, тривалості планового періоду, характеру завдань, які планується вирішувати, характеру регулювання діяльності підприємства, його форми власності та інших факторів можуть застосовуватись різні види планування. В залежності від змісту планування може бути техніко-економічне або оперативно-виробниче.

Техніко-економічне планування передбачає складання плану діяльності підприємства за всіма напрямками та техніко-економічними показниками. Результатом може бути бізнес-план, план економічного та соціального розвитку підприємства, план технічної, промислової, виробничої та фінансової діяльності. Об'єктом же оперативно-виробничого планування є виробнича програма. Метою цього планування є забезпечення виконання плану за номенклатурою, обсягом виробництва продукції за зміну, добу, тиждень, декаду, місяць, квартал та рік підприємством в цілому та його підрозділами. Детальніше матеріал щодо оперативно-виробничого планування викладено в темі 12. Нижче розглянуто головні види техніко-економічного планування.

В залежності від типів цілей, які враховуються в плануванні, воно може бути:

· стратегічне;

· тактичне;

· оперативне.

Стратегічне планування. Визначаються та обґрунтовуються ідеали, місія, мета, завдання, вибір напрямків розвитку підприємства на віддалену перспективу. Воно здійснюється, як правило, в довгостроковому періоді, більшому, ніж період тактичного планування — це може бути 3—15 років. Результатом є стратегічний план. Головне в стратегічному плані полягає в визначенні цілей при можливих ресурсах забезпечення.

Тактичне планування. Обґрунтовуються завдання, засоби та шляхи досягнення цілей, поставлених у стратегічному плані. Воно здійснюється в середньостроковому періоді, який значно коротший від стратегічного. Найчастіше це 2—5 років. Результатом є перспективний план на 2—5 років, в якому ставляться тактичні цілі.

Оперативне планування. Визначаються засоби розв'язання завдань, передбачених у тактичному плані по роках та кварталах року. Результатом є оперативний (детальний) план на рік, квартал, місяць, та більш короткий період.

В залежності від планового періоду планування може бути:

· довгострокове на період З—5—15 років, у якому вирішуються стратегічні питання;

· середньострокове, перспективне на період 2—5 років, де вирішуються тактичні питання;

· короткострокове, поточне: на рік, поквартальне, можливо, на місяць, коли вирішуються оперативні завдання.

Розрізняють три системи внутріфірмового планування залежно від методів обґрунтування:

· ринкове, вільне;

· індикативне;

· централізоване, директивне.

Ринкове — це самопланування діяльності фірми на підставі ринкових інструментів — попиту на товар, його задоволення, цін. Результатом є бізнес-план.

Централізоване директивне планування застосовується на підприємствах державної та комунальної форм власності. Підприємству державним або комунальним органом даються контрольні (найголовніші) техніко-економічні показники на плановий період, а план складає підприємство самостійно. Результатом може бути план економічного та соціального розвитку підприємства. Якщо підприємство займається підприємницькою діяльністю, може також складатися бізнес-план.

Індикативне планування міститься між ринковим і директивним і базується на частковому державному (або регіональному) регулюванні діяльності підприємства через ціни, тарифи, знижки, ставки податків, мінімальну заробітну плату, відсотки банківських кредитів і таке інше.

У залежності від сфери застосування розрізняють:

· планування діяльності підприємства в цілому (корпоративне);

· планування міжцехове;

· планування внутріцехове (ділянки, зміни, бригади).

За стадіями планування поділяється на попереднє та кінцеве, а за рівнем точності — на укрупнене та уточнене.

За видами часової орієнтації, як у зарубіжній, так і у вітчизняній практиці застосовуються такі види планування:

· реактивне, яке орієнтується на результати минулого;

· інактивне, що орієнтується на нинішні результати;

· преактивне — орієнтується на майбутнє.

Дата добавления: 2014-01-07