Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Середня теоретична подача ЗПН за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t




Середня подача зворотно-поступальних насосів різних типів

. (3.1)

Середня теоретична подача однопоршневого (плунжерного) насоса односторонньої дії буде

(3.2)

де F – площа поршня (плунжера);

S – довжина ходу поршня;

– радіус кривошипа;

–кутова швидкість корінного вала.

Середня теоретична подача поршневих і плунжерних насосів односторонньої дії

(3.3)

де – кратність дії (кількість робочих камер насоса).

Середня теоретична подача однопоршневого насоса двосторонньої дії буде

, (3.4)

де – площа поперечного перерізу штока.

Для насосів двосторонньої дії при “К” циліндрах середня теоре-тична подача буде

, (3.5)

де К – кількість циліндрів двосторонньої дії.

Середня фактична подача ЗПН буде меншою від середньої теоретичної із-за:

– втрат (в клапанних парах, ущільненнях штоків, циліндропоршневих парах);

– часткового стиснення рідини і її розширення із шкідливого простору робочих камер);

– деформації стінок робочих камер під високим тиском;

– несвоєчасного відкриття і закриття вхідних і вихідних клапанів.

Відношення середньої фактичної подачі насоса до середньої теоретичної називається коефіцієнтом подачі

(3.6)

де –коефіцієнт наповнення (враховує зменшення подачі насоса в результаті неповного використання його об’єму);

– об’ємний ККД насоса (враховує зменшення подачі із-за перетоків і втрат рідини).

Коефіцієнт подачі залежить не тільки від герметичності ущільнень насоса, але й від режиму його роботи (тиску, частоти ходів, температури рідини, висоти всмоктування тощо).

Коефіцієнт подачі визначають експериментальним шляхом. Для перевірочних розрахунків приймають a = 0,85…0,98 (менші значення відносяться до насосів з невеликою подачею).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 707; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.