Зворотно-поступальних насосів

Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика

Потужність насоса більша від індикаторної на величину механічних втрат

, (3.38)

де - механічні втрати енергії (в гідравлічній частині: ущільнення поршня, штока; в приводній частині: крейцкопф, зубчаста передача, підшипники валів).

Механічний ККД

. (3.39)

За механічним ККД оцінюють ефективність насоса як механізму.

Об’ємні втрати енергії обумовлюються перетоками рідини (в клапанах, ущільненнях поршня, штока).

Об’ємний ККД

, (3.40)

де - дійсна подача насоса;

- теоретична подача насоса.

За допомогою об’ємного ККД оцінюють досконалість насоса з точки зору його герметичності.

Гідравлічні втрати енергії на проміжку між вакуумметром і манометром (головним чином в клапанах), оцінюються гідравлічним ККД

, (3.41)

де - тиск у вихідному патрубку насоса;

- середній індикаторний тиск в робочій камері насоса.

Індикаторний ККД насоса

. (3.42)

Загальний ККД ЗПН

(3.43)

Для ЗПН всі ККД визначаються експериментально.

При розрахунковому навантаженні величина загального ККД залежить від конструкції, стану, якості виготовлення вузлів і деталей та розмірів насоса. В середньому для вальних ЗПН .

Залежність подачі, потужності і ККД від тиску називається характеристикою об’ємного насоса (рис.3.11). Зниження подачі , пояснюється збільшенням втрат через нещільності робочих камер з ростом тиску. Потужність насоса при цьому зростає, а загальний ККД майже постійний в широкому діапазоні зміни тиску (він суттєво знижується лише при низьких і високих тисках). У першому випадку в результаті того, що з наближенням до холостого ходу будь-який механізм працює не економічно, а в другому – внаслідок збільшення втрат).

Рисунок 3.11 – Характеристика об’ємного насоса

Дата добавления: 2014-01-07